Як Нафтогаз та Офіс президента не поділили спадок Медведчука

Весь тиждень навколо мережі колишніх автозаправок GLUSCO, які зараз мають назву "U.GO", розвиваються бурхливі події, коріння яких веде до конфлікту між головою Нафтогазу Олексієм Чернишовим та Офісом президента. 

Мережу сформовано після 2014 року на базі роздрібного бізнесу в Україні російської компанії Роснєфть. Тоді її викупив паливний трейдер Proton Energy Group S.A. Нісана Мойсеєва, пов'язаного з Віктором Медведчуком. Починаючи з лютого 2021 року, коли на компанію були накладені українські санкції, її перекуповували декілька номіналів. Спочатку – з Греції, потім – з Кіпру.

У травні минулого року активи мережі були заарештовані. Тоді прокуратура наклала арешт на 234 об’єкти нерухомого майна групи компаній GLUSCO – 145 автозаправних комплексів, 8 нафтобаз, 38 складських та інших приміщень, 9 земельних ділянок, і передала все у керівництво Агенції з розшуку та управління активами (АРМА). 

Майже одразу Кабінет міністрів, якому підпорядковується АРМА, обрав управителя для Глуско. Ним стала компанія "Нафтогаз Ойл Трейдинг" з державної Групи Нафтогаз. Уже у вересні Нафтогаз перезапустив роботу мережі під новим брендом U.GO. 

У травні цього року, коли АРМА керував Дмитро Жоравович, агентство виходило з публічним захистом Нафтогазу та їхніх методів керування колишньою автозаправною мережею Медведчука. 

Тоді Нафтогаз перерахував перші 378 000 грн від управління активом. LIGA.net зверталася за коментарями до керівника відділу комунікації та промоції АРМА Павла Бульдовича, де він заявляв про позитивну динаміку надходжень до бюджету. Низьку суму перерахувань він пояснював тим, що Нафтогаз не мав можливості одночасно перезапустити всю мережу автозаправок. А головне, управитель повинен утримувати актив у належному стані, а не забезпечувати бюджет надходженнями. 

Ситуація різко змінилася після призначення керівницею АРМА Олени Думи. По-перше, виявилося, що тепер просто керувати мало, а треба ще й заробляти. По-друге, АРМА звинуватила Нафтогаз у тому, що він надає неправдиві дані про прибутки компанії та кількість автозаправок, що працюють. Хоча буквально у травні 2023 року в АРМА стверджували інше.

Сьогодні ж, за словами АРМА, державний бюджет отримав від управління десятками АЗС трохи більш як 1,5 млн грн доходу, що є причиною розірвання договору. 

Нафтогаз відреагував миттєво. Там стверджують, що перерахували 289 млн грн обов’язкових платежів до державного та місцевих бюджетів. А самій АРМА була авансована виплата у 1,55 млн грн.

Тепер є питання, як далі відбуватиметься керування автозаправочною мережею. Нафтогаз звернувся до Кабінету міністрів. Заявив, що укладені договори управління майном GLUSCO чинні. Група буде виконувати їх до моменту розв'язання спірних питань. Тобто підприємство фактично відмовляється віддати актив назад до АРМА. 

LIGA.net звернувся за коментарями до всіх сторін конфлікту. У Нафтогазі порадили дивитись на офіційні повідомлення компанії. З яких виходить, що єдиним арбітром вони вважають Кабінет міністрів. Буцімто поки не буде його рішення щодо GLUSCO, група не збирається повертати актив АРМА.

АРМА жодних коментарів не надає. Але зробили заяву, що передають актив у керування Укрнафті та очікують суму щомісячних надходжень у 5 млн грн за керування активом. Укрнафта від коментарів відмовилася. 

Як це виглядає юридично

Оскільки згадані компанії та АРМА відмовилися дати свої коментарі, LIGA.net звернувся до адвокатки Анни Калинчук, щоб зрозуміти, яке майбутнє чекає на колишній актив Медведчука з точки зору закону. 

Для того, щоб зрозуміти правомірність розірвання угоди, треба бачити текст договору між АРМА та Нафтогазом, який відкрито ніде не опублікований. Саме там мають бути зазначені умови, на яких здійснюється управління, наслідки їх невиконання та порядок розірвання договору однією зі сторін.

АРМА пише про три "епізоди" порушення умов договору, де управитель начебто брехав щодо фінансів з управління. АРМА справді має право розривати договори у разі, коли управління неефективне або збиткове, або не виконуються умови договору управління. 

Тільки маючи на руках договір, можна зробити висновок, чи правомірно діяла АРМА, коли оголосила про розірвання договору.

Іншим питанням було, як тепер буде виглядати керування активом. З моменту оголошення про розірвання договору управління Нафтогаз втрачає право здійснювати управління, якщо не оскаржить процедуру розривання угоди. Це можливо в адміністративному порядку та в судовому. 

Нафтогаз має можливість вирішувати спершу цю суперечку в Кабміні, а потім у суді. При цьому можна оскаржити окремо і результати камеральної перевірки АРМА, і сам факт розірвання договору. Якщо Нафтогаз не буде повертати АРМА цей актив, то це не дасть можливості Агентству передати його комусь іншому. Теоретично АРМА може подати до суду на Нафтогаз, щоб зобов’язати їх повернути актив. 

До чого тут політика?

Співрозмовники LIGA.net в Раді та уряді розповідають, що суперечка між АРМА та Нафтогазом – це черговий прояв конфлікту між головою Нафтогазу Олексієм Чернишовим та заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою. 

Уперше конфлікт між Шурмою та Чернишовим спалахнув після звільнення керівника компанії "Газорозподільні мережі" (ГРМУ) в лютому 2023 року. ГРМУ була створена для управління облгазами, які держава забрала у Дмитра Фірташа. У грудні 2022 року ГРМУ очолив Денис Миргородський, якого пов’язують з Шурмою, а в лютому його вже було звільнено Чернишовим. 

У квітні цього року держава за рішенням суду заарештувала газовидобувну компанію Укрнафтобуріння (УНБ) Ігоря Коломойського та Віталія Хомутинника. Актив передали АРМА для пошуку управителя. Логічним кроком було б віддати його Нафтогазу – найбільшій у країні газовидобувній компанії. Але цей актив передали Укрнафті, яку очолює Сергій Корецький за протекцією Шурми. У цьому випадку мережу АЗС знов-таки забирають у Нафтогазу і передають Укрнафті.

Керівниця АРМА Олена Дума, стверджують співрозмовники LIGA.net, виконує прямі вказівки з Офісу президента.