RU

На ракеті Маска | Україна – знову в космічній грі. Шість важливих фактів про український супутник Січ-2-30

Україна – знову в космічній грі. Шість важливих фактів про український супутник Січ-2-30 - Фото
Момент запуску (Скриншот з відеозапису)
13.01.2022, 20:38

Майже 11 років без власних космічних "очей" – і ось ракета Falcon-9 компанії Ілона Маска доставляє на орбіту український супутник Січ-2-30. Що варто знати про подію?

13 січня о 17:26 за київським часом, з бази Космічних сил США на мисі Канаверал стартувала ракета з понад сотнею супутників – серед них був український -  Січ-2-30. Трохи менше як за півтори години супутник відділився від ракети компанії Ілона Маска – Falcon 9. А о 20.15 – пролетів над територією та встановив зв’язок.

Січ-2-30 став першим українським супутником України за останні 10 років та по суті повернув нашу державу в космос. LIGA.net зібрала шість фактів про цю історичну подію. 

 

Четвертий український

Січ-2-30 (він же Січ-2-1) – оптичний супутник, призначений для отримання цифрових фото поверхні Землі у видимому та ближньому інфрачервоному діапазоні: 0,51-0,59 мкм (зелений), 0,61-0,68 (червоний), 0,80-0,89 (ближній ІЧ) та 0,51-0,90 (панхром). Також його можна використовувати для моніторингу іоносфери. 

Відправлений 13 січня супутник – модифікація "попередника" Січ-2, який Україна запускала на орбіту 2011-го. Але той замість запланованих п’яти років через несправну батарею російського виробництва пропрацював менше 16 місяців. Тож майже 11 років Україна була провела без власних космічних "очей". 

Перед цим країна відправляла власні супутники у серпні 1995 року (Січ-1) та грудні 2004 року (Січ-1М). 

Тож Січ-2-30 – четвертий український сателіт. Його вага – близько 210 кг, з них 40 кг корисного навантаження. Накопичувач для даних – 10 Гб, канал передачі – 30,72 Мбіт/с. 

Розрахований на 3 роки служби на ССО заввишки 525 км (раніше планувалося 5 років на 668 км) з нахилом 98,1°. 

 

Вперше без Росії – на ракеті Маска

Доправляти власний сателіт до космосу цього разу Україна вирішила багаторазововою ракетою компанії Ілона Маска SpaceX – Falcon 9. У травні конструкторське бюро "Південне" (розробник супутника) та нідерландська компанія ISILAUNCH уклали договір на запуск супутника. Остання мала контракт зі SpaceX на виведення вантажів за допомогою ракетоносія Falcon-9. Офіційні витрати України на запуск – близько $2 млн.

"Це втричі дешевше, ніж у середньому пропонували інші компанії", – пояснює в коментарі LIGA.net незалежний експерт з питань космічної діяльності та ексрадник голови Державного космічного агентства Андрій Колесник.

До цього ракетами-носіями для українських супутників ставали українсько-російські  ракети "Дніпро" (Січ-2) та "Циклон" (Січ-1 та Січ-1М). Усі три запуски проводилися з російських космодромів. 

Запуск переносили тричі

Завдання запустити український супутник до кінця 2021 року в космос ще у лютому минулого року дав президент Зеленський. Спершу планувалось, що сателіт запустять до Дня незалежності України – власне тому й назву змінили з Січ-2-1 на Січ-2-30. 

Однак дату довелось перенести на грудень. Втім, у грудні слоту для запуску теж не знайшлось. Новою датою призначили 10 січня 2022 року. 

На початку грудня Україна відправила супутник до США, а 22 грудня SpaceX перенесла запуск місії Транспондер-3 з українським супутником Січ-2-30 з 10 на 13 січня.  

Символічна для нас дата – день між днем народження (12 січня 1907 року) та смерті (14 січня 1966 року) видатного українця, вченого-основоположника практичної космонавтики – Сергія Корольова. 

Супутник обійшовся майже у 250 млн грн

Загальна вартість проєкту запуску українського супутника Січ-2-30 становить понад 245 млн грн, з яких оплата послуг SpaceX – близько чверті суми, уточнили LIGA.net у пресслужбі Державного космічного агентства (Держкосмос). 

Близько 110 млн грн станом на кінець 2020 року інвестувало КБ "Південне", ще 135 млн грн виділили з держбюджету.

 

"Космічний довгобуд"

Водночас сателіт складно назвати вкрай інноваційним, радше це "космічний довгобуд", пояснює в коментарі LIGA.net голова правління Dnipro Space Cluster Євген Рокитський. Компанії-партнери проєкту брали участь у розробці Січ-2-1. Робота над апаратом розпочалась понад 10 років тому, а запуск супутника планувався 2017 року. Однак через початок війни з Росією та відповідно розрив співпраці, запуск довелося відкласти.

Враховуючи те, що апарат вийшов "важковаговиком" через старше обладнання ("більш свіжі" супутники – легші), запуск обійшовся Україні порівняно дорого, визнає Рокитський. Колесник толерантно називає його "апаратом несучасного покоління". 

"Це радше засів на майбутнє. Державні та приватні компанії змогли продемонструвати свої можливості для інтеграції та тестування обладнання для супутника, стало зрозуміло, хто ще залишився в українському космосі "живим", – вважає Рокитський. 

Зрештою інженерам вдалося модернізувати частину систем сателіта, зокрема командування, управління та зв’язок, вказує він. Крім того, для запуску Україні довелося оновити космічну інфраструктуру, зокрема звести новий центр управління польотами у Хмельницькій області (Дунаївці) та нові потужності у Києві як резерв. 

 

Він навряд чи допоможе Україні у війні з Росією

"Призначення супутника – моніторинг використання земель, рослинності, лісових і водних ресурсів, ліквідація наслідків стихійних лих. Тобто це супутник для цивільних задач. При цьому він дасть змогу й отримувати досить якісні дані про створення інженерних споруд, переміщення військової техніки та кораблів тощо", – повідомив голова Державного космічного агентства Володимир Тафтай. 

Щороку Україна витрачає по 35 млн грн на закупівлю фото чужих супутників, пояснює Андрій Колесник, тож завдяки власному сателіту частину цих коштів вдасться заощадити. 

"Для дослідження ситуації у країні загалом якості фото буде достатньо, а детальніші знімки потрібно надалі замовляти зовні", – пояснює Колесник.

Роздільна здатність Січ-2-1 – 6,1 м за ширини смуги знімання ~ 36,5 км. Це означає, що будь-який об'єкт, який більше як 7 метрів, буде помітний на знімках, а одночасно супутник отримує зображення з дистанції у 36 км. Для того, щоб розгледіти ворога в деталях – цього недостатньо, вважає голова правління Dnipro Space Cluster. Сучасні супутники здатні передавати зображення з роздільною здатністю 30 см. 

Крім того, завадити отримати якісні фото можуть ще два фактори, вказує Рокитський. По-перше, час повернення супутника в певну точку складає e середньому 3-4 днів. Такої оперативності замало, щоб почуватися у безпеці, пояснює експерт. По-друге, це оптичний супутник. Україна розташована у такій географічній зоні, де висока хмарність не дозволяє робити чіткі оптичні знімки впродовж 70% року. 

Крім того, використання лише одного супутника для держави з такою значною територією як Україна дає дуже обмежені можливості, каже Рокитський. Розв'язати проблему можна або запустивши в космос рій сателітів, або приєднавшись до інших країн.

У Держкосмосі обіцяють, що Україна піде першим шляхом: до 2025 року держава планує запустити ще сім супутників. Це передбачено проєктом Космічної програми на загальну суму майже 16 млрд грн – щоправда, Верховна Рада з 2018 року досі її не ухвалила. Попередні дві програми на значно скромніші суми (2,3 млрд грн та 6 млрд грн) депутати проігнорували.

Уляна Букатюк
Уляна Букатюк
кореспондент LIGA.net, розділ Бізнес
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Старший дизайнер
Киев Ligamedia
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини