Зміст:
  1. Блокада
  2. Світанок на Дунаї
  3. Інвестиції у порти
  4. Перспективи після війни

Через війну та вкрай обмежену логістику три маленькі порти на річці – Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ – стали об'єктами небувалого інтересу з боку інвесторів. Серед останніх – українські аграрні гіганти Kernel Андрія Веревського та Нібулон Андрія Вадатурського.

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

На що вони розраховують? І чи зможе Дунай "витягнути" український експорт за умов блокади моря Москвою та заборон на українську аграрку країнами Східної Європи?

Блокада

До повномасштабного вторгнення РФ більше ніж 70% українського експорту (і до 90% агроекспорту) йшло через морські ворота. До середини літа 2022 року доступ України до моря було повністю перекрито.

Підписання міжнародної угоди про забезпечення так званого зернового коридору в липні 2022 року розблокувало експорт зерна та олії з трьох українських портів: Одеси, Чорноморська та Южного – так званих портів Великої Одеси. Наразі працює лише третина з 18 українських портів.

Альтернатива зерновому коридору. Чи зможе Дунай "витягнути" український експорт
Заблоковані порти

За вісім місяців дії договору Україні вдалося вивезти морем 26,3 млн тонн агропродукції. Але коридор увесь час був під загрозою зриву через шантаж Москви.

У понеділок, 8 травня, Росія знову заблокувала роботу Чорноморської зернової ініціативи, відмовившись реєструвати судна на вхід та проводити їх інспекції. Експорт української агропродукції через зерновий коридор у квітні був одним із найнижчих за весь час роботи зернового коридору – загалом 2,8 млн тонн, а інспекції у територіальних водах Туреччини станом на 8 травня чекало 90 суден, з яких 62 – це судна, що йдуть під завантаження.

Це не перша спроба РФ перекрити український морський експорт. З 18 травня Москва знову загрожує вийти із міжнародної угоди.

Альтернатива зерновому коридору. Чи зможе Дунай "витягнути" український експорт
Зерновий коридор скорочується через шантаж РФ

Для України такий сценарій – вкрай небажаний. За результатами 2023 року агроекспорт становив 53% від загального показника країни та близько 20% ВВП. Це особливо небезпечно на тлі погіршення відносин із країнами-сусідами. За останні місяці європейськими країнами прокотилися протести місцевих фермерів з вимогами не пускати в їхні держави українські сільськогосподарські товари.

Підписуйтесь на наш Instagram: корисні пояснення актуальних тем

Декілька країн ЄС наклали ембарго на українську агропродукцію. Тим самим вони поставили під загрозу ще близько половини українського агроекспорту, який в останні місяці, після витівок РФ, йшов так званими коридорами солідарності транзитом до країн ЄС.

Читайте також

Світанок на Дунаї

Така ситуація із логістикою змушує Україну шукати план "В". "Але якщо подивитися ширше, багато в чому Дунай показав себе вже як план А", – говорить у коментарі LIGA.net Дмитро Барінов, заступник голови Адміністрації морських портів України (АМПУ).

За останні три роки до війни частка дунайських портів у вантажоперевалці України в середньому зводилася до 3-5 млн тонн на рік, або 2,5-4,2% від усього експорту.

З дня повномасштабного вторгнення Росії дунайські порти (Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ) завдяки географічному положенню, близькості до великих портів Болгарії та Румунії, а також можливості руху суден уздовж Дунаю змогли уникнути морської блокади РФ та стали єдиним водним шляхом для експорту (до впровадження зернової ініціативи).

За підсумками 2022 року вантажообіг через дунайські порти вдалося наростити втричі – до 16,3 млн тонн.

Альтернатива зерновому коридору. Чи зможе Дунай "витягнути" український експорт
Вантажообіг через порти Дунаю виріс втричі

Це стало можливим завдяки низці факторів:

  • Визволення ЗСУ українського острова Зміїний, завдяки чому вдалося відкрити для проходу суден гирло Бистре, розташоване в акваторії України. Це дозволило збільшити пропускну спроможність дунайських портів утричі та принесло додаткових 10 млн тонн вантажів на рік, а для економіки – додаткові $1,5 млрд, порахували в Мінінфраструктури.
  • Відновлення глибин української частини Дунаю, що дозволило збільшити осідання суден до 6,5 м. В результаті маємо рекордні 12 суднозаходів та 90 000 тонн перевалки на добу.
  • Максимальна переорієнтація та розвиток портової інфраструктури для перевалки експортних вантажів.
  • Розвиток залізничної інфраструктури, зокрема відкриття залізничного прикордонного переходу Серпневе-1 – Басарабяска.


Приєднуйтесь до нас у Facebook та беріть участь у дискусіях

За перші чотири місяці цього року експорт через дунайські порти становив 7,4 млн тонн, з яких аграрні вантажі становлять 75% експорту – понад 6 млн тонн, каже LIGA.net Юрій Васьков, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.

У березні 2023 року перевалка вантажів у дунайських портах зросла до рекордного рівня – 93 000 тонн на добу, розповідає LIGA.net Дмитро Барінов з АМПУ.

"Зараз мета – довести середньодобовий показник перевалки до 100 000 тонн, тобто 3 млн тонн на місяць і до 23 млн тонн на рік", – говорить Барінов.

Мінінфраструктури декларує метою на 2023 рік перевалку через порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ 20-22 млн тонн експорту.

За словами Барінова, ми можемо досягти цього рівня відносно швидко, але інфраструктура навколо портів поки що не готова до таких темпів:

"Судно з українського Дунаю йдуть у румунську Констанцу – це великий порт, але вже зараз його потужностей іноді не вистачає".

Альтернатива зерновому коридору. Чи зможе Дунай "витягнути" український експорт
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Є й внутрішні проблеми. Якщо до повномасштабного вторгнення Ізмаїл чи Рені були тихими та напівпорожніми містечками, то зараз дорога туди переповнена вантажівками, на залізничному переїзді затор сягає кількох десятків кілометрів, а УЗ просить не спрямовувати вантажі до Ізмаїла – черги розтяглися на 27 діб.

"Доводиться працювати з коліс – складів поки що суттєво не вистачає", – пояснює заступник голови АМПУ.

Що потрібне для вирішення цих проблем?

Альтернатива зерновому коридору. Чи зможе Дунай "витягнути" український експорт
порти Дунаю (Інфографіка: LIGA.net)

Інвестиції у порти

Насамперед – гроші та час. "Модернізація та оновлення інфраструктури портів, залучення інвестицій на будівництво нових терміналів і днопоглиблення", – перераховує Васьков. Інвестори активно ведуть роботи у регіоні.

17 січня відбувся перший в Україні аукціон. На торгах за найменший порт України – Усть-Дунайськ – змагалися вісім компаній, а ціна продажів зросла з 60 млн до 201 млн грн – у 3,3 раза більша за стартову ціну. Переможець обіцяє збудувати в порту зерновий термінал на 50 000 тонн.

Альтернатива зерновому коридору. Чи зможе Дунай "витягнути" український експорт
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net
Пояснюємо складні речі простими словами – підписуйся на наш YouTube

За словами заступника міністра, у 2022 році в дунайські порти було інвестовано понад $15 млн, переважна більшість у порт Ізмаїл. І це вже дало певний ефект. 9 травня порт Ізмаїл виконав річний план з вантажопереробки обсягом 6,2 млн тонн – рекордні за всю історію свого існування темпи виконання річних показників, повідомили в АМПУ.

Однією з компаній, яка за менше ніж рік змогла побудувати на Дунаї власний термінал, стала Нібулон. Компанія вже інвестувала $15,5 млн у створення філії "Бессарабська" в Ізмаїлі – налагодження потужностей з перевалки зернових із залізниці, з автотранспорту на річковий транспорт, розповідає LIGA.net Володимир Славінський, директор з торгівлі Нібулон.

Альтернатива зерновому коридору. Чи зможе Дунай "витягнути" український експорт
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Логістичний маршрут через Ізмаїл став для миколаївської компанії головним каналом збуту.

"За останні три місяці постачання Дунаєм становили до 70% і лише 30% – експортували зерновим коридором".

Зерно доставляється залізницею або автотранспортом до термінала, завантажується на річковий транспорт, а потім доставляється в румунський морський порт Констанца, де зерно перевантажується з барж на морські судна різного класу та розміру. Така логістика дозволяє компанії зберігати гнучкість, витримувати контрактні терміни та контролювати рух товару, що дає змогу планувати діяльність, вибирати оптимальні варіанти експорту на тлі нестабільної роботи зернового коридору, пояснює Славінський.

Альтернатива зерновому коридору. Чи зможе Дунай "витягнути" український експорт
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Ще один український агрогігант – Kernel – придбав та в екстреному режимі запустив в експлуатацію річковий термінал "Дунай Пром Агро" – для перевалки зерна та шроту, розповідає LIGA.net Катерина Співакова, керівниця департаменту комунікацій, PR та GR, Kernel. Вона пояснює крок вірою у величезний потенціал річкових перевезень:

"Зернова ініціатива" працює нестабільно, а порти Рені можуть бути ефективними як у військовий, так і у мирний час. Тому Kernel отримав у довгострокову оренду на 49 років земельну ділянку під будівництво термінала перевантаження в порту Рені".

У реалізацію проєкту компанія планує інвестувати $10 млн власних коштів, повідомила вона.

Сукупний внесок Кернела та Нібулона в Дунай становитиме $36 млн – у межах програми стійкості сільського господарства (ARGi-Україна). Ще $8 млн у межах програми направить уряд США, повідомила 26 квітня під час візиту до порту Ізмаїл пані посол США в Україні Бріджит Брінк.

Альтернатива зерновому коридору. Чи зможе Дунай "витягнути" український експорт
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Також відомо, що другий у світі перевізник Maersk Line використовує порт Рені для контейнерних перевезень на баржах із підключенням румунського порту Констанца. Крім того, стартував спільний проєкт Мінінфраструктури та ЄБРР з дослідження експортної логістики у Бессарабії.

За словами Васькова, зараз у регіоні у процесі будівництва перебувають п'ять нових приватних терміналів, близько 20 – уже експлуатуються. "Залізниця теж має плани подальшого розвитку", – каже він.

За оцінкою Мінінфраструктури, потреба в інвестиціях становить понад $120 млн.

Підписуйтесь на розсилки LIGA.net – лише головне у вашій пошті

Перспективи після війни

Головною проблемою дунайських портів до повномасштабного вторгнення був ризик, що модернізація та доведення їх до конкурентоспроможного рівня може обійтися надто дорого і без гарантій стабільних вантажопотоків, адже поблизу портові монстри Великої Одеси.

Головне завдання портів на початку післявоєнного часу – це утримати обсяги перевалки та не допустити простою потужностей, утримати ту переорієнтацію бізнесу, яку ми спостерігаємо зараз, каже Васьков:

"Порти Дунайського регіону разом із припортовим господарством та добре розвиненими тилами, у разі розвитку місцевих суміжних галузей можуть закріпитися як потужний виробничо-транспортний хаб на кордоні з країнами ЄС, який і надалі забезпечуватиме чималу частину експортно-імпортних потреб", – упевнений він.

Альтернатива зерновому коридору. Чи зможе Дунай "витягнути" український експорт
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Як перспективи бачать інвестори? Якщо морські шляхи працюватимуть стабільно, активи в дунайських портах збільшать загальні обсяги експорту Kernel до 600 000 тонн на рік, розраховують у компанії.

У Нібулоні розуміють ризики, що у звичайних мирних умовах Дунай буде менш конкурентним: "Тому розглядаємо нашу філію в Ізмаїлі як базу для подальшого розвитку нових проєктів, насамперед пов'язаних із переробкою", – каже LIGA.net директор з торгівлі Нібулон.

Компанія розглядає можливість побудови на локації повноцінного елеватора, розрахованого на одночасне зберігання 118 500 тонн зернових, та високотехнологічного сучасного млина потужністю 750 тонн на день.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес у Telegram: коротко про важливе

Після завершення війни та відкриття великих портів, падіння вантажопотоку в портах Дунаю все одно спостерігатиметься, каже Васьков.

Альтернатива зерновому коридору. Чи зможе Дунай "витягнути" український експорт
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

"Ми розраховуємо, що шляхом інвестицій дунайські порти збережуть своє значення і зможуть працювати на рівні не менше 15 млн тонн на рік", – пояснює LIGA.net заступник міністра.

Навіть якщо нам вдасться повернути всі вантажі до портів Великої Одеси, Миколаєва та Азова, Дунай і надалі відіграватиме дуже потужну роль, упевнений заступник голови АМПУ Дмитро Барінов:

"Великі експортери там все одно залишаться, бо це завжди буде альтернативний шлях".