Мінекономіки оновлює експортну стратегію: ставка на перероблення та "Зроблено в Україні"

Мінекономіки завершує розробку нової експортної стратегії України до 2030 року. Основна мета — змістити акценти з сировинного експорту на продукцію з високою доданою вартістю та розширити можливості українських виробників на зовнішніх ринках. Про це повідомив торговий представник України Тарас Качка на конференції "Експорт в умовах війни".

За його словами, у фокусі нової стратегії — реалізація політики "Зроблено в Україні", підтримка переробної промисловості та модернізація інструментів державної допомоги експортерам.

"Нова стратегія має забезпечити координацію між бізнесом, владою та громадськістю. Держава повинна виступати сервісом, який підтримує експортно орієнтований бізнес всередині країни та за її межами", — заявив Тарас Качка.

Основні цілі експортної стратегії до 2030 року:

 → збільшення експорту товарів і послуг до $77 млрд на рік;

 → підвищення частки експорту у ВВП до 33%;

 → скорочення частки сировини в експорті до 59%.

Для порівняння: у 2024 році експорт приніс Україні $51 млрд валютних надходжень, а його частка у ВВП становила лише 25% (проти 49% у 2014 році).

Пріоритети стратегії:

 → посилення інституційної спроможності держави у сфері підтримки експорту;

 → створення сприятливого середовища для експортерів;

 → розширення внутрішнього виробництва в Україні.

Серед запланованих інструментів — запуск механізму державної фінансової підтримки експорту, розширення можливостей Експортно-кредитного агентства (ЕКА), створення Фонду розвитку експорту, а також розвиток інфраструктури підтримки бізнесу — від освітніх до консультаційних сервісів.

Реалізація стратегії має враховувати потреби післявоєнного відновлення та гармонізувати експортну політику з європейськими стандартами. Документ також передбачає оновлення структури експорту та підвищення конкурентоспроможності українських товарів.

Найближчим часом проєкт стратегії буде оприлюднено для публічного обговорення на сайті Міністерства економіки.

Розробка стратегії здійснюється за участі проєкту TIPSTER, який реалізується Фондом підтримки реформ в Україні за фінансування уряду Німеччини у межах ініціативи ReACTUA. Виконавець — німецька компанія GIZ.

• Європейський Союз вирішив із 6 червня відновити квоти на імпорт українських сільськогосподарських товарів. Жодна країна-член ЄС не заперечила, утрималися вісім країн: Швеція, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Ірландія, Литва. Квоти будуть тимчасовими до кінця 2025 року і становитимуть 7/12 від звичайних річних обсягів. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль запевнив, що поновлення квот Євросоюзом на імпорт української агропродукції не створить загроз для експорту в найближчий період.