Питання на 30 мільярдів доларів. Що може зменшити нафтові доходи РФ у 2025 році

Незважаючи на санкції, доходи РФ від експорту нафти залишаються високими. Проте останнім часом почастішали розмови про прискорення падіння цієї ключової для Росії статті грошових надходжень.

Спочатку їх зумовило вересневе зниження світових біржових цін, які вперше з грудня 2021 року опустилися нижче позначки у $70 за барель. Потім з’явилася інформація про наміри Саудівської Аравії збільшити видобування нафти, відмовившись від цілі досягти рівня у $100 за барель.

Реалізація цього задуму несе "величезний ризик" для російського бюджету, писало видання Politico з посиланням на думку експертів.

З питаннями, як може вплинути зменшення біржових цін нафти на доходи РФ та чи ефективні запроваджені країнами G7 санкції проти її морського експорту, LIGA.net звернулася до керівника Центру енергетичної трансформації та сталого розвитку Київської школи економіки (КШЕ) Бориса Додонова.

$100 нафті не світить. Від чого залежатимуть ціни на нафту?

Світові ф’ючерсні ціни на нафту, як і вартість інших енергоносіїв, почали зростати у 2021 році. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну улітку 2022 року котирування перевищували $100/бар. Почавши потроху падати у другій половині 2022 року, до цієї осені ф’ючерси на еталонну марку нафти Brent перебували в межах 70-90 дол./бар.

З серпня цього року нафта перейшла у черговий період цінового спаду. А 10 вересня, згідно з даними Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX), її вартість вперше з 13 грудня 2021 року опустилася навіть за нижню планку окресленого вище діапазону – до $68/бар.

Це сталося 10 вересня, на наступний день після того як трейдери Gunvor і Trafigura спрогнозували на конференції APPEC у Сінгапурі, що ціни на нафту найближчим часом будуть коливатися у рамках 60-70 доларів за барель.

У своїх прогнозах керівники компаній зазначали, що учасники Організації країн-експортерів нафти (OPEC) провели багато роботи для збільшення цін. З листопада 2022 року вісім країн, як члени OPEC так і окремі держави що не входять до альянсу, але співпрацюють з ним (OPEC+), домовились про графік скорочування видобутку нафти.

Сумарно за 2024 рік вони мали зменшувати видобуток на 2,2 млн барелів на добу. Спершу домовленість передбачала перехід до нарощування видобутку з вересня цього року. Але учасники об’єднання на тлі триваючого падіння цін погодились перенести початок збільшення випуску на кілька місяців.

Проте слабкий попит у Китаї і перевищення світового виробництва над споживанням загалом все одно штовхали ціни вниз. Як зазначено у жовтневому звіті Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), за підсумками 2024 року світовий попит на нафту зросте на 900 тис. бар./добу і на 1 млн бар./добу у 2025 році. Це вполовину менше, ніж темпи зростання у 2022-2023 роках. Станом на серпень споживання нафти в Китаї впало на 500 тис. бар. на добу у річному вимірі. Набагато менш суттєве, але все ж зменшення попиту прогнозують і в OPEC.

Разом з цим країни-виробники нафти, що не є учасниками OPEC+ – в першу чергу США – мають забезпечити збільшення видобутку приблизно на 1 млн бар./добу в 2024 і 2025 роках, вважають в МЕА. Самі ці обсяги мають покрити прогнозоване зростання попиту.

Окрім того, що на світові ціни впливає збільшення видобування у країнах, що не співпрацюють з OPEC, квоти на видобуток порушують самі члени організації. Як писало The Wall Street Journal, влада Саудівської Аравії висловлювала невдоволення тим, що окремі учасники OPEC+ не виконують взятих на себе зобов'язань щодо зменшення видобутку. Тим самим вони, користуючись меншими обсягами надходжень нафти від більш дисциплінованих учасників організації, займають їхні ринкові ніші.

За інформацією видання, міністр енергетики Саудівської Аравії під час онлайн-конференції навіть дозволив собі різке зауваження: "Деяким треба замовкнути і почати поважати свої обов’язки перед OPEC+".

Також, як йшлося в повідомленні, він пригрозив, що у разі подальшого невиконання домовленостей країнами-партнерами ціна на нафту може опуститися до $50/бар.

Хоча OPEC спростувало цю інформацію, але перевищення видобутку нафти окремі учасники договору OPEC+ дійсно допускають.

Згідно з даними МЕА, у серпні учасники договору про скорочення видобутку перевищили середньодобові квоти на 850 тисяч барелів (34,56 млн бар./добу проти цілі у 33,71 млн бар./добу), у вересні – на 720 тисяч барелів.

МЕА представляє інтереси держав-споживачів нафти, і її оцінки не співпадають з інформацією самої ОПЕК. Проте і ця організація визнає наявність хоча меншого, але перевищення квот у вересні. Згідно з жовтневим звітом ОПЕК, воно становило 57 тисяч бар./добу.

Найбільший внесок у порушення лімітів зробив Ірак. У серпні середньодобовий видобуток цієї країни був, за підрахунками МЕА, на 470 тисяч барелів вище плану. У вересні, хоча згідно з жовтневим звітом ОПЕК Ірак скоротив видобуток на 155 тис. бар./добу, він знову перевищив встановлені ліміти – на 360 тис. бар./добу.

Відповідні порушення також допускали Казахстан і меншою мірою Росія. Ці держави надавали ОПЕК плани, як вони будуть компенсувати надмірний випуск нафти відповідним зменшенням у 2025 році.

На цьому тлі, повідомляло The Financial Times з посиланням на джерела, влада Саудівської Аравії відмовилася від цілі досягти ціни на нафту $100/бар. і вирішила почати нарощувати виробництво енергоносія з 1 грудня 2024 року. Попередньо держава за рік планує збільшити виробництво на 1 млн бар./добу з сьогоднішнього рівня у 8,9 млн бар./добу.

Треба зауважити, що після ескалації конфлікту на Близькому Сході у жовтні ціни на нафту отримали тренд до зростання. Але, як зазначали в МЕА, з другої половини місяця низка факторів (постачань з Лівії і зменшення попиту через урагани в США) знову розгорнула тренд. Згідно з останніми даними, вартість Brent на NYMEX становить близько $73/бар., що на 20% нижче за середні котирування протягом останніх 12 місяців.

Ринок чи санкції: що більше впливає на нафтові доходи РФ?

У 2023 році запрацювали введені Євросоюзом та країнами G7 санкції проти морського експорту російської нафти. Їх ідея полягала не в тому, щоб лише обмежити доходи РФ від її продажу і при цьому не допустити стрибка світових цін на енергоносій.

Для цього було запроваджено цінову стелю у $60/бар. Судна, які транспортують російську нафту вищої вартості, не можуть користуватися страховими, брокерськими та низкою інших послуг міжнародних компаній.

Як зазначає в розмові з LIGA.net спеціаліст КШЕ Борис Додонов, тоді цей захід став шоком для російської економіки. У березні 2023 року середня ціна експорту російської нафти сягнула своєї найнижчої позначки у $51/бар.

Проте російські нафтові компанії змогли швидко адоптуватися до обмежень. В першу чергу завдяки створенню так званого тіньового флоту – відносно старих (від 15 років) суден, які РФ почала скуповувати напередодні запровадження санкцій. Вони здійснюють рейси під прапорами третіх країн, вимикають системи локації місцезнаходження, щоб приховувати перевезення російської нафти і мати змогу заходити у західні порти.

Також такі судна не користуються міжнародно прийнятими механізмами взаємного страхування (P&I). Згідно з опублікованим 3 жовтня звітом КШЕ, у серпні лише 10% російського морського експорту сирої нафти мали західне страхування.

P&I – Protection and Indemnity, в перекладі "захист і відшкодування". Це вид морського страхування, який забезпечує захист судновласників від різних ризиків, пов'язаних з експлуатацією судна.

Як вказує Борис Додонов, на початку 2024 року тіньовий флот налічував 435 суден. Росія інвестувала у його створення не менше $8 млрд. Але ці витрати виправдали себе. Завдяки тіньовому флоту російські нафтові компанії змогли реалізовувати ресурс вище цінової стелі.

Через це ринкові коливання поки сильніше позначаються на падінні доходів РФ, ніж ефект від санкцій. Як вказує Додон, ціна на Brent є еталонною, тому впливає на вартість інших сортів, зокрема російської Urals.

Через санкції остання торгується з суттєвим дисконтом до Brent – більшим, ніж до повномасштабної війни. Наприклад, у серпні, під час падіння котирувань Brent на $5 – до $80/бар., відповідно знизилися і ціни на Urals – до $70/бар. Це, звичайно, зменшує експортні доходи російських нафтових компаній.

"Хоча ціна на російську нафту Urals впала, у серпні вона все ще залишалась у середньому на $8 за барель вищою за встановлену країнами G7 та ЄС граничну ціну в $60 за барель. Кожні $10 вище граничної ціни можуть приносити Росії від $25 до $30 мільярдів щорічно, що фінансує її війну в Україні", – зауважив представник КШЕ.

У разі нарощування Саудівською Аравією видобутку нафти у 2025 році і зменшення світових цін через надлишковий ресурс вартість російської нафти також суттєво зменшиться. Наприклад, ціна на Urals 10 вересня, під впливом зниження світових цін до $68/бар., вже досягла позначки $57/бар.

Але ринкові коливання є нестабільним чинником тиску на російські доходи. Щоб забезпечити продаж російської нафти у рамках цінової стелі, санкції мають постійно видозмінюватися.

Як нагадує Додонов, нова хвиля активних санкцій відбулась на початку 2024 року, коли США, ЄС і Велика Британія почали вводити санкції проти конкретних суден тіньового флоту. Через ризики російським продавцям довелося пропонувати покупцям більшу знижку. Вона досягала $14,3/бар. порівняно з вартістю Brent у січні 2024 року.

"Але пауза у цій кампанії навесні 2024 року дозволила Росії адаптуватись. Як результат у серпні 2024 року знижка зменшилася до найнижчого рівня з початку російського вторгнення. Тому, аби санкційні обмеження в $60/бар. нарешті почали діяти системно і не піддавались котируванням світових цін, важливо не давати Росії часу на адаптацію, постійно посилювати чинні санкції і впроваджувати нові швидше, аніж агресор встигне до них пристосуватися", – каже експерт.

Станом на 25 вересня 74 танкери тіньового флоту РФ були додані до санкційних списків США, ЄС і Великої Британії. Остання у середині жовтня розширила санкції ще на 18 нафтових танкерів та на 4 танкери, що перевозили зріджений природний газ (ЗПГ). За даними британської влади, ці судна за рік допомогли Росії заробити $4,9 млрд.

Скільки Росія отримає від нафтового експорту

Менші світові ціни на нафту вже зменшили валютні надходження в бюджет РФ, який значною мірою залежить від нафтогазових доходів. Згідно зі звітом КШЕ від 3 жовтня, доходи Росії від експорту нафти знизилися до $15,3 млрд через нижчі ціни та найменші обсяги експорту з початку вторгнення.

За прогнозом КШЕ, нафтові доходи РФ за будь-якого сценарію будуть знижуватись у 2025 році. Це зумовить і тренд на зниження світових цін і те, що навіть без максимального тиску санкційні обмеження все одно будуть ослаблювати російську економіку, каже Додонов. Але рівень доходів РФ залежно від жорсткості дотримання санкцій буде значно відрізнятися.

Аналітики КШЕ прогнозують, що підсумкові доходи РФ від нафтового експорту у 2024 році становитимуть $182 млрд, або $189 млрд у разі недостатнього дотримання санкцій. У 2025 році цей показник може становити $135 млрд за стандартного сценарію чи збільшитись до $169 млрд у разі слабкої дії санкцій.

Щоб знизити доходи від продажів російської нафти, окрім продовження індивідуальних обмежень на конкретні танкери, Борис Додонов вважає необхідним вводити такі:

• Вимагати належного страхування для танкерів. Зокрема, прибережні держави ЄС повинні використовувати стратегічні точки для обмеження тіньового флоту (географічні "точки стримування"), вимагаючи належного страхування від розливу нафти в територіальних водах;
• Посилити дотримання цінових обмежень. Уряди країн G7 та ЄС повинні забезпечити, щоб постачальники послуг коаліції мали надійні докази щодо цін на нафту і могли ефективно запровадити обмеження ціни шляхом залучення фінансових установ, отримання сертифікатів від авторитетних організацій та посилення вимог до доказів. Також треба збільшити штрафи за недотримання ліміту, зокрема суворіші заходи для компаній G7/ЄС, прямі санкції для суб'єктів з третіх країн;
• Розширити санкції на посередників, які прямо беруть участь у схемах обходу обмежень. Це менеджери суден, які маніпулюють документами, змінюють маршрути суден, організовують STS-операції (перевантаження нафти з одного судна на інше у морі для ускладнення визначення її походження);
• Запровадити вторинні санкції проти всіх дотичних до обходу санкцій компаній і суб'єктів;
• Використовувати супутникові системи та інші технології для контролю STS-операцій і відстеження суден через систему AIS;
• В перспективі – знизити цінову стелю з нинішнього рівня $60.