У Польщі змінили умови для абонплати за радіо і ТБ: тепер треба платити за смартфони та планшети

У Польщі з 1 січня 2026 року набули чинності нові правила RTV. Це обов’язковий щомісячний збір за користування радіо (R) та телебаченням (TV). Тепер він поширюється не лише на телевізори та радіоприймачі, а й на смартфони, планшети та комп'ютери, якщо на них можна дивитися телебачення чи слухати радіо, повідомляє Business Insider.

Відповідно до останніх рішень адміністративних судів, у 2026 році поняття "приймач" тепер охоплює і багатофункціональні пристрої, наприклад, планшети, ноутбуки та смартфони.

Сама по собі наявність смартфона не означає необхідності платити новий абонентський збір, уточнило радіо Eska. Ключовим фактором є наявність вже зареєстрованих у домогосподарстві телевізійних чи радіоприймачів. Абонплата поширюється на окремого користувача, а не на кожен пристрій, що належить йому.

Отже, люди, які не мають телевізора, але дивляться медіаконтент на мобільних пристроях, також зобов'язані реєструвати їх і платити абонентський збір RTV. При цьому важливим є не сам пристрій, а його можливість приймати радіо- або телевізійні програми.

Якщо ж абонплата за телебачення сплачується, додатково платити за використання мобільних пристроїв як приймачів не потрібно.

Наголошується, що фізичні особи платять єдину плату за певний тип приймача (один для радіо та один для телевізора) в межах одного домогосподарства, незалежно від кількості пристроїв, що їм належать.

Стосовно бізнесу, то абонплата стягується за кожен приймач окремо. Це також стосується радіостанцій у службових автомобілях, у тому числі й у орендованих, де обов'язок платити лежить на користувачі, а не на лізинговій компанії.

Щомісячна плата у 2026 році за радіо становить 9,50 злотих (близько 113 грн або 2,25 євро), а за телебачення – 30,50 злотих (363 грн або 7,24 євро).

Перевірку оплати абонемента RTV проводять працівники Poczta Polska. В разі виявлення незареєстрованого приймача його власника можуть оштрафувати на суму, рівну 30-кратному розміру місячного абонемента. За даними ЗМІ, більшість перевірок проводять у компаніях, а приватні домогосподарства перевіряються рідко.

Уряд Польщі планує реформу. З 2027 року збір замінять аудіовізуальним платежем, який включатиметься до річної декларації з податку на доходи (PIT). Цей механізм дозволить щорічно спрямовувати приблизно 2,5 млрд злотих (майже 600 млн євро) на користь громадських медіа. Водночас старі заборгованості за абонементом залишаться та підлягають стягненню.

У багатьох країнах ЄС (та Європи загалом) теж є обов’язкові збори чи ліцензійні внески за суспільне телебачення і радіо, подібні до польського абонемента RTV. В основі лежить обов’язковий внесок на фінансування суспільного мовлення (TV + радіо).

У Німеччині платіж становить 18,36 євро на місяць (близько 220 на рік) за домогосподарство, незалежно від того, чи є телевізор. У Сполученому Королівстві за ліцензію BBC потрібно платити приблизно 174,50 фунтів стерлінгів (близько 200 євро) на рік. Оплата обов’язкова, якщо дивишся/реєструєш ТБ.

У Чехії сплачують комбінований збір за телебачення та радіо: близько 150 чеських крон + 55 крон на місяць (орієнтовно 100 євро) на рік для домогосподарства.

В Італії ліцензійний збір включений у рахунок за електроенергію і становить близько 90 євро на рік.

А от в Іспанії немає окремої телевізійної ліцензії. Суспільне ТБ фінансується через механізми податкового/іншого збору, але окремого платежу від домогосподарств немає.

Деякі країни відмовилися від окремої ліцензії, що пов’язано зі зміною моделей фінансування суспільного мовлення. Так, Франція, Фінляндія, Іспанія, Нідерланди, Португалія та інші скасували класичну плату.

У деяких країнах плата прив’язана не до наявності телевізора. Наприклад, Rundfunkbeitrag у Німеччині потрібно платити навіть якщо немає телебачення – важлива фактична адреса домогосподарства.

В Україні немає класичного телевізійного чи радійного збору (тобто обов’язкового платежу від домогосподарств за наявність телевізора або радіо). Закон "Про телебачення і радіомовлення" передбачає ліцензійний збір для телерадіокомпаній і провайдерів, які хочуть вести ефірне мовлення або надавати послуги програмної трансляції. Це плата за отримання та продовження ліцензії для самих мовників, а не для кожного глядача чи власника пристрою.

До 2010 року в Україні була абонплата (зазвичай кілька гривень на місяць) за проводове радіо – так звану радіоточку. Такі гучномовці були масово поширені в СРСР і зберігалися в Україні ще багато років після проголошення незалежності.