Чим унікальний Китаївський комплекс у столиці. І як Ігор Ніконов намагається його забудувати

У 2004 році, за рішенням тодішнього мера Києва Олександра Омельченка, землі урочищ Китаїв, Самбурки та Болгарське, були передані сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству "Київська овочева фабрика". На той час ця земля була в оренді в Інституту садівництва Національної аграрної академії наук (НААН).
Тоді цей крок міської влади пов’язували із секретарем Київської міської ради Володимиром Яловим та його cватом Віктором Пилипишиним.
Через три роки орендар вирішив змінити статус землі із сільськогосподарського призначення на житлову забудову. Було розроблено містобудівне обґрунтування зміни функціонального призначення землі.
Згодом Київська овочева фабрика підписала інвестиційні договори з київськими девелоперами. Спочатку це була Saga Development Андрія Вавриша. Згодом у цей проєкт зайшла компанія KAN Development Ігоря Ніконова.
Попри оскарження київською прокуратурою передання землі Китаєва в оренду та зміни призначення землі, забудовники не лишають надій побудувати житловий комплекс на ландшафтах старовинного київського поселення.
LIGA.net поспілкувалась з істориком Олександром Алфьоровим, активістом Дмитром Перовим та представниками ініціативи "Захистимо Китаїв", заступником міністра культури та стратегічних комунікацій Сергієм Біляєвим щоб зробити детальний опис місцевості, яку може втратити Київ.
Що таке урочище Китаїв?
Урочище Китаїв розташоване в Голосіївському районі столиці та перетікає у межі Голосіївського парку, який є заповідною зоною. Навколо багато дерев, ставків та озер, зовсім поруч є Дніпро. Місцевість мала стратегічне значення у часи Середньовіччя, захищаючи головне місто Київської Русі від набігів різноманітних східних племен. Це були ворота у місто.
Місто може втратити 75 га унікального історичного ландшафту. Саме в Китаєві досі можна побачити: городище з оборонними валами, траси давніх доріг, територію поселення, печерний комплекс та 400 курганних могильників. Більше таких тисячорічних пам’яток, збережених у незмінному та незабудованому стані на території мегаполісу, в Україні просто немає.

Ніконов ще не презентував свій проєкт. Але раніше був публічно презентований проєкт забудови Андрія Вавриша, на якому видно, що ставки входять у "ансамбль житлового комплексу". Зараз ці ставки розташовані в заповідній зоні Голосіївського парку.

Історичне значення Китаєва
Китаїв має статус пам’ятки археології. Присвоєння цього статусу в 2009 році відбулося постановою Кабміну на основі подання Міністерства культури.
"Збереження Китаєва є логічним кроком національної політики охорони культурної спадщини, що ширше відображає цілі політики національної безпеки. Як відомо, Міністерство культури та стратегічних комунікацій (МКСК) є головним органом, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Сьогодні йдеться про унікальну історико-культурну пам’ятку, що має важливе значення для української ідентичності. На території урочища розташовані природні, історичні та археологічні об’єкти, які становлять наукову цінність для дослідження давньої історії України та історії Києва як столиці – від трипільських часів і до періоду Київської Русі та Великого князівства Литовського", – каже заступник очільника МКСК Сергій Біляєв у коментарі LIGA.net.
За словами Біляєва, міністерство виступає на захист унікальної пам’ятки археології "Китаївське городище і курганний могильник", яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
"Разом із представниками громадськості, науковцями та фахівцями в сфері культурної спадщини ведеться робота над тим, щоб забезпечити належний рівень охорони території Китаєва. Ця робота віднесена до основних задач МКСК", – наголошує заступник міністра.
Китаївське городище та курганний могильник охоплює пізньотрипільський, давньоруський та литовський періоди історії України. За наявними на цей час археологічними даними, первісне заселення долини Китаївського струмка відбулось у добу пізнього етапу трипільської культури.
Потім вона періодично заселялась у добу середнього бронзового віку (середньодніпровська культура), в VI-V століттях до нашої ери (Підгірцівська культура), в II-І століттях до нашої ери (Зарубинецька культура), у VIII-IX століттях (Волинцевська культура), в добу Київської Русі (X-XIII століття) та литовський час (XІV-XV століття).
Починаючи з 1874 року, на складових об'єктах археологічного комплексу неодноразово проводились археологічні розкопки. Досліджувались окремі ділянки стародавнього посаду, поховання на могильнику, печерні споруди, залишки фортечних укріплень.
За словами історика Олександра Алфьорова, Китаїв є унікальним явищем для всієї Європи, а не тільки для України. Майже в центрі міста існує величезний простір, який демонструє ландшафти та залишки укріплень такого типу.
"Китаїв був важливим для Києва. Це економічний центр старого Києва. Він брав на себе функцію південної київської митниці. Вона контролювала сухопутний шлях із Києва, річку Либідь і частини Дніпровської затоки. Якщо ми говоримо про історичне значення, то нам необхідно зберегти цей комплекс таким, яким він нам був залишений нашими предками. Унікальність його полягає в тому, що в інших обласних центрах України не існує такого явища, як град в місті", – додає Алфьоров.
Тут може виникнути новий туристичний, музейний, екскурсійний простір у Києві. Наприклад у Львівській області є замок Тустань, який відвідують понад 100 000 туристів на рік. А тут можна зробити історично-туристичний центр майже в центрі міста.
"Ми можемо провести реальні туристичні маршрути, можемо відновити поселення, яке було. Зробити демонстративнішими, наприклад, курганні могильники. Окрім того, можна створити кращі маршрути по печерах. З цих комплексів можна побудувати певні майстерні, експериментальні. Можна зробити такий собі другий Пирогів. Але часів X-XIV століть", – каже Алфьоров у коментарі для LIGA.net.
В кінці XIX – на початку XX сторіччя Китаїв був заміським центром, де жили та творили Михайло Грушевський, Леся Українка, Михайло Старицький, Микола Лисенко та інші діячі культури та мистецтв. Це був київський парнас дореволюційних років.

Що кажуть місцеві мешканці?
Місцеві мешканці активно ведуть боротьбу за збереження Китаєва. За їх словами, під час планування забудови урочищ апетити забудовника поширились і на територію НПП "Голосіївський" з його ставками. В своїх мріях він бачить їх як прибудинкову територію запланованих ЖК. А існування на території археології та безпосередню близькість до заповідних урочищ НПП "Голосіївський" він впритул не помічає.
За попередніми оцінками фахівців, пам’ятка має комплексний характер і саме поєднання ландшафту, археології, історико-культурної цінності відповідає критеріям кандидата на внесення до списку спадщини ЮНЕСКО.
Місцева мешканка Міа Кириленко, членкиня громадської ініціативи "Захистимо Китаїв" у коментарі LIGA.net каже, що забудовник демонструє в суді документ, який, на його думку, визначає межі пам’ятки в Китаєві – проєкт 2008 року зон охорони комплексу пам’яток архітектури Китаївської пустині та археології національного значення Китаївського городища та курганів епохи Київської Русі.
"Але насамперед ця документація розроблялась як проєкт зон охорони архітектури Китаївської пустині, і згадка в назві археології є лише тому, що вони розглядаються комплексно.
А по-друге, цей проєкт так і не був затверджений у встановленому законом порядку, а є лише проєктною документацією до рішення, яке так і не було прийняте. Відповідно до законодавства затверджувати проєкт зон охорони та режимів використання території пам’яток має виключно Міністерство культури своїм Наказом. Ані Міністерство культури та стратегічних комунікацій, ані Центральний державний архів вищих органів влади та управління України нічого не знають про такий Наказ без реквізитів 2008 року", – каже місцева мешканка Міа Кириленко.
За її словами, спостерігається така цікава річ – забудовник за будь-яку ціну хоче проводити повторні археологічні розкопки території поселення. Дивно це тому, що саме на замовлення орендаря у 2017 році фахівцями Інституту археології НАНУ вже були проведені попередні археологічні дослідження на території посаду-поселення в урочищі Китаїв, виявлено потужний культурний шар.
Звіт про дослідження 2017 року став основою для визначення меж та зон охорони пам’ятки археології національного значення "Китаївське городище та курганний могильник", який розробив у листопаді 2022 року КЗ "Центр консервації предметів археології" на замовлення того ж забудовника.
"В такому разі чи міг забудовник не знати про наявність археологічної пам’ятки на території Китаєва? Навряд чи", – каже Кириленко.
Китаїв як об’єкт культурної спадщини
Голова Громадської організації "Спадщина Київ" Дмитро Перов каже, що найбільшим ризиком для збереження унікального археологічного комплексу в Китаєві сьогодні є законопроєкт №12089, який вносить зміни в Цивільний кодекс щодо посилення захисту прав добросовісного набувача. Цей документ був затверджений Верховною Радою 12 березня і направлений на підпис президенту.
Положення цього Закону можуть зруйнувати багаторічну боротьбу місцевих активістів та органів прокуратури, "забронювавши" земельні ділянки за забудовником.
"Справа в тому, що згідно статті 17 Закону "Про охорону культурної спадщини" всі без винятку пам’ятки археології належать до державної форми власності. Виключно держава може ними розпоряджатися. В середині 2000-х років Київська міська рада була іншої думки. Тому передала землю з археологічним комплексом в оренду овочевій фабриці. А фабрику, в свою чергу, придбав забудовник.
Порушення є очевидними. Втім, особливістю нового законопроекту є те, що будь-які порушення в отриманні державних земель і майна "пробачаються", якщо з моменту такого порушення минуло більше 10 років", – описує проблему Дмитро Перов.
Виходить, незалежно від того, як завершаться судові справи стосовно повернення Китаївського археологічного комплексу в державне використання, забудовник KAN Development зможе скористатися опцією добросовісного набувача. Адже з моменту фактичного вибуття земельної ділянки з державної власності минуло більш ніж 10 років.