Забудовник Інтергал-Буд: Приватний бізнес робить більше у питаннях мереж, ніж влада Києва

Більшість об’єктів інфраструктури у Києві будують та ремонтують коштом девелоперів – камери водопостачання, каналізації, колектори, дорожні покриття, вуличне освітлення. Про це в інтервʼю LIGA.net розповіла Анна Лаєвська, комерційна директорка "Інтергал-Буд". 

Вона розповіла, що дуже часто позиція місцевих мешканців, коли забудовник приходить будувати житловий комплекс: "сядете на наявні мережі, під'єднаєтесь до нашої каналізації, електрики" – взагалі докорінно хибна суспільна думка. На практиці відбувається зовсім інше. 

"Ти – забудовник і умовно у тебе є ділянка на Подолі, на якій ти плануєш побудувати будинок площею 4 тисячі квадратних метрів. Коли ти отримуєш технічні умови на будівництво та приєднання мереж до цього об’єкта, тобі говорять: "Потрібна потужність – мегават електрики, але в районі вже є дефіцит. Тому в межах будівництва зроби реконструкцію всієї електричної підстанції, постав нові трансформатори, збільш потужність". І ти вимушений це робити, тому що інших варіантів реалізувати проєкт у тебе немає", – розповіла Лаєвська. 

За її словами, місто завжди включає забудовнику зобов’язання щодо додаткових потужностей. Водночас місто мінімально фінансує та займається питанням зношеної інженерної інфраструктури.

"Все, що можна та вдається, вони покладають на бізнес. У нас є приклад – будівництво на вулиці Мокра (раніше Кудряшова). На вулиці був колектор ще минулих століть, повністю забитий. Під час опадів вулиця плавала, адже зливова каналізація була забита. Ми прийшли будувати там ЖК і отримали в технічних умовах реконструкцію колектора. Це означає, що ми встановили новий, великого діаметра колектор, перекопали всю вулицю, відновили благоустрій та асфальт", – розповіла комерційна директорка "Інтергал-Буд". 

Також вона додала, що під час будівництва "Паркових озер" забудовник робив частковий ремонт на Бортницькій станції аерації, яка розташована в десятках кілометрів від ЖК.

"Нам пояснювали, що ми створюємо додаткове навантаження, відповідно потрібно оновити обладнання. Фактично приватний бізнес робить більше вкладень та позитивних змін у питаннях мереж, ніж це робить місто. Скажімо чесно: місто не робить своєчасно планові ремонти. Грошей у бюджеті часто не вистачає на серйозні реконструкції, або ці роботи виконують неналежним чином", – сказала Лаєвська. 

Відповідальні девелопери зацікавлені розвивати локації, де вони будують. Тому що це впливає на успішність продажів, уточнила вона.

"Хотілося б, аби місто замість встромляти палиці у колеса більше співпрацювало та допомагало. Є такі районні адміністрації, яким ти будеш пропонувати щось зробити власним коштом, але так нічого і не доб’єшся. У нас є комплекс "Сирецькі сади" (вул. Івана Виговського у Києві. – Ред.). Там поряд є одностороння дорога – Пожежний проїзд. У планах розвитку мікрорайону було позначено, що її мають розширити та зробити двосмуговою. Але у міста немає часу та можливості цим займатися. Вона була ще неосвітленою, оскільки колись місто провело тендер, але компанія-переможець поставила лише опори, збанкрутіла і не виконала умови договору. Ми це освітлення відремонтували", – розповіла менеджерка. 

Лаєвська також поділилась інформацією, що коли почали будувати комплекс, виявилося, що це один з основних заїздів на територію, інший заїзд був у проєкті.

"Ми звернулися до місцевої влади щодо підтоплення дороги під час злив. Отримали відповідь, що дорога не перебуває ні на чиєму балансі. Було озвучено, якщо потрібно почистити зливову каналізацію, то ми самі маємо це зробити. Ми це зробили.

Друге питання, з яким ми звернулися, – ширина дороги. Оскільки нею користувалися не тільки ми, але й мешканці інших сусідніх будинків. Ми хотіли розширити дорогу власним коштом та завдяки своїй території. На що місто нам відповіло, що тополі, які ростуть уздовж дороги, чіпати не можна. Бо місцеві мешканці будуть проти. Але ми всі знаємо, що це алергенні дерева і їх часто прибирають. Тож дорогу ми не розширили, але відремонтували та зробили кишені, щоб автомобілі могли хоча б роз'їжджатися.

Наша компанія витратила понад 800 млн гривень на ремонт комунальних об’єктів та будівництво інженерних мереж", – зазначила Лаєвська.

Повна версія інтерв'ю: Менеджерка Інтергал-Буд про хаотичну забудову, собівартість метра і спекулянтів