"Сірі" експортери агропродукції почали шукати лазівки в нових правилах: типові схеми

З 1 грудня в Україні почали діяти нові правила експорту сільськогосподарської продукції для боротьби з "чорним" зерном. Державна податкова служба повідомила, що їх уже намагаються обходити.

Нові правила під назвою "режим експортного забезпечення" затвердили, щоб розв'язати проблему з експортом сільгосппродукції невстановленого походження, через який бюджет втрачав податкові надходження та валютний виторг.

Тепер експортувати можуть лише платники ПДВ, а всі ланцюги постачання перевіряються до вивезення продукції.

"Проте є суб’єкти, які і досі намагаються зареєструвати податкові накладні за операціями з "експорту" сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, нехтуючи правилами роботи системи", – йдеться в повідомленні компанії.

Наприклад, одна компанія спробувала зареєструвати експортні накладні на 46 тонн сої, використовуючи податковий ліміт, сформований у результаті придбання паркомісць у Києві та послуг з утримання паркінгів. "Середня врожайність сої на підземному паркінгу – 1,7 центнера на метр квадратний", – пожартували в Податковій.

Інша компанія імпортувала фрукти, овочі, рибу та м'ясо, а експортувати намагалася сою.

Третя фірма спробувала зареєструвати накладну на партію соняшникової олії вартістю 5,7 млн грн, не маючи ні банківських рахунків, ні активів. Ще одна компанія подала накладну на 24 500 кг сої під кодом пшениці, але водночас не закуповувала ані сої, ані пшениці.

Типові спроби обійти режим експортного забезпечення, за даними Податкової, виглядають так:

→ реєстрація коштом сформованого ліміту в СЕА ПДВ (Система електронного адміністрування податку на додану вартість) за операціями з імпорту продуктів харчування;
→ реєстрація коштом сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з придбання на внутрішньому ринку основних засобів, які не мають жодного відношення до операцій з сільгосптоварами;
→ підміна номенклатури, яка не відповідає коду УКТ ЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності) в податковій накладній;
→ відсутність будь-якого походження та навіть відкритих рахунків у банках;
→ реєстрація продукції за відсутності її придбання, виробництва та історії операцій з с/г продукцією;
→ 12 суб'єктів господарської діяльності, перебуваючи в ризиках ще з 2020-2023 років, також протестували цю систему.

Всі ці спроби були зупинені режимом експортного забезпечення.

Водночас Податкова вказує, що нові правила активно й успішно використовуються, а найбільшим попит мають такі сільськогосподарські товари, як кукурудза та соняшникова олія.

• У грудні 2023 року голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев у інтерв'ю LIGA.net розповів, що з половини експортованого зерна не сплачуються податки.
• У травні 2024 року Верховна Рада ухвалила закони зі змінами до Податкового та Митного кодексів, метою яких є боротьба з "чорним" експортом зерна й неповерненням валютного виторгу.
• 29 жовтня Кабмін на період дії воєнного стану запровадив режим експортного забезпечення, що передбачає встановлення мінімальних експортних цін на окремі види аграрної продукції.