Зміст:
  1. Зростання в рази
  2. Чи винне українське зерно?
  3. Торги за субсидії
  4. Якщо ЄС поверне мита

За останні місяці низкою європейських країн прокотилися протести місцевих фермерів: ті вимагають не впускати до їхніх країн українську аграрку. Мовляв, через наповнення ринків дешевою українською пшеницею та іншими культурами ціни на них всередині Польщі, Болгарії, Румунії та ще низці країн різко впали, що заважає заробляти місцевим виробникам – вони скаржаться, що не можуть розпродати власний врожай.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Найгостріша ситуація в Польщі: місцеві фермери вже неодноразово виходили на площі міст з вимогами обмежити прибуття до країни української аграрки, блокувати пункти пропуску на польсько-українському кордоні, закидали профільного міністра яйцями та навіть погрожували зірвати офіційний візит президента Зеленського до Польщі, якщо проблему не вирішать.

На тлі протестів 5 квітня міністр сільського господарства Польщі Генрик Ковальчик попрощався з посадою. А Україна змушена була призупинити експорт пшениці, кукурудзи, соняшника і рапсу до цієї країни до 1 липня.

У п'ятницю, 7 квітня, акцію протесту розпочали румунські фермери, блокуючи дороги у різних частинах країни, з вимогами повернути мита на українське зерно. Також посилити контроль за перевезенням українських зернових своєю територією вирішила Угорщина.

Чи справді українське зерно "затопило" ринки Польщі, Румунії, Болгарії та інших країн? Та до яких наслідків можуть призвести вимоги про заборону експорту української аграрки до країн ЄС – у розборі LIGA.net.

Зростання в рази

До повномасштабного вторгнення Росії порти забезпечували транспортування близько 90% українського агроекспорту. Після 24 лютого Україні довелося екстрено шукати шляхи для вивезення агропродуктів, які забезпечували левову частку ВВП. 

Країни-сусідки запропонували свою територію для транзиту українського продовольства до морських портів. Також після початку великої війни Євросоюз скасував мита та квоти на імпорт українських агропродуктів та допоміг налагодити переправу для збіжжя, яке Росія блокувала у чорноморських портах, через польські та румунські автомобільні та залізничні мережі.

У липні 2022 року Україна спільно з ООН та Туреччиною підписала угоду з Росією про забезпечення зернового коридору з трьох українських портів. За 8 місяців дії угоди Україні вдалося вивезти морем 26,3 млн тонн агропродукції, з яких пшениці відвантажено – 7,3 млн тонн, кукурудзи – 12,9 млн тонн.

"Зараз ми вивозимо збіжжя морем та наземними шляхами десь у співвідношенні 50:50", – каже в коментарі LIGA.net Ольга Трофімцева, ексочільниця Мінагро, пані посол з особливих доручень в МЗС України, що опікується питаннями продовольчої безпеки, аграрного експорту та роботою Ради експортерів та інвесторів (РЕІ).

Підписуйтесь на наш Instagram: корисні пояснення актуальних тем

Відкриття ринку ЄС та поліпшення логістики дозволило Україні різко наростити експорт сільськогосподарської продукції до країн ЄС. Ще у 2021 році Україна продала до ЄС аграрки на $8,97 млрд – тоді частка Євросоюзу серед наших головних імпортерів сягала 27%, свідчить свіжий агроекспортний звіт, створений спільно з Мінагро.

Вже за підсумками 2022 року частка ЄС зросла до 55% – ми продали туди агропродукції на $13,9 млрд (60% доходів від агроекспорту).

Зерно розбрату. Європейські фермери постали проти української пшениці. Чому та які ризики?
Найбільші імпортери українських агропродуктів 2022 року (Дані: агроекспортний звіт Мінагро)

У 2022 році імпорт української аграрки до Польщі зріс майже втричі – до $2,6 млрд. Зернові – це майже 40% українського агроекспорту, частка ЄС тут перевищує 51%. Саме українське зерно стало найбільшою "точкою кипіння" для іноземних фермерів та спричинило першу серйозну проблему у відносинах країн від 24 лютого.

Ще з лютого фермери почали блокувати пункти пропуску на польсько-українському кордоні, протестуючи проти неконтрольованого припливу зерна та іншої сільгосппродукції з України, яка замість того, щоб йти транзитом далі до інших країн, залишилася у Польщі та порушила баланс ринку. Чи справедливі їхні звинувачення?

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь у дискусіях

Чи винне українське зерно?

Очікуючи на ще більше підвищення цін, особливо після поради профільного ексміністра, польські фермери вирішили "притримати" врожай. Ця порада зіграла із ними злий жарт.

Поки фермери чекали кращих цін, польські трейдери та переробники почали купувати зерно в Україні – собівартість його виробництва часто нижча, ніж зерна, виробленого місцевими фермерами. Натомість ціни на збіжжя попри очікування почали знижуватися.

Зерно розбрату. Європейські фермери постали проти української пшениці. Чому та які ризики?
Найбільші імпортери українських зернових 2022 року (Дані: агроекспортний звіт Мінагро)

"Втім теза про те, що українське зерно винне в тому, що ціни на зернові в таких країнах як Польща, Румунія, Болгарія знизились – велике перебільшення", – переконує Трофімцева.

Вона пояснює, що зниження цін на продовольство – загальносвітовий тренд: як порівняти з торішніми "цінами непевності", цьогоріч вони впали на 20-40%, тож у протестах проти українського збіжжя більше емоційної складової, ніж раціональної.

Підписуйтесь на розсилки LIGA.net – тільки головне у вашій пошті

Ця проблема перш за все існує з польської сторони, погоджується в коментарі LIGA.net Анджей Шептицький (Andrzej Szeptycki) доктор наук, викладач Факультету політичних наук та міжнародних студій Варшавського університету.

"Це як алкоголік пішов у магазин купити горілку. Чи можна критикувати магазин за те, що він горілку продав? Це загалом проблема алкоголіка", – пояснює він.

З різних причин, зокрема через проблеми із логістикою, Польща не змогла організувати вивезення українських зернових до країн, які їх придбали, зокрема вже в польських трейдерів. Через це вже продане українське зерно накопичилось у сховищах та "дратує" місцевих аграріїв, вважає Шептицький.

Якби українське зерно справді активно залишалось на ринку Польщі, ціни на зернові в країні мали б впасти суттєво нижче, пояснює в коментарі LIGA.net Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи, керівниця Центру економічних досліджень.

"Насправді цього не спостерігається – вони залишаються значно вищими, ніж були до війни в усі попередні роки. До того ж повністю корелюють із динамікою, яка йде загалом по ринку Євросоюзу", – каже економістка. Зокрема, дані Єврокомісії свідчать, що ціна на зернові всередині Польщі (259 євро) майже не відрізняється від Франції (262 євро), де проблеми з українським зерном нема.

Зерно розбрату. Європейські фермери постали проти української пшениці. Чому та які ризики?
Ціни на зернові в Польщі (Дані: Єврокомісія)
Зерно розбрату. Європейські фермери постали проти української пшениці. Чому та які ризики?
Ціни на зернові у Франції (Дані: Єврокомісія)

Найімовірніше те українське зерно, яке потрапило на польський ринок не в режимі транзиту, – продають в треті країни вже як польське, пояснює вона. На це натякає статистика: якщо в 2021 році експорт зерна з Польщі складав 2,8 млн тонн, то вже у 2022 році поляки продали світу 3,7 млн тонн, вказує Мовчан.

Торги за субсидії

Чому ж тоді польські фермери звинувачують у своїх бідах саме українське збіжжя? "Частково – це наслідок політичних маніпуляцій напередодні виборів, частково – спроба отримати більше від обіцяних Єврокомісією субсидій", – вважає Мовчан.

Брюссель намагається стримати кризу після низки протестів та 20 березня пообіцяв компенсацію постраждалим фермерам на загальну суму 56,3 млн євро. Майже 30 млн євро з неї отримають польські фермери, 16,7 млн – болгарські, менш як 10 млн євро – румунські. Та цієї суми замало, вважають в кожній із цих країн і продовжують тиснути на Єврокомісію.

Зерно розбрату. Європейські фермери постали проти української пшениці. Чому та які ризики?
Протест румунських фермерів (Фото: Hudrea Horea/Facebook)

У листі до очільниці ЄК Урсули фон дер Ляєн від 31 березня лідери Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії закликали Єврокомісію вжити заходів у зв'язку з надлишком зерна та іншого українського продовольства, яке накопичилось на їх складах, зокрема, придбати його на гуманітарні потреби, передає Радіо Свобода. У коментарі виданню представник ЄК повідомив, що пакет допомоги фермерам розміром 56,3 млн євро – "мабуть, не останній".

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

На думку кількох співрозмовників LIGA.net саме "виторговування" більших компенсаційних сум буде основною метою таких протестів й надалі.

"Війна війною, але конкуренцію ніхто не скасовував, про захист своїх національних інтересів будуть дбати всі, навіть наші закляті друзі", – переконана Трофімцева.

На її думку, Україні варто бути готовою до прискіпливішого контролю з боку цих країн та намагатись переконати, що ми не загроза, а можливість, здатна підсилити ЄС.

"Для нас ця ситуація – гарний тренінг перед приєднанням до ЄС – зрозуміти, що такі проблеми ще можливі", – вважає Мовчан.

Якщо ЄС поверне мита

Слідом за польськими фермерами на протести вийшли аграрії Румунії та Болгарії. Якщо у Польщі протестувальники вимагали обмежити імпорт українського зерна, то болгарські, румунські та угорські аграрії – повернути мита на українське зерно, скасовані минулого року.

Поки що Європейська комісія відмовляє у загальному відновленні мита на українську сільськогосподарську продукцію, і тому Угорщина виступає з ініціативою відновити, принаймні тимчасово, мита та кількісні обмеження на імпорт українських зернових та олійних культур, повідомив днями міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь.

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

Чи готовий український бізнес до такого розвитку подій? Повернення мит, які буде сплачувати саме український фермер чи виробник, призведе до дисконтування української продукції на всіх експортних напрямках, пояснює LIGA.net комерційний директор агропромхолдингу "Астарта" В’ячеслав Чук: "Але якщо не буде інших варіантів, українці везтимуть зерно навіть за таких умов. А європейцям доведеться конкурувати", – певен він.

Українському бізнесу не звикати адаптовуватися. Загальний тренд в Україні – зменшення площ під зерновими на користь олійних культур та цукрового буряку, які можна переробляти всередині України і на зовнішні ринки постачати вже готову продукцію, пояснює Чук: "Тож потенційно Україна буде менше конкурувати на ринку сировинної продукції та збільшить конкуренцію на ринку продуктів перероблювання – цукор, соняшникова і ріпакова олія, продукти соєперероблювання".