Прибутковість вугільної галузі Росії за рік обвалилася на 93%
Фото: Depositphotos

Прибуток вугільної галузі РФ, однієї з найбільших сировинних галузей економіки, за рік упав на 93%, або у 15 разів. Про це з посиланням на дані Росстату пише The Moscow Times. 

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

У січні-квітні 2024 року прибуткові компанії накопичили 72 млрд рублів прибутку, збиткові отримали 58 млрд рублів збитку. Загалом російська вугільна галузь отримала 14 млрд рублів прибутку. Це майже на 200 млрд менше, ніж за той самий період роком раніше.

Менше від половини компаній галузі завершили у плюсі ​​перші чотири місяці 2024 року, хоча рік тому таких було дві третини, а їхній сумарний фінансовий результат скоротився втричі. 

Водночас кожна друга компанія, згідно з офіційною статистикою, стала збитковою (52,4%).

"Відрізані санкціями від західних ринків, вугільні компанії стрімко втрачають покупців у країнах, які Кремль називає "дружніми", – зазначає видання.

За підсумками першого кварталу експорт російського вугілля зменшився на 13%, а в березні спад сягав 17%.

Щомісяця галузь втрачала близько 3 млн тонн експорту, а ціни на російське вугілля обвалилися до трирічного мінімуму: $95 за тонну в портах Далекого Сходу (-6% з початку року), $72 за тонну в Тамані (-13% з початку року) і лише $61 у портах Балтійського моря (-14%).

Індія, на яку припадає близько третини російського вугільного експорту, за березень-травень скоротила закупівлі на 22% – до 6,76 млн тонн. Також впав експорт до Туреччини, Південної Кореї та Японії.

Китай, найбільший покупець російської сировини, ввів імпортне мито на вугілля, яке не поширюється на інших постачальників – Індонезію та Австралію, що входять у зону вільної торгівлі з КНР.

Тоді як доходи галузі падають, витрати лише зростають, скаржився у квітні губернатор Кузбасу Сергій Цивілєв.

Собівартість вугілля, за його словами, зросла на 30%, оскільки збільшились витрати на імпортне обладнання, тарифи на залізничні перевезення, вартість оренди вагонів, перевалки в портах, фрахту та страхування морських суден, а також витрати на обслуговування кредитів через різке підвищення ключової ставки Центробанку.