Українська енергосистема не без втрат пережила минулу зиму, коли ворог планомірно випустив по ній від 700 до 1000 ракет. Не рахуючи безпілотників, а також авіаційних та артилерійських обстрілів у прифронтовій та прикордонній смузі. Попри те, що повністю "покласти" систему не вийшло, багатьом об’єктам генерації та передачі було завдано відчутної шкоди.

Читайте про бізнес без політики на каналі LIGA.Бізнес

Тим часом всі почали видивлятися графіки відключення в операторів мереж і чекати нових відключень. Наскільки енергосистема України готова до зими? Що вдалося відновити, а що – ні? Де її захист покращився? Що чекає на споживачів електроенергії та чи буде зростання тарифів?

І головне, що далі буде з енергосистемою України і як вона змінюватиметься найближчими роками? LIGA.net поговорила про це з Сергієм Коваленком, СЕО одного з найбільших постачальників електроенергії в Україні – компанії YASNO, яка входить у холдинг ДТЕК Ріната Ахметова.

Постачальні компанії бренду YASNO продають електроенергією 3,5 мільйонам господарств у Києві, Дніпропетровській та Донецькій областях та понад 80 000 підприємств по всій Україні.

– Почнемо з того, що було минулого року. Наслідки обстрілів. Які були у супротивника плани взагалі?

У цьому питанні є дві складові. Перша – емоційна, персональна, оціночна. Інша – факти. Почнемо з першої. Мені персонально здається, що вся ця історія з обстрілами була пов’язана з двома ідеями. Перша – посіяти паніку, зневіру, підірвати, знищити отой стрижень, що в усіх нас з’явився і проявив себе під час війни.

Метою була не просто паніка, а важливо було, щоб ця паніка призвела до відтоку населення. Бо що більше людей поїде, то гірше з економікою та тилом. А по-друге, це ще й тиск на країни Євросоюзу, куди люди їдуть в статусі біженців і переселенців. Друга мета – це гуманітарна катастрофа.

Якщо ми кажемо про людину 35 років, у якої є машина і гроші, це один ступінь свободи. А якщо ми кажемо про літню людину в лікарні – це інше. Тож, на мій погляд, метою була паніка, яка мала б призвести до цих двох речей. Як доказ цього ми бачили неймовірну масованість обстрілів, це була мета конкретно погасити країну.

Сергій Коваленко
Фото: Сергій Костеж

– Що супротивнику вдалося, що ні? Як це вплинуло на енергосистему?

Що їм вдалось? Лише за перший день обстрілів, 10 жовтня, було пошкоджено 11 енергетичних об’єктів. За один обстріл. У восьми регіонах. Якщо казати загалом про перший сезон, як ми кажемо, "війни з трансформаторами", то приблизно це - 9 мільярдів доларів збитків.

Якщо про об’єкти, то це - 270 об’єктів енергетики в країні. Це 50% всієї енергосистеми. І це великі об’єкти, це не трансформатор біля дому. Це або генерація, або щось серйозне розподільче.

– Цифри різні. Хтось каже про 30%, хтось про 50%. Ільдар Салєєв (СЕО ДТЕК Енерго. – Ред.) казав про 30%, можливо, це генерація?

Так, я думаю, його цифри – це питання лише генерації. Якщо ми говоримо з розподільчими потужностями, то це близько 50%.

– На скільки те, що було пошкоджено, відновлено і можна відновити. В ЗМІ та соцмережах було багато повідомлень, які суперечили одне одному. То відремонтовано 2%, то роботи проведені на 100% об’єктів. Де правда?

Не люблю говорити у відсотках. Бо у відсотках можна говорити за однорідності об’єктів. От ручки на моєму столі. Лишилося 2 з 10, тобто 20%. Коли ми застосовуємо відсотки до енергосистеми – яка складається з дуже різних об’єктів, які по-різному функціонують, – і десь щось, наприклад, на 50% відновили – ніби добре. Але для роботи треба чітко 100%. Отже, мало. Тому, я не люблю відсотки.

Якщо повертатись до питання, я можу впевнено сказати, що є об’єкти, які розвалили під нуль, і вони не підлягають відновленню, лише будувати заново. І це не місяці, а роки. Плюс великі інвестиції.

Я б дивився на ці питання з такого погляду: у ДТЕК Енерго у плані на ремонт до початку опалювального сезону було 19 блоків. Станом на середину жовтня 18 відремонтовано (станом на 27 жовтня відремонтовано 19 блоків. – Ред.). Треба от на що дивитись – чи спроможна система після відновлення виконувати задачі з генерації і з передачі, чи не готова?

Сергій Коваленко
Фото: Сергій Костеж

– Вона готова?

Вона готова. ДТЕК вже відремонтувала 18 енергоблоків. Два енергоблоки ми взагалі розконсервували, вони дали +500 МВт. Що таке готовність? Як оцінити споживачеві? Наявність світла, тобто електроенергії.

Є приклад серпня. В серпні багато генерувальних потужностей було ще на ремонті. І серпень був дуже насичений за споживанням. Він був спекотний. У Києві був навіть тиждень, де ми досягли споживання на рівні зими. Кондиціонери всі ввімкнули і споживання різко зросло. І система витримала. І всім достатньо було електроенергії. Серпень для нас – це та історія, яка показує, що система готова. Яка її стійкість – це вже інша річ.

– Про стійкість. Нещодавно в Міністерстві енергетики мені казали, що ремонти в системі робилися завдяки резервам – старим або розконсервованим трансформаторам. Резерви вичерпалися. Як з цим? Чи є запас на випадок обстрілів? Ми бачили в телесюжетах, як в Україну доставляли великі автотрансформатори…

Мовчу! Не буду це (доставляння трансформаторів. – Ред.) коментувати… Про стійкість. Енергосистема має три складові. Перша – генерація. Друга – магістральні мережі. Третя – локальні мережі. В кожної своя історія.

Нам, як споживачу, неважливо, де береться електроенергія. Так от, у нас є внутрішні об’єкти, а є ще імпорт. Усі внутрішні об’єкти, все, що підлягало відновленню, – було відновлено. Ще місяць – і все буде дороблено. Звісно, є об’єкти, які відновити неможливо.

Ми розширили можливості для імпорту. Влітку, коли було багато об’єктів на ремонті, в пікові години Україна брала імпорт, комерційний і державний. І це хороша історія, бо імпорт може компенсувати ситуації, які можуть бути взимку.

Сергій Коваленко
Фото: Сергій Костеж

– А є прогнози щодо ситуацій і споживання?

Ну дивіться, якщо мені хтось чітко скаже, якою буде температура взимку, то з ймовірністю 99% я дам прогноз. Але якщо вона відрізняється на 2-3 градуси, споживання буде іншим. Минулої зими нам дуже пощастило. Прогноз погоди – річ сумнівна. Але поки все каже про те, що нинішня зима не буде радикально холоднішою, ніж та, що була.

Так от, у нас не тільки розширені можливості для імпорту. Буквально на днях була інформація від ENTSO-E (спільноти європейських операторів енергомереж. – Ред.) – вони мають підтримати рішення про фізичне збільшення можливості з імпорту. Тож працюють над цим усі. З погляду генерації, як результат, я думаю, проблем не має бути.

– Стійкість передачі.

Тепер передача. Почну з малих мереж. Маленькі мережі в містах – по них теж били, але це була не першочергова ціль. Вони страждали від обстрілів інших об’єктів. Крім того, вони не є унікальними, їх ЗІПи (запасні частини, інструменти, приладдя. – ред.) не є унікальними.

Мережі, що входять до нашої групи, – там колеги все що можна відремонтували та зробили великі запаси на пошкодження. Крім обстрілів є поточна оперативна ситуація, коли щось ламається.

Магістральні мережі – цікавіші. Це була перша ціль у рашистів. Спершу били по мережах. А потім додали генерацію. Я на 100% не володію інформацією, на скільки відсотків їх відновили. Але зараз все працює. Що можу точно сказати, загалом у всій країні станом на літо не було відключень через магістральні мережі. З того, що я знаю офіційно-неофіційно, обладнання завозиться, монтується.

Тепер про гнучкість. Резерви важливі не тільки з погляду заміни трансформатора і так далі, а з погляду наявності додаткових ліній. Коли після влучання електропостачання відновлюється за пів години, це ж не означає, що цей об’єкт поновили. Ні. Це означає, що поки цей об’єкт горить і ДСНС його гасить, енергетики придумали нову схему живлення.

Якщо казати відверто, всі, хто в системі, кажуть одну й ту саму річ – гнучкість зменшилась. Кількість варіантів перепідключення зменшилась. Якщо винести за рамки обстріли, то система витримає без проблем і з погляду генерацій, і цих ліній. Вже двадцяті числа жовтня, а поки ми бачили лише одну спробу, офіційну – скажімо так. Я не беру щоденні прифронтові обстріли. В тилу поки тиша. ППО, ЗСУ підготувалися значно краще. Заяви від партнерів свідчать, що ми посилилися. Ми будемо краще готові. 

– Минулого разу, коли ми з вами говорили, ви згадали, що частина проблем в системі під час обстрілів була через те, що диспетчери не завжди коректно реагували і розбалансували систему.

Якщо ми кажемо про роботу під час обстрілів, відключення і так далі, то до такого неможливо підготуватись. Але якщо подивитися на реакцію системи в перший день, потім через тиждень, коли реагувала система... Щойно тривога звучить, вже щось відбувалося.

Головна історія, я б сказав одним словом, – адаптивність. Адаптивність – ключове слово. Кожний новий обстріл додавав якогось нового знання і навички реакції. Другий рівень – адаптивність до відключень. Коли вже є приліт – то як відключати, як балансувати з погляду міста і країни.

Важкі історії були, особливо в листопаді в Києві, на Київщині, в Одесі. Звісно, всім хотілося, щоб хвилинка в хвилинку все вмикалося – вимикалося. Але загалом за місяць система навчилась – і на рівні споживача, і на рівні енергетиків. І це важливе досягнення. В таких умовах жодна у світі енергосистема не була.

– Давайте про те, що найбільше на слуху. Про графіки відключень. Всі бігають з ними, обговорюють, коли відключення почнуться! Розкрийте секрет.

(Сміється.) Не можна, звісно, казати, що це смішно. Але останніми днями всі почали носитися з тими графіками: "Ой, ось буде відключення!" Графіки були на сайті Yasno та на сайтах колег з мереж весь цей час. Ніхто їх не прибирав. Тому вони висіли весь період міжсезоння і влітку. Зараз є інтерес до них, бо жовтень.

Тепер про самі графіки. Вони радикально не змінились з погляду підходів і візуалізації – темна, світла, сіра зони. Втім, там є деякі зміни, які деякі колеги з мереж вносили. Тому є зміни в конкретних будинках. Але з погляду концепції вони ті самі.

Ми готові з погляду пропускної здатності сайтів, ботів тощо. Коли потреби немає – то на сайті 10 людей. А щойно потреба є – їх там мільйони. Коли графіки будуть застосовані? За потреби, у міру виникнення потреб в мережі.

Сергій Коваленко
Фото: Сергій Костеж

– Щодо тарифів. Цього року вони зросли, і несподівано. З сьогодні на завтра. Втім, вони лишаються далекими від ринкових.

Так.

– І енергетики, враховуючи ремонтні роботи, відчувають брак коштів.

Так.

– Чи мають вони ще зростати далі? Чи потягне це споживач?

Що ми маємо зараз? Базовий тариф 2,64 грн/кВт-г. Водночас ринкова ціна – приблизно 5,5 грн/кВт-г залежно від регіону. Коливання є, бо в ціні сидить як ціна самої електроенергії, так і ціна розподілу. І от цю різницю компенсує держава. Це рішення Кабміну. І рішення змінювати тариф – теж за Кабміном.

Працює все це просто: постачальники універсальної послуги (ПУП) – а нас 25, – ми закуповуємо електроенергію зараз, в жовтні, щоб постачати її в листопаді. Споживачі в грудні починають сплачувати. Причому – не всі одразу. І держава потім за правилами ринку повертає різницю. І ми весь цей час чекаємо.

Якщо казати про оцінку цього, то нам треба було, давайте чесно, рухатись з 1991 року в бік ринковості всіх відносин в енергетиці. Електроенергія – це витрати, це частина споживчого кошика. Звісно, різкого росту не може бути. Так, у 2019-му була реформа, ринок поділився. Перша частина – В2В-ринок (бізнес для бізнесу. – Ред.). Тобто вільний ринок, де юридичні особи купують електроенергію на ринку за вільними цінами. Там все просто.

Літо – ціна падає, бо споживання падає, взимку зростає. Тобто, звичайні ринкові ситуації, де попит і пропозиція все регулюють. І в цьому сегменті все добре. І нам треба рухатись в цьому напрямі. Я сам вважаю, як фізособа, яка платить 2,64 грн/кВт-г, що нам треба рухатись до ринкового механізму. І водночас робити персоналізовану субсидію. Причому не всім, а тим хто реально не зможе платити. І це має бути поступово. Щокварталу.

– Про побутових споживачів. Який зараз відсоток платежів? Як він змінився під час війни? І скільки ваших абонентів зараз мають двозонні і тризонні лічильники? Зараз можна вмикати пральну машину вночі, але чи має це сенс, якщо в тебе немає двозонного лічильника?

З позицій захисника системи – прати вночі – це дуже добре. І не тільки через економію. Це зрізання вечірнього піка навантаження. У нас взимку він буде з 18 до 22 годин. І там –  максимальне споживання. І якщо ми його обрізаємо, то ми розмиваємо цей пік. Робимо його легшим для системи.

З огляду на гроші, якщо у вас двозонний лічильник, то це економія вдвічі. Якщо говорити про Київ, про YASNO, то ми за останній рік встановили 6500 лічильників. За останні роки ми встановили у Києві 70 000 лічильників. На Донеччині – менше. Але це не все. У кожного ОСРа (оператора системи розподілу. – Ред.) є програма, де вони оновлюють ці лічильники щороку. І тут я не в курсі, які вони ставлять.

– Як зрізати споживання в піки?

Дуже просто. Не користуйтесь в пікові години потужними приладами. Якщо казати персонально про мої рекомендації, то якщо у вас є потужні пристрої, які багато використовують електроенергії на нагрів води – пралка, посудомийка, бойлер, не вмикайте за можливості їх в піки.

Зранку всі прокидаються, все вмикають – пік. Потім їдуть в офіси – там йде пік, а вдень – сильне просідання. Споживайте більше вдень і вночі – для системи це добре.

Сергій Коваленко
Фото: Сергій Костеж

– Щодо кількості комерційних споживачів – вона у вас збільшилась чи зменшилась?

У нас зараз 80 000 бізнес-клієнтів по всій території України. Зараз ми – всеукраїнська компанія. І клієнти у нас в кожній області Наша стратегія – працювати з усіма бізнес-клієнтами. Що більше в мене клієнтів – то менше я залежу від рішень і дій одного клієнта.

Про цей рік – у нас понад 500 нових клієнтів, чистий приріст цього року. Щодо споживання – це приріст 100 млн кіловат-годин місячного споживання. Тобто мільярд кіловатів на рік нових клієнтів прийшло. Це багато. І для нас це не є ривком, це – планомірна робота. Минулого року теж був приріст. Навіть трохи більший. І думаю, в останньому кварталі ще збільшиться. І на наступний рік плани такі самі.

– Які?

Десь мільярд кВт-г плюс річного споживання. Тисяча нових клієнтів – мільярд кВт-г споживання. Офіси почали відкривати. Ми відкрили окремі корпоративні центри у Львові, Одесі та Вінниці.

– Який тариф буде для бізнес-споживачів другого класу напруги (більшості комерційних споживачів крім великих підприємств)?

Ми не встановлюємо тариф цим клієнтам. Нам його дають від держави, і ми доводимо до споживачів. Складові прості. Ринкова ціна – одна з них, тому важко спрогнозувати зараз.

– Ви оптиміст щодо очікувань?

Я оптиміст. Без жартів. Головна мета була – витримати шок. Нас, та й взагалі нікого у світі, не обстрілювали раніше так масово. А ми в такому режимі прожили майже 7 місяців. Щодня 70-100 ракет, і дуже лячно було на початку. За систему.

Але потім стало зрозумілим, що ми можемо. І цей досвід нас посилить і далі. Побутові споживачі не бояться, або бояться, але знають, що їм робити. Хтось підготувався. Бізнес – хто не вірив, зараз змінив думку, і теж підготувався. І вони планують свої стратегії роботи. І це теж стійкість системи.

ЗСУ не коментуємо. Але скажу про Київ – в останній час дуже багато змінилося в плані оборони системи на краще. Енергетики теж отримали великий досвід і підготувалися.

– Про майбутнє. ТЕЦ і ТЕС у нас старі. АЕС поступово треба виводити з експлуатації, більшість реакторів добігли свого терміну. Що далі? Чи витягне Україна на одній альтернативній енергії?

Бачення наступне. З погляду майбутнього, на енергосистему треба дивитися через дві призми – економічний розвиток і фізичний. Гроші можна дістати, якщо ти фізично щось розбудовуєш. Я бачу майбутнє за лібералізацією ринку разом з інтеграцією з ЄС.

Коли у нас буде вільний ринок з ЄС, це буде розвиток фізичного flow (потоку. – Ред.). По-перше, це буде розвиток і зеленої генерації теж. Ми запустили Тилігульську ВЕС з більш ніж 100 МВт потужності. Добудовували навіть під час війни.

Друга історія – розвиватимуться проєкти, пов'язані зі зберіганням електроенергії. Бо систему треба балансувати. Ми називаємо це "великі батарейки". Це будуть перші парості розвитку.

Звісно, далі підуть розвиватись і мережі – під оці зміни. Але диявол у деталях – починати треба з першого. Бо коли в тебе система замкнена – як залучити капітал? А іноземний капітал має розуміти, як він поверне гроші, щоб зайти. А це можливо лише у відкритій системі.

А потім усі – великі і маленькі компанії почнуть розвивати генерацію. Передусім зелену, бо вона невелика. І простіше це робити. Але потім хтось вкладатиме і в "атомку".