"Китаю потрібні дуже низькі ціни". Візит Путіна в Пекін не приніс угоду щодо Сили Сибіру-2

Переговори між Росією та Китаєм щодо будівництва газопроводу "Сила Сибіру-2" зайшли в глухий кут, стверджує Financial Times.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

За словами трьох поінформованих джерел видання, Китай хоче купувати газ за внутрішньоросійськими цінами або близькими до них і готовий забронювати лише невелику частину від запланованої річної потужності трубопроводу в 50 млрд куб. м газу.

Проєкт Сила Сибіру-2 вкрай важливий для Кремля, який розраховує компенсувати за його допомогою хоча б частину втрат, завданих у зв'язку з виходом Газпрому з європейського ринку.

Погодитися на китайські умови Росія поки що не може, і саме через це, за словами джерел FT, голови правління Газпрому Олексія Міллера не було у складі російської делегації під час державного візиту Володимира Путіна в Китай.

За словами Олександра Габуєва, директора Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії і Євразії, ситуація довкола Сили Сибіру-2 підкреслює, що Китай став старшим партнером у відносинах з Росією.

"Китаю міг би знадобитися російський газ зі стратегічного погляду як надійне джерело постачання, не зав'язане на морських маршрутах, що можуть постраждати у випадку морського конфлікту довкола Тайваню чи Південнокитайського моря. Але щоб це було вигідно, Китаю потрібні дуже низькі ціни та гнучкі умови", – сказав Габуєв.

Він прогнозує, що Росії врешті-решт доведеться прийняти умови Китаю. "Зрештою, у росіян немає іншого варіанту, куди продавати цей газ", – пояснив він.

Китай і так платить Росії менше, ніж іншим постачальникам – М'янмі чи Узбекистану.

• Планова потужність Сили Сибіру-2 – 50 млрд куб. м, тоді як в країни Євросоюзу Газпром експортував у середньому 155 млрд куб. м.
• Міжнародне енергетичне агентство вважає, що через агресію проти України Росія назавжди втратила статус провідної енергетичної держави. Там прогнозують, що до 2030 року Росія недорахується $1 трлн нафтогазових доходів через втрату європейського ринку. Переорієнтуватися на Китай Росії не вдасться, вважає IEA.