Як перегляд списку критичних підприємств впливає на графіки та дефіцит електрики | Новини України

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко анонсувала можливість з 24 грудня скоротити відключення світла у населення. Це мало статися завдяки перерозподілу до 1 ГВт електроенергії, яку протягом всієї повномасштабної війни отримували підприємства, необґрунтовано віднесені до критичної інфраструктури. Проблему помітили ще два роки тому, але досі не могли вирішити.Ревізія критичних споживачів – один з небагатьох методів, які ще залишаються в арсеналі влади для покращення ситуації з енергопостачанням. Чому його не запровадили раніше і чи буде він ефективним – дізнавалася LIGA.net.Критично стара проблемаЗ моменту виникнення дефіциту електроенергії в Україні з’явилася потреба у першочерговому забезпеченні нею найважливіших підприємств. Це військові об’єкти, водоканали, громадський транспорт тощо. Але щойно влада запровадила послаблення, ними скористалися й комерційні компанії.Вже у квітні 2022-го Міністерство енергетики надало право місцевим військовим адміністраціям забороняти електропостачальникам відключати від електрики дуже широке коло підприємств. Окрім, наприклад, органів влади, телекомунікаційників, медзакладів і виробників тепла серед них також і постачальники продуктів, ліків і побутових товарів.Через нечіткі критерії визначення важливих підприємств постійним живленням користувались навіть готелі, ще у грудні 2023 року пояснював в інтерв’ю виданню "LB" на той час голова правління Укренерго Володимир Кудрицький. Тоді якраз стало відомо про скасування наказу Міненерго.Кудрицький анонсував, що безпідставно визначені критичними підприємства почнуть відключати від електрики."Ми будемо пропонувати створити нові списки. І там будуть лише ті підприємства, яким справді не можна відключати за жодних умов", – обіцяв Кудрицький. Але питання залишилось нерозв’язаним.Читайте такожАндрій Герус: "Ціль номер один для Росії – це погасити Київ, блекаут України – складніший"Очевидна причина – умови здобуття права на безперебійне електропостачання були змінені точково і не стали прозорішими. Чинні нормативно-правові акти Кабінету міністрів (КМУ) передбачають кілька способів. Наприклад, через статус "захищеного споживача". Згідно з відповідним порядком, підприємство самостійно має звернутися із запитом до спеціальної Міжвідомчої комісії при уряді.Цей орган перевіряє доцільність надання захищеного статусу у заявників. Але чітких правил для відбору перед Комісією не встановлено.Паралельно з цим у травні 2024 року КМУ прийняв іншу постанову №600, якою поклав обов’язок складання переліку критичних підприємств на обласні та Київську держадміністрації.З огляду на воєнний стан у відкритому доступі не публікується інформація ні про об’єкти критичної інфраструктури, ні про захищених споживачів.З понад 5000 підприємств, що отримали захищений статус, близько 3 000 не мають стосунку до критичної інфраструктури, заявляв директор енергетичних програм аналітичного Центру Разумкова Володимир Омельченко. Серед них "торгові ринки, салони краси, готелі" і навіть цирк, перераховував він. У коментарі LIGA.net Омельченко зазначив, що безпосереднього доступу до списків він не мав, а опубліковану ним інформацію отримав від інсайдерів.КМУ продовжував зволікати зі зміною підходу до обрання критичних підприємств, допоки узимку 2025 року ситуація з енергопостачанням не стала однією з найкризовіших за всю велику війну.І в цей момент у скороченні кількості критичних підприємств побачили спосіб зменшити тривалість відключень світла для всіх інших споживачів.9 грудня 2025 року прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про доручення обласним військовим адміністраціям переглянути "фактичні" списки критичних об’єктів упродовж двох днів. За тиждень вона заявила, що у результаті ревізії знайшли можливість "вивільнити" від 800 МВт до 1 ГВт електроенергії, що постачалася критичним підприємствам.Читайте такожСтрибки напруги. Чому саме зараз такі довгі відключення та чи допоможуть дії урядуКого відключили від світлаЗгідно із заявою Свириденко, з "фактичних" списків критичних підприємств із правом на пріоритетне електропостачання виключали не конкретні підприємства, а дві окремі групи.Перша з них – споживачі з приєднаною потужністю менш як 100 кВт. Проте вони і раніше не мали права на безперебійне живлення, зазначено в урядовій постанові.Тому озвучена КМУ зміна може полягати лише в примушенні військових адміністрацій виконувати давно запроваджене рішення. Чому цього не було зроблено досі, в уряді не пояснили.Друга група – "обʼєкти, до яких була підключена низка інших споживачів, які підпадають під загальні обмеження". Зокрема, йдеться про давно обговорюване питання багатоповерхових будинків, що стоять на одній з критичною інфраструктурою лінії електропередач, підтвердив у коментарі LIGA.net Володимир Омельченко.Оператори електромереж (або систем розподілу, відомі як обленерго) ще з 2022 року почали займатися переведенням приєднаних до критичної інфраструктури будинків на загальні лінії електропередач.У червні 2024 року в компанії ДТЕК Київські електромережі заявили, що вже у перший рік їм вдалося скоротити кількість будинків, приєднаних до критичної мережі, з майже 1500 до 510. Перекинути решту на інші лінії немає технічної можливості, стверджували в компанії.Проте в Державній інспекції з енергетичного нагляду України, відповідальній за контроль над учасниками ринку електроенергії, продовжували наполягати на необхідності завершити процедуру.Чи почалися зрушення після розпорядження Юлії Свириденко цього грудня?Ще до Різдва від безперебійного живлення в Києві почали від’єднувати окремі непрофільні заклади, наприклад супермаркети, поділився у розмові з нами своїм спостереженням заступник директора Інституту загальної енергетики Артур Запорожець.LIGA.net звернулася до тимчасового виконувача обов’язків голови Держенергонагляду Анатолія Замулка з проханням розповісти про те, як виконується рішення Кабміну щодо безперебійного електропостачання некритичним споживачам. Але він відмовився надати оперативний коментар телефоном.Читайте такожЗростання вдвічі-втричі. Топ-5 найбільших продавців електроенергії України у 2025 роціЧи скоротяться відключення світлаНавіть якби оголошені урядом заходи були б виконані повною мірою, останні російські обстріли у ніч на 24 грудня перекрили потенційний позитивний ефект від них, вважає Володимир Омельченко.Однак він називає цілком можливою оцінку прем’єр-міністерки щодо обсягу вивільненої потужності до 1 ГВт, який вдалося отримати від скорочення кількості критичних підприємств.Це немало. Для порівняння: цей обсяг енергії удвічі перевищує потребу, наприклад, однієї Хмельницької області.Але все ж недостатньо, щоб перекрити дефіцит потужності на загальнонаціональному рівні. За оцінкою директора спеціальних проєктів Науково-технічного центру "Псіхея" Геннадія Рябцева, за чотирьох черг графіків відключень нестача сягає 4 ГВт.Після відновлення енергетичної інфраструктури перерозподіл 1 ГВт електричної потужності з критичних підприємств на всіх інших споживачів може вплинути на тривалість відключень, але незначно, констатує Омельченко з Центру Разумкова. "Якщо було 4 черги, стане 3,5", – вважає він.Омельченко пропонує ще один пов’язаний з критичною інфраструктурою захід, який би міг спростити ситуацію з відключенням світла у Києві.В столиці велика кількість держкомпаній та установ, які мають захищений статус, споживають багато електроенергії, але не виконують критичних функцій."Треба подумати, щоб перевести [на графіки відключення] міністерства, відомства, офіси державних компаній, які не працюють безпосередньо на оборону чи не виробляють енергію, на кшталт Енергоатома, Нафтогазу", – пропонує Омельченко.Навіть у разі успішної ревізії критичних підприємств залишається ризик, що у майбутньому в списки захищених споживачів знову потраплятимуть компанії, які не мають для цього достатньо підстав. Кабінет міністрів не змінив профільне законодавство й умови обрання критичних об’єктів, а вирішив переглянути списки "вручну", погоджується Володимир Омельченко.Завдання удосконалити механізм було у пріоритетному плані дій на 2025 рік ще уряду Дениса Шмигаля, наголосив у коментарі LIGA.net Геннадій Рябцев. Потім його виключили з плану, каже експерт."Треба легалізувати процедуру. Але її виконання на місцях залежатиме від якості державного управління. У нас не дуже добре працює урядова вертикаль влади, а в кожному регіоні є свої інтереси і зв’язки", – підсумовує Омельченко.