Рахунок іде на місяці. Що буде з українським зерном, якщо Росія порушить "зернову" угоду

22 липня Україна підписала "зернову" угоду з Туреччиною й ООН про розблокування українського експорту через Чорне море. Це важливо передусім для вивезення 23,5 млн тонн минулорічного врожаю, а також нового – українські аграрії вже зібрали понад мільйон тонн зернових. 

Коли експорт відновиться, зерно вивозитимуть повільніше, ніж у довоєнний час. Тому аграріям може бракувати складів та елеваторів для зберігання зерна у найближчі місяці. Питання стоятиме ще гостріше, якщо домовленість між країнами-перемовницями щодо розблокування українських портів не реалізується (Росія підписала дзеркальний договір із Туреччиною й ООН).

Аграрії вже зараз шукають способи для збереження врожаю. Зерно намагаються вивозити якнайдалі від фронту в центральні чи західні області, каже гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон. Водночас альтернативою заповненим зерносховищам стають спеціальні пластикові рукави.

LIGA.net розбиралася, як українські аграрії зберігають врожай та чим загрожує нестача сховищ. 

Вихідні умови

Попри війну Україна засіяла 13,4 млн га земель у 2022 році – це 95% від запланованих 14,2 млн га. Перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький прогнозує 65 млн тонн врожаю цього року – це майже на 40% менше за минулий рекордний врожай у 106,6 млн тонн. 

Загальна потужність усіх 1273 зерносховищ України (станом на квітень) – 57 млн тонн, повідомили LIGA.net у компанії Pro-Consulting. Найбільше зерна зберігають в елеваторах, але також у зернових терміналах портів. 40% потужностей для зберігання зерна сконцентровано в Одеській, Миколаївській, Полтавській, Вінницькій та Кіровоградській областях. Російські війська знищили 94 елеватори, за даними Pro-Constulting. Через руйнування чи окупацію із 28 портів працює лише сім. 

Росія заблокувала експорт морем, тому потрібно зберігати більше врожаю. Однак потужностей для цього бракує. "З урахуванням минулорічних залишків та динаміки експорту, не вистачає потужностей для зберігання десь на 10-15 млн тонн. Нестача буде більш гостро відчуватися восени, коли почнуть збирати кукурудзу, соняшник і сою", – каже гендиректор УКАБ Роман Сластьон. 

Зараз проблема не здається критичною через те, що аграрії вивезли більшість зерна до війни. "Ми вивезли до 40 млн тонн, ще залишалося вивезти до 20 млн тонн. І це лише зерно: пшениця, кукурудза та ячмінь", пояснює доцент та віцепрезидент з економічної освіти Київської школи економіки Олег Нів’євський.

Агропромислова група Agricom Group, яка займається рослинництвом та зберіганням зернових й олійних культур у Житомирській та Чернігівській областях (марки Добродія, WOWСЯНКА і San Grano), сприймає проблему серйозніше. Компанія шукає способи зберігання врожаю, хоча більшу частину вже експортувала. "Ми встигли відвантажити практично всі залишки зерна врожаю 2021 року, залишилося 150 тонн кукурудзи 2021 року. А ось багато підприємств і фермерів навіть на початок прибирання залишаються з запасами на складах і елеваторах", – повідомили LIGA.net у пресслужбі компанії. 

Не всі компанії готові говорити про цю проблему публічно – пресслужбу компанії "Нібулон" обмежили у наданні коментарів, щоб не наражати на небезпеку громадян, об'єкти громадської та промислової інфраструктури у населених пунктах, де розташовані підприємства, повідомив LIGA.net начальник інформаційно-організаційного відділу Нібулон Євген Дейч. Компанія Kernel у відповіді на запит LIGA.net послалася на надану раніше інформацію. Згідно із оцінкою Forbes, станом на 25 травня, було знищено активи Kernel на $0,6 млн (без уточнень). У Харківській області розташовані два із семи олійноекстракційних заводів та елеваторів на $49 млн, однак компанія повідомила, що активи "не сильно постраждали". 

Експортували "з коліс"

Проблема зберігання врожаю не була критичною до повномасштабного російського вторгнення. Аграрії продавали частину врожаю на експорт відразу з поля, каже Роман Сластьон. Якщо зерно не потрібно було досушувати, його відразу відвозили в порти. Якщо потрібно було досушити – якийсь час досушували в елеваторах, а потім вивозили, звільняючи місце для наступної частини врожаю, додає гендиректор УКАБ. 

Аграрії також продавали частину врожаю відразу, щоб отримати обігові кошти для наступної посівної. "У нас завжди була проблема із доступом до кредитування і до 30% збіжжя продавалося з коліс. Тому потужності на 100% ніколи не були потрібні", – каже Олег Нів’євський. 

На квітень 2022 року в Україні працювало 1261 елеватор загальною потужністю 57 млн тонн. Втім, після повномасштабного вторгнення, для забезпечення стабільної роботи галузі цієї інфраструктури вже не вистачає, зазначають у коментарі для LIGA.net у Pro Consulting. Попит на склади для зберігання зерна збільшився на 20-25%, у порівнянні з липнем 2021 року, свідчать дані компанії.

Зараз аграрії шукають найбільше складів у західних областях. Основні характеристики складів, які важливі для них зараз: наявність вільного місця та залізниці. Але український ринок не може задовольнити цей попит. "Великі холдинги шукають землю для будівництва складів, навіть тимчасових, але пропозиція обмежена. Там, де інвестори купили землю недалеко від західних кордонів, особливо з залізницею, – вони самостійно будують зерносховища для здачі в оренду", – каже генеральний директор  Pro-Consulting Олександр Соколов. 

Попри це Нів’євський упевнений, що місця для збереження зерна вистачить усім. "Цього року врожайність буде меншою на 30-40%, і ми втратили окуповані землі. А навіть якщо в когось не буде вистачати місця – то тоді можна використовувати пластикові рукава для тимчасового зберігання, інші технології", – каже віцепрезидент КШЕ. 

Мішки, модульні зерносховища і чисте поле

Найпопулярніший спосіб зберегти врожай для аграріїв – силобеги, або полімерні мішки. Це довгі тришарові мішки, в які може вміщатися до 200-250 т зерна. "В Україні частіше за все використовують мішки діаметром 2,7 метра і від 60 до 90 метрів в довжину", – каже гендиректор Pro-Consulting Олександр Соколов. 

Вони відбивають сонячне проміння та оптимально розподіляють температуру всередині завдяки протиконденсатним компонентам. Максимальний строк зберігання зерна в таких рукавах може досягати 24 місяців. Зерно в силобеги укладає машина для пакування та розпакування полімерних мішків, а сам мішок можна використати тільки один раз. 

Міністерство агрополітики планує ввезти більше полімерних мішків місткістю 200 тонн, а також обладнання для закладання і розвантаження, за словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького.

Інший спосіб зберігання – модульні та кільцеві зерносховища. Одне модульне зерносховище може вміщати від 1 до 300 та більше тонн зерна. Його каркас формують металеві панелі з оцинкованої сталі, куди засипають врожай і накривають спеціальним тентом. Спеціальні системи забезпечують провітрювання всередині, що дозволяє зберігати зерно понад пів року. Кільцеві зерносховища можуть вмістити від 300 до 5 000 тонн зерна. 

Agricom Group планує зберігати частину зерна у силобегах, тому що не може довезти його до власного елеватора на Чернігівщині через зруйнований міст. "Іншу частину зерна ми зможемо завезти на власний елеватор у Чернігівський кластер. Здебільшого це зерно з полів, що розташовані поруч з елеватором", – повідомила LIGA.net пресслужба компанії. 

Ще один спосіб зберігати врожай – залишити його в полях. Роман Сластьон припускає, що така доля може чекати на частину врожаю кукурудзи. Це може погіршити врожайність, викликати хвороби рослин та унеможливлює підготовку ґрунту під посів наступною весною. "Проте від безвиході такий варіант, на жаль, реальний", – каже Сластьон. 

У цих умовах виробники силобегів не справляються з попитом, кажуть у Agricom Group. Водночас УКАБ закликає парламент підтримати законопроєкт №7548, який має скасувати мита на ввезення обладнання для "зберігання, перевезення, завантаження і розвантаження зернових та/або олійних культур" на час воєнного стану та протягом 30 днів з дня його припинення чи скасування. 

"Не перевалять більше, ніж можуть"

Зусилля щодо зберігання будуть марними, якщо експорт буде і далі заблоковано. "Сама продукція згниє після того, як пробуде там пів року – рік, і що з нею робити?" – ставить відкрите запитання Олег Нів’євський. Якщо порти далі будуть заблоковані, закупівельні ціни для виробників будуть низькі. "Виробники будуть заходити в збиток (мінус), неважливо чи вони зберігають зерно, чи ні", – додає віцепрезидент КШЕ. 

Для порівняння: за січень-квітень 2022 року Україна експортувала агропродовольчої продукції на суму $7,420 млрд і перевищила ці ж показники за 2021 рік на 3%, повідомляють у Pro-Consulting. Але якщо у січні-лютому 2022 року вартість українського аграрного експорту становила $5,676 млн, то у березні-квітні – лише $1,744 млн.

Раніше кораблі могли зайти до українських портів через румунський канал Суліна, яким можна дістатися українських портів. Але там вишикувалися понад 90 кораблів станом на 20:00 12 липня, повідомило Міністерство інфраструктури. Після того як Збройні Сили відновили контроль над островом Зміїний, Україна змогла відкрити рух каналом гирла Бистре з річки Дунай до Чорного моря і назад. Це шлях до наших Дунайських портів Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ, повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков. 

Додаткове відкриття руху каналом гирла Бистрого трішки зняло напруження на канал Суліна, але не вирішує проблему, каже Нів’євський. "Ми впираємося в потужності портів Рені та Ізмаїла. Вони не перевалять більше, ніж можуть перевалити. Максимум, вони можуть вивезти приблизно 10% загального товарообігу, який ми робили до війни – включно з зерновими", – пояснює віцепрезидент КШЕ. 

"Є певні обережні надії на перемовини в Туреччині", – каже Роман Сластьон. Україна, Росія, Туреччина та ООН можуть попередньо домовитись про можливу деблокаду трьох українських портів, повідомляє Financial Times. Це має допомогти відновити експорту зерна через Чорне море. Росія та Україна, за задумом угоди, мають моніторити кораблі в дорозі з портів у контрольних центрах на Чорному морі та в Стамбулі, повідомляє FT.

Але Нів’євський не покладає надій на домовленості. "Навіть якщо там буде угода, все одно ці "товариші" зроблять так, щоб експорт з України не йшов, це наша точка слабкості, – каже він, – що більше вони будуть тримати море закритим, то більше вони робитимуть боляче економіці України. Не буде більше 40% експортної валютної виручки, буде банкрутувати аграрний сектор, а це п’ята частина економіки".

Тому Україні треба далі працювати над деблокуванням експорту. "Якщо проблема зберігання зерна в зоні рішення виробника, то на вирішення проблеми розблокування портів виробник ніяк не вплине", – додають у пресслужбі Agricom Group.