"Законодавчий спам". Які існують схеми тютюнового лобізму та як можна його здолати

Пройшло 10 років, як в Україні заборонили палити сигарети в громадських місцях. Вже й складно уявити, що колись майже в кожному закладі на столах стояли попільнички. У 2017 році президент підписав "Семирічний план", що передбачає підвищення акцизів на сигарети до 2025 року, а значить й ціну на сигарети. А цього року обмежили куріння електронних пристроїв, прирівнявши їх до звичайних сигарет. Хоча й не без скандалу. 

В Україні, як і у всьому світі, намагаються знизити вплив куріння на суспільство й кількість курців. І загалом це працює. Три роки тому звітували про зниження поширеності куріння в Україні на 20% з 2010 року. Крім того, така діяльність наближає нас до ЄС згідно з Угодою про асоціацію, яка й передбачала підвищення акцизів та інші антитютюнові заходи, що наближують наше законодавство до європейського. 

Та щороку від хвороб, спричинених вживанням тютюну, в країні продовжують передчасно помирати 85 тисяч людей. "Очевидно, що тютюнова індустрія зацікавлена замінити курців, які померли, новим поколінням", – коментує  депутатка і членкиня  парламентського комітету здоров’я нації, медичної допомоги та медстрахування Лада Булах. 

З часів, коли тютюновий бізнес почував себе вільно, його сильно обмежили та продовжують обмежувати. Він більше не може дозволити собі пряму рекламу й відкриті заклики спробувати ті чи інші сигарети. Тому індустрія вдається до опосередкованих механізмів впливу. І один з таких  – тютюновий лобізм. 

Сьогодні, до Міжнародного дня відмови від куріння, LIGA.net в партнерському проєкті з ЦЕДЕМ поговорили з борцями проти тютюнового впливу і розпитали у них, як працює тютюновий лобізм та чи можливо його зупинити.

"Поправковий спам" та інші методи лобізму

Лобізм – це діяльність, спрямована на те, щоб переконати будь-кого, наділеного владою, зазвичай обраного члена уряду, підтримати закони або правила, що дають певній організації або галузі перевагу. Таке визначення дає кембридзький словник. Але як це виглядає на практиці?

11 липня 2022 року в Україні набули чинності норми антитютюнового закону, який забороняє куріння електронних пристроїв в громадських місцях. Коли він був ще законопроєктом №4358, після першого читання до нього було внесено 515 поправок. Антитютюнові борці називають це "поправковим спамом".

Лада Булах пояснює, що це один із механізмів, які використовують тютюнові лобісти. За її словами, блокування або затягування ухвалення важливих для громадського здоров’я законодавчих ініціатив – найпоширеніші методи, які використовує тютюнова індустрія для втручання у державну політику. 

"Головна мета таких дій – затягування часу. Так вони затягнули розгляд антитютюнового законопроєкту на два роки", – додає Булах. 

Для цієї мети також використовується тактика "законодавчого спаму". Це коли до основного реєструються "альтернативні", але значно слабші, законопроєкти. До слова, вищезгаданий законопроєкт №4358 мав пʼять таких "альтернатив". 

Ще можна згадати нещодавній кейс, коли народні депутати Ігор Фріс, Олександр Санченко та Дмитро Наталуха внесли поправки, що мали б частково повернути куріння кальянів, сигарет та електронних пристроїв, у непов'язаний законопроєкт №5616 про особливості правової охорони географічних зазначень. 

Вони викликали обурення суспільства і Рада відхилила спробу помʼякшити заборону на куріння в громадських місцях. 

"Це були дві абсолютно лобістські ініціативи", – вважає юрист аналітично-адвокаційного центра ЦЕДЕМ (Центр демократії та верховенства права) Гліб Колесов.

Він нагадує, що з липня 2023 року також набудуть чинності норми про заборону реклами будь-яких пристроїв та електронних сигарет, що має зменшити попит на них. "Але тютюнова індустрія намагатиметься обходити заборони", – прогнозує юрист.  

На його думку, тютюнова індустрія робитиме це через своїх агентів впливу в органах законодавчої та виконавчої влади, апелюючи до необхідності підтримки економіки та наповнення бюджету.

Та чи можна зупинити лобізм?

Гліб Колесов вважає, що тютюнова індустрія не буде зупинятися і продовжить вкладати мільярди доларів у наукові дослідження та лобізм для того, щоби продавати нікотин, зокрема у вигляді пристроїв для нагрівання.

"В Україні немає законодавчого регулювання лобізму та адвокації, але, відповідно західному тлумаченню, між ними є суттєва різниця. Лобістська діяльність здійснюється в інтересах певних корпорацій, а адвокаційна діяльність передбачає просування певних ідей, які стосуються інтересів громадськості та суспільства в цілому", – пояснює юрист. 

Він нагадує, що "адвокаційна діяльність в Україні дуже розвинена, саме тому ми маємо досить прогресивні законопроєкти, сміливі ініціативи та багато реформ, які вже ухвалені та діють, наближаючи нашу країну до ЄС". 

"Головними висновками, які ми маємо зробити з прикладів лобістських нападів на антитютюнові законопроєкти, має стати те, що ми не повинні забувати про підступність тютюнової індустрії. Вона не припинить спроб впроваджувати свої інтереси. Тому антитютюнове законодавство слід посилювати, а за протиправний лобізм – притягати до відповідальності. І це стосується не тільки тютюнової індустрії", – каже Колесов. 

"Ми маємо підвищувати політичну культуру, щоби зробити неможливими непублічні контакти парламентарів з тютюновими компаніями, щоб дії в інтересах тютюнових компаній визнавалися вкрай недоброчесними. З іншого боку, треба перетягувати на свій бік якомога більше політиків, готових публічно висловлювати негативне ставлення до шкоди, яку наносять тютюнові компанії", – вважає журналістка та активістка Наталія Соколенко, яка довгий час відстежує діяльність тютюнових лобістів. 

Зробити це, на думку активістки допомогла б чітка державна стратегія, яка визначить цілі, які має досягти Україна на шляху відмови від тютюну. Наразі такі індикатори в Україні уже визначені, зокрема, це зниження поширеності куріння в Україні до рівня 15% у 2025 році.

Лада Булах також вважає, що зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення мають лежати в основі принципів державної політики та мати більший пріоритет у порівнянні з фінансовими, податковими та корпоративними інтересами суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з тютюновою промисловістю: "На практиці це означає, що держава при ухваленні тих чи інших рішень, повинна виходити з того, що інтерес охорони здоров’я є вищим, аніж корпоративні фінансові інтереси тютюнових компаній та осіб пов’язаних з нею". 

Крім того, на думку журналістки Соколенко, Україна має публічно заявити про нульову толерантність до тютюну і всього, що з ним пов’язане. Тоді ані політики, а ні бізнес не зможуть публічно чи непублічно підтримувати тютюнові компанії й лобіювати їхні інтереси.

Іноземний досвід

Досвід застосування таких механізмів, як визначення чітких антитютюнових цілей на рівні держави та нульова толерантність до куріння, є і в Європі. Директорка коаліції Smoke Free Partnership (Брюссель), яка представляє близько 50 міжнародних організацій, Лілія Олефір, нагадує, що через те, що тютюн викликає більшість смертей, яких можна було б запобігти, в ЄС був прийнятий відповідний план зі зменшення і попередження смертності від онкології. 

В плані чітко зафіксовані кроки по боротьбі з тютюном і визначені чіткі законодавчі інструменти, які треба впровадити на рівні ЄС. Серед цих інструментів, зокрема, впровадження на рівні закону обмеження реклами тютюну і вживання тютюнових виробів.  

Втім, за словами Олефір, через вміння тютюнових компаній пристосовуватися до обмежень і заборон в ЄС, знаходити слабкі місця в нормативній базі, останню треба буде переглянути. Зокрема, в частині підвищення податків на тютюнову продукцію і рекомендації заборони паління в громадських місцях. 

Звісно, зробити це можливо лише за умови обмежень лобістської підтримки тютюнових компаній. "Ми як громадянське суспільство в ЄС моніторимо дані реєстрів всіх, хто займається лобізмом, бачимо, хто з них пов’язані з тютюновими компаніями й скільки ці компанії витрачають на лобізм. Ми вже запровадили індекс втручання тютюнової індустрії в політику державної влади та бачимо, наскільки органи державної влади протидіють тютюновим корпораціям", – говорить Олефір. 

Зі свого боку, регіональний директор євразійських програм Кампанії "Діти без тютюну" (Вашингтон) Джош Абрамс попереджає, що під час будь-яких глобальних катаклізмів, зокрема, пандемій і війни, тютюнова індустрія намагається виглядати як соціально відповідальна. 

"Під час пандемії COVID-19 і війни вони роблять благодійні внески, надають медичну продукцію, постачають обладнання для лікарень. Але активісти мають нагадати політками, що ютюнові компанії заробляють кошти для своєї благодійності, продаючи продукцію, яка послаблює імунну систему, викликає захворювання і смерть. Їхні доходи часто більші, ніж бюджети деяких країн світу. Очевидно, що для таких компаній така умовна благодійність – лише спосіб відмивання грошей і уникнення оподаткування для отримання ще більших прибутків", – вважає Абрамс, нагадуючи, що наразі немає жодних доказів того, що світові тютюнові гіганти дійсно покинули ринок РФ і перестали фінансувати війну Росії проти України. 

Вільне від залежності майбутнє

Не дивлячись на спроби впливу, експерти вважають, що наразі в Україні діє достатньо прогресивне антитютюнове законодавство. 

Депутатка і членкиня парламентського комітету здоров’я нації, медичної допомоги та медстрахування Лада Булах звертає увагу, що наприкінці минулого року Верховна Рада України ухвалила комплексний антитютюновий закон №1978-ІХ, який спрямований на захист дітей та молоді від приваблення до початку вживання тютюну та нікотину. 

Цей закон поглиблює виконання Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яка була ратифікована Україною у 2006 році, і є доведеним інструментом захисту населення від тютюну та нікотину. 

Ключові норми закону передбачають, зокрема, збільшення медичного попередження (лячні картинки на пачках цигарок) з 50% до 65% від площі пачки тютюнових виробів та запровадження медичного попередження на е-сигаретах. А також заборону куріння за допомогою пристроїв для нагрівання у визначених громадських місцях на рівні із тютюновими виробами, кальянами та е-сигаретами. 

"Безсумнівно тютюнова індустрія буде намагатися шукати нові механізми для просування своєї продукції, проте коридор можливостей буде суттєво звужений, українці отримають шанс на вільне від тютюнової та нікотинової залежності майбутнє", – підсумовує Булах.