Відповідальне волонтерство: досвід одеських фармацевтів з "ІнтерХім"

Про те, як позначились два роки повномасштабної війни на діяльності фармринку розповідає Анатолій Редер – кандидат хімічних наук, генеральний директор та співзасновник української фармацевтичної компанії "ІнтерХім".

– З якими викликами зіткнулася фармацевтична галузь та власне "ІнтерХім" за два роки повномасштабного вторгнення?

А.Р.: Викликів було багато від самого початку великої війни. Іноді навіть здавалося, що з деякими ми вже не зможемо нічого вдіяти. Перше, про що я неодноразово згадував, це проблеми в логістиці. Але і з цим питанням впорались: коли її не стало, побудували нову. І хоч нові логістичні ланцюжки не дешеві, проте стабільно влаштовані та регулярні. Довші, витратніші, але робочі, що головне.

В той самий час ми спромоглися не зменшити кількість працівників, а навіть навпаки – їхня кількість зросла на декілька відсотків. Ми адаптували людей, які виїхали з районів, прилеглих до зони активних бойових дій. Серед них спеціалісти й професіонали нашої галузі, тож ми знайшли одне одного: вони отримали соціальні гарантії, роботу, кошти на утримання родин, а "ІнтерХім" – нових кваліфікованих працівників, які роблять відчутний вклад у виробництво.

На початку повномасштабного вторгнення ми не дуже розуміли, як усе буде розвиватися. Проте за останні 2 роки виробництво вдалось не тільки втримати, але й наростити – обсяги продукції збільшились навіть у фізичному вираженні, що є скоріш виключенням для нашої галузі в період воєнного стану.

Значну кількість медикаментів ми безплатно передаємо військовим і постраждалим зі звільнених територій. Це з одного боку, а з іншого – змінився і сам ринок, з'явилися деякі ніші, де ми можемо конкурувати ефективніше під час війни.

– Отже, під час повномасштабної війни фармгалузь відчутно вплинула на підтримання економіки країни?

А.Р.: Безперечно. І як наслідок маємо вагомі податкові виплати в бюджет. Зокрема "ІнтерХім" від початку війни перерахував до бюджету близько 500 мільйонів гривень.

Навіть наші волонтерські витрати, постачання ліків й всього, що потребують військові на фронті та цивільні, які розраховують на нашу підтримку – усі ці виплати здійснюються після того, як ми вирахуємо скільки податків треба заплатити.

Якось ми підрахували, що на благодійні проєкти, і в першу чергу допомогу Силам оборони, "ІнтерХім" спрямовує в середньому 350 тис. грн на день. Водночас лише в минулому 2023 році наші щоденні виплати до бюджету щонайменше вдвічі перевищили цю суму. Дуже сподіваємось, що усі ці кошти будуть використані з тією ж метою – на підтримку наших військових.

Ми тішимось своїм внеском у спільну справу, нам приємно не лише забезпечувати колектив підприємства, виробляти якісні ліки, допомагати фронту та деокупованим територіям, але й водночас спрямовувати дійсно великі кошти до бюджету, підтримувати економіку нашої держави, що воює за своє життя та свободу. Адже стійка економіка – це втілення наших сподівань на активне відновлення та потужний поступ вперед усієї країни.

– Як саме підприємство долучилося до безпосередньої допомоги Силам оборони?

А.Р.: Зазначу, що "ІнтерХім" дуже соціально орієнтована компанія. Всю свою діяльність ми випрацювали так, щоб допомагати всім, кому лише зможемо. Навіть до війни це була чимала кількість благодійних фондів й людей, які потребували допомоги.

З початком повномасштабного вторгнення кількість фондів, звісно, зросла – додалися і військові, і волонтерські організації, і активісти, які збирають кошти та все, що потрібно для наших бійців на передку.

В "ІнтерХім" ми допомагали військовим ще з 2014 року – вже тоді компанія спрямувала понад 15 млн грн на підтримку наших воїнів та переміщених осіб. Проте з початком великої війни обсяги матеріальної підтримки виросли неймовірно.

У нас багато акцепторів допомоги й ми дуже цінуємо те, що можемо допомогти. Нещодавно я розмовляв з одним дуже відомим військовим, і він сказав фразу, яка сильно мені запала: "волонтерство повинно бути відповідальним".

Тренд відповідального волонтерства — давати військовим не те, що маємо, хочемо або що на нашу думку згодиться, а те, що справді потрібно в моменті, що врятує життя і наблизить перемогу.

І з ходом цієї клятої війни наша допомога справді дуже змінилася в цей бік. Якщо в перші дні це була і білизна, і їжа, і все, що завгодно, то зараз це спеціальні засоби, вартісне обладнання та технічні рішення – те, про що зазвичай навіть не можемо розповідати.

Від початку повномасштабного вторгнення ми для себе вирішили, що не маємо права відмовити в допомозі будь-кому, хто справді її потребує. І, як не дивно, відтоді ми справді жодного разу не сказали "ні".

Станом на зараз ми спрямували понад 250 млн грн на допомогу Силам оборони, ефективним військовим підрозділам, а також на підтримку мешканців деокупованих територій та постраждалих від війни.

Зокрема більш ніж 20 млн грн наша фармацевтична компанія передала на благодійні ініціативи платформи United24. Крайній внесок – 8,5 млн на закупівлю ударного морського дрона, який ми назвали "Котигорошко". Впевнені, що як і герой української казки, наш "Котигорошко" досягне своєї мети.

Ми спрямовуємо ці кошти на праведну справу щиро і з відкритим серцем, адже розуміємо – нема коли чекати, що хтось нас врятує. Ми робимо те, що маємо.

– Як позначилась війна на вашій міжнародній діяльності? Яке ставлення до українських проблем на світовому фармацевтичному ринку?

А.Р.: Знаєте, коли фраза "Все буде Україна" тільки набирала поширення, ми навіть не сподівались, що таке майбутнє справді настане. Сьогодні дійсно все є Україна.

Мене проймає гордість, коли бачу українські прапори в маленьких селищах десь в Європі, коли нас за кордоном впізнають як українців. Так само відчутне почесне ставлення, коли починаємо спілкування з нашими іноземними партнерами.

Перше, що я хочу розуміти, починаючи розмову із закордонним бізнесом – його позиція щодо нашої війни. І зазвичай 99% наших контракторів й контрагентів по всьому світу ставляться до України з великою відповідальністю, почуттям підтримки й добра, захоплюються сміливістю українців. Партнери, з якими ми спілкувались лише в бізнесовій площині, не цураються проявів тепла й добра у складні для нашої країни часи.

Те ж саме відчувається і на різноманітних благодійних зустрічах на підтримку України по всій планеті. Я сам неодноразово був свідком щирих спроб допомоги відновленню нашої країни від представників великого міжнародного бізнесу: і на благодійній вечері Річарда Бренсона разом з іншими амбасадорами United24 в Нью-Йорку, і на міжнародній конференції Rebuild Ukraine в Торонто, і на інших заходах з європейським та американським бізнесом та політикумом.

Сам факт, що питання відновлення України підіймається вже сьогодні, свідчить про впевненість світу у нашій перемозі. А у нас натомість має бути бачення цього відновлення і розуміння що робити вже зараз, щоб втілити його якнайшвидше.

Як і ми, люди усього цивілізованого світу розуміють, що добро має перемогти, а зло мусить зникнути. І цей меседж та світова підтримка додають нам ще більше впевненості у майбутньому.