RU

Розбір | Суд заарештував облігації Lavina Mall на 1 млрд грн: підозрюють відмивання. Що відомо

05.07.2022, 14:34
Суд заарештував облігації Lavina Mall на 1 млрд грн: підозрюють відмивання. Що відомо - Фото
Фото: NAIUkraine

Прокурори ініціювали арешт облігацій Lavina Mall на майже мільярд. ТРЦ звинувачують у відмиванні, а фінкомпанії, що прокручували папери, у махінаціях

Lavina Mall — один з найбільших київський торговельних центрів у березні постраждав від авіації російських окупантів. Його швидко відновили, а у травні ТРЦ відчинив свої двері. Наступного дня київський суд ухвалив рішення на мільярд гривень щодо цього центру.

За клопотанням Київської прокуратури, суд заарештував облігації компанії ТРЦ "Лавина" на загальну суму майже 970 млн грн. Компанію звинувачують у відмиванні грошей, власника називають громадянином Росії, а також у схемі згадують низку фінансових компаній та Нацкомісію з цінних паперів.

LIGA.net розповість, у чому звинувачують Lavina Mall, про які облігації йдеться та що вирішив суд.

Арешт майна — задовольнити

Минулого місяця торговельно-розважальний центр Lavina Mall відновив свою роботу. 10 травня торгова площа на 127 000 м² запрацювала після майже тримісячної паузи.

Наступного дня, 11 травня, київський суд заарештував випущенні у 2018–2019 роках облігації ТРЦ на 962 млн грн. Причина — підозра у фальсифікації фінансової звітності та відмиванні грошей.

Lavina Mall було відкрито 2016 року. За даними публічних реєстрів, власник — Вагіф Алієв через кіпрську компанію Іксорія Бізнес Лімітед. ТРЦ Lavina Mall входить до групи компаній Mandarin Plaza (також входять ТЦ "Мандарин Плаза", Ocean Mall, "Лісова", "Іподром", БЦ "Парус" і ЖК Diamond Hill), засновник — Алієв.

Ініціатором арешту виступила Київська міська прокуратура. Там попросили накласти арешт на облігації ТРЦ у межах розслідування Нацполіцією схеми з нібито незаконним використанням цінних паперів.

За версією слідчих, низка фінансових компаній, використовуючи облігації ТОВ "ТРЦ Лавина", фальсифікували свої показники та виводили гроші у тіньовий обіг, а сам центр за допомогою випуску збиткував та мінімізував податки.

Тому правоохоронці попросили заарештувати ймовірний інструмент вчинення злочину — облігації, а саме: тимчасово заборонити відчуження, розпорядження та користування ними. Задля "збереження речових доказів".

Посилаючись на обставини воєнного стану, суддя вирішив без проведення судового засідання та учасників кримінального провадження задовольнити прохання правоохоронців.

Версія правоохоронців

"...Організована схема з випуску облігацій ТОВ "ТРЦ Лавина" здійснювалась з метою збільшення витрат та зменшення податкового навантаження на підприємства у вигляді сплати відсотків за облігаціями за не ринковими ставками", — йдеться у рішенні суду.

У червні 2018 року ТРЦ вирішив випустити відсоткові іменні облігації серії "В" (UA4000202063). Номінальна вартість випуску — 961,7 млн грн.

Зазначається, що за три останні роки ТРЦ відчував зниження доходів від реалізації, у 2020 році взагалі зазнав збитків. Причина, на думку правоохоронців, полягає у не ринкових ставках дохідності.

Також правоохоронцями наголошується, що за даними ресурсу opendatabot.ua, кінцевий бенефіціар Lavina Mall є громадянином Росії.

У відкритих джерелах Вагіф Алієв згадується як український бізнесмен туркменського походження. Водночас у публічних реєстрах (наприклад, Опендатабот та YouControl) його позначено як громадянина РФ. 

Далі ці облігації купувалися та продавалися фінансовими компаніями та фізособами на позабіржовому фондовому ринку з великими знижками чи націнками. Ціни на них коливалися від 0,01% до 1500% від номіналу. Тобто облігацію за 1000 грн, наприклад, можна було купити за 10 грн та продати за 1,5 млн грн, заробивши величезний прибуток.

"Звісно, якщо таке відбувається, то це може свідчити про спроби відмивання коштів. Але в ухвалі немає нічого про те, що такі транзакції щодо цих облігацій траплялися", — зазначив для LIGA.net Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту Concorde Capital.

Так фінустанови формували фіктивні доходи та виводили кошти у неконтрольований державою обіг. У суді згадали дев'ять  компаній — "страхові компанії" з трьома контролювальними особами, що "вступили в змову зі службовими особами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР)" і використовували схему для фальсифікації своїх нормативів. 

У справі фігурують ТОВ "І-Нвест", ТОВ "КУА "Цикада", ТОВ "ФК "Перший фінансовий посередник", ТОВ "КУА "Паскаль", ТОВ "Баккет", ТОВ "Сігніфер", ПрАТ "Майстер Брок", РК "Придніпров'є" та ТОВ "ІК "Говерла". Більшість компаній мають низку з 5–10 бенефіціарів з 20\10-відсотковими частками, які повторюються. Деякі установи вже встигли змінити назви, їх можна знайти лише за кодом ЄДРПОУ. 

Зрештою, за версією правоохоронців, ТРЦ витрачав дохід на обслуговування сумнівного мільярдного випуску облігацій (платив менше податків), а фінкомпанії у змові зі службовцями НКЦПФР начебто виводили ці кошти в тінь.

Облігації та фінансові результати

2018 року Lavina Mall дійсно випустив облігації на добудову та погашення боргу перед власником. Водночас обслуговування облігацій не мало такого значного впливу на ТРЦ, як, наприклад, "інші витрати" чи зростання операційних.

У проспекті емітента ТРЦ "Лавина" зазначається, що метою випуску є здійснення господарської діяльності.

500 млн грн від виторгу з випуску планувалося витратити на другу чергу будівництва ТРЦ, а 462 млн — на погашення боргу перед компанією-власником, Iksoria Business Limited. Так ТРЦ мав погасити частину (близько $17,7 млн) від загального боргу материнської компанії у $65 млн.

Дата погашення — 21.08.2028. У проспекті випуску йдеться про 5% дохідності на перший рік після випуску. Далі дохідність мала визначатися емітентом, але не бути менше ніж 2% (повідомлення про зміну ставки у відкритих джерелах відсутні).

Проте, як зазначається на сторінці ТРЦ на сайті SMIDA, ціни на облігації поза біржею коливалися від 824 до 1025 грн, тобто 82–103% від номіналу, а не 0,01–1500%. Теоретично, як зазначив Паращій, облігації могли б проходити за іншими цінами поза увагою регулятора, але в рішенні судді не повідомляється джерело такої інформації.

2018 року — рік початку випуску — Lavina Mall вперше вийшов на чистий прибуток, який почав скорочуватися наступного року. У пандемічний 2020-й ТРЦ, очевидно, зазнав збитків. 

Однак основними причинами падіння прибутку після випуску облігацій були не лише зростання фінансових витрат.

Попри суттєве зростання чистого доходу у 2019-му (на 22%), собівартість роботи ТРЦ зростала швидше (на 32%). А 2020 року "інші операційні витрати" одразу зросли майже вчетверо, у порівнянні з попередніми роками. Фінансові витрати, через завищення яких, за версією правоохоронців, ТРЦ оптимізував оподаткування, у 2018–2019 роках зростали в середньому на 70%, а у 2020-му — на 20%.

Водночас аудитор звітності ТРЦ має "основу для думки із застереженням" через їх суттєву заборгованість перед материнською компанією. Проте зауваження щодо випуску, за який нині взялися правоохоронці, відсутні.

Значну частину фінансів керівництво Lavina Mall витрачало на виплату боргів своєму власнику, досягаючи нульових прибутків. Такі випуски облігацій є відомим засобом оптимізації оподаткування. До такого можуть виникати етичні питання, але це не є проблемою в правовому полі.

Проте аргументація арешту цих облігацій з боку правоохоронців також не ідеальна.

"Прикриваючись загальною фразою "ціна на такі цінні папери на позабіржовому фондовому ринку України коливається", можна вимагати арешту будь-яких облігацій", — наголошує Олександр Паращій.

Хоча дійсно подібні випуски облігацій цікаві не тільки як спосіб залучення коштів для фінансування будівництва, а як один з відомих засобів оптимізації оподаткування.

На противагу слідчим увагу аудиторів привертає зовсім інший випуск облігацій (UA4000189369) на 600 млн грн, який викупила материнська компанія Іксорія Бізнес Лімітед (випуск 2015 року, погашення у 2025-му). За ними спочатку ставка становила 5%, а у 2018-му (останнє відкрите повідомлення про зміну ставки) ТРЦ почав виплачувати материнській компанії вже 35% річних.

З протилежного боку — мовчання

Мережа з фінансових компаній, про які згадують у суді, має низку взаємопов’язаних осіб, розпотрошену структуру власності та постійні зміни назв юросіб. Правоохоронці називають їх "страховиками", але Національний банк України (здійснює нагляд за страховиками) зазначив, що не слідкує за переліченими компаніями.

"Зазначені у запиті компанії відсутні у реєстрах та переліках небанківських установ та інших учасників ринків фінансових послуг, ліцензування, реєстрацію та авторизацію яких здійснює НБУ… Державне регулювання та нагляд за фінансовими компаніями, перелік яких подано у запиті, здійснює НКЦПФР", — повідомили LIGA.net у пресслужбі НБУ.

LIGA.net надіслала запит до НКЦПФР, але у регуляторі не прокоментували справу та діяльність цього переліку фінкомпаній. Також LIGA.net надіслала Lavina Mall запит з проханням прокоментувати судову справу та описані обставини. У пресслужбі ТРЦ, який минулого місяця відновив роботу, взяли запит, але не відповіли на нього.

Суд заарештував облігації Lavina Mall на 1 млрд грн: підозрюють відмивання. Що відомо
Богдан Вальд
кореспондент ділової редакції LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Старший дизайнер
Киев Ligamedia
QA-спеціаліст
Киев LIGAZAKON
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини