Ocean Plaza, Ушастий нянь та Сумихімпром – керівниця ФДМУ Іванна Смачило про приватизацію 2025 року

Іванна Смачило стала в.о. голови Фонду держмайна після переведення її патрона з Рівненщини Віталія Коваля до Мінагрополітики. Кабмін не знайшов заміну для рівненської команди, а перша віцепрем'єр-міністерка Юлія Свириденко задоволена роботою команди Фонду та не поспішає робити зміни у керівництві ФДМУ.

LIGA.net робить інтерв’ю з Іванною Смачило, щоб дізнатись, наскільки впевнено вона почувається у поточній політичній реальності, як оцінює приватизацію 2024 року та як бачить приватизацію 2025 року.

У цьому матеріалі ви зможете дізнатись і про очікування Фонду держмайна, і про страхи, які пов’язані з Демуринським ГЗК та іншими підприємствами біля лінії бойового зіткнення, проблемними санкційними активами. І про те, як Фонд бачить майбутнє вже проданих підприємств, таких як ОГХК, та чи бачить небезпеку у продажі українського титану до Росії.

Підсумки приватизації 2024

Як ви оцінюєте підсумки приватизації 2024 року?

Ми з командою задоволені результатами за 2024 рік, бо приватизація минулого року дала фактично рекордні показники. Що більше проданих об’єктів, то кращі результати для економіки, і питання стоїть не тільки в ціні. Важливий сам продаж цих підприємств. Бо ми чудово розуміємо, що більшість з них перебувають у незадовільному стані або мають великі борги. Це можливість майбутнім покупцям інвестувати у підприємства, інвестувати в об'єкти, створювати нові робочі місця, гасити ті борги, які були накопичені за кілька десятків років підприємства. Тому, звичайно, ми задоволені 2024 роком.

Чи можете назвати 5 найбільших об’єктів, проданих у межах Малої та Великої приватизації 2024 року?

З Малої приватизації – це готель "Козацький", Івано-Франківський котельно-зварювальний завод, Київське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство. Також 50% акцій – ПАТ Машинобудівне виробниче об'єднання "Оріон".

З Великої приватизації це, безумовно, готель "Україна", його було продано першим, ОГХК та завод "Аерок".

Важливо додати, що вперше за всю сучасну історію України підприємства Великої приватизації почали продаватись на електронних аукціонах, що дає народу України побачити повну прозорість процесу торгів.

Що стало причиною успіху приватизації 2024 року, коли вона проводилась під час великої війни порівняно з приватизаціями минулих років, які мали можливості мирного часу на більшій частині України?

Ми можемо аналізувати кількість проданих об’єктів, кількість залучених коштів, а це більше ніж 13 мільярдів гривень, якщо взяти і приватизацію, і оренду. Порівняно з минулими роками, ми бачимо зростання кількості учасників у середньому з трьох до п’яти. Я думаю, в першу чергу це пов’язано з тим, що ми проводимо аукціони на Прозорро.Продажі – всі учасники впевнені в їх чесності.

Ми намагаємося щодо кожного кейсу надавати максимальну кількість інформації для покупця, щоб він розумів, що він купує, які там є переваги, які є недоліки і з чим треба буде працювати надалі. Хто бере участь в аукціонах, хто виграє, ми не знаємо. Хто виграв і хто взяв участь, ми дізнаємося, як і всі інші громадяни, яких це цікавить. Закінчується аукціон – як і для всіх, для нас відразу відкриваються переможці, учасники, хто давав якийсь стартовий крок.

Мінімізація бюрократичного і будь-якого чиновницького впливу на результати приватизації стає головним аргументом, чому учасників стає більше, чому продається більше майна.

Ми перебуваємо у складному періоді. У нас воєнний стан, у нас війна. Багато скептиків вважали і вважають, що, напевно, покупців би мало стати менше, зацікавленості мало стати менше, тому що є загрози. Але насправді, очевидно, ми за результатами бачимо, що це не так. Українська економіка, український бізнес вірить в Україну і готовий купувати. Готовий інвестувати в ті чи інші активи.

Підготовка кожного кейсу до Великої приватизації може сягати від кількох місяців до кількох років. Наприклад, "Аерок" до нас потрапив рік тому, а коли ми прийшли на підприємство, то побачили, що на ньому не має жодної фінансово-господарської документації. Десь на підприємствах не вистачає технічної документації, десь є необліковані активи. Кожен кейс – це індивідуальний підхід і кропітка робота Фонду з підготовки. Тому, готуючись до приватизації, в нас більший акцент іде на команду фонду.