Німеччина надасть Україні 45 млн євро на відновлення енергетики
Фото: Міненерго

Німеччина надасть Україні грант на 45 млн євро для відновлення енергетики. Угоду для фінансування проєкту "Підвищення ефективності передання електроенергії" підписали голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький та керівництво Німецького банку розвитку KfW. Про це у четвер, 9 травня, повідомило Міністерство енергетики.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

"Дуже важливим для нас є те, що кошти можуть бути спрямовані на різні напрямки для відновлення і посилення стійкості об’єктів системи передання, які перебувають під ударами ворога", – прокоментував міністр енергетики Герман Галущенко.

Окрім цього, кошти підуть на закупівлю обладнання для енергоефективної модернізації, автоматизації та реконструкції підстанцій Укренерго.

Кредитна установа для відбудови (KfW) – державний банк уряду Федеративної Республіки Німеччини, що є лідером серед банків Німеччини у сприянні економічному розвитку Німеччини, Європи та світу. Сфера діяльності KfW – підтримка малого та середнього бізнесу; будівництво та енергозаощадження, охорона навколишнього середовища; фінансування соціальної інфраструктури (водопостачання, енергопостачання, освіта, охорона здоров’я тощо); експортне та проєктне фінансування; рефінансування.

Читайте також: Український аналог банку KfW збираються назвати НУР: законопроєкт

Загалом, завдяки підтримці Німецького банку розвитку KfW за період воєнної агресії РФ Укренерго залучило понад 177 млн євро кредитних та грантових коштів для відновлення та розбудови мережі передання електроенергії.

"Це є особливо важливим для забезпечення енергетичної безпеки держави та синхронної роботи об’єднаної енергосистеми України з європейською мережею операторів системи передання електроенергії (ENTSO-E)", – пояснили у Міненерго.

Окремо Галущенко подякував німецькій стороні за найбільший внесок до Фонду підтримки енергетики України – 225 млн євро.

Німеччина готова й надалі підтримувати Україну в протистоянні російській агресії, наголосила міністерка економічного співробітництва та розвитку Німеччини Свенья Шульце.

Читайте також: Український аналог банку KfW збираються назвати НУР: законопроєкт

У ніч проти 8 травня Росія здійснила п'ятий з початку весни масований ракетно-дроновий удар по Україні. Ворог застосував 55 ракет і 21 ударний безпілотник типу Shahed. Ціллю атаки були об'єкти генерації та передання електроенергії у різних регіонах.

Компанія "Укргідроенерго" заявила про виведення з експлуатації двох гідроелектростанцій після ракетного удару 8 травня.

Що це за електростанції, Укргідроенерго не вказує, але публічно повідомлялося, що Росія атакувала об'єкти генерації та передання електроенергії у трьох областях, розташованих уздовж Дніпра: Запорізькій, Кіровоградській та Полтавській.

22 березня під час найбільшої за весь час війни ракетно-дронової атаки на енергоінфраструктуру України російськими ракетами було пошкоджено обидві станції ДніпроГЕС та греблю.

Під час масштабної атаки 29 березня пошкоджень зазнали Канівська та Дністровська ГЕС.

  • За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна втратила через останні російські удари до 8 ГВт енергогенерації. Щоб відновити втрачене, потрібна колосальна сума — близько $1 млрд.