Туреччина підвищила податки на пальне майже на 200%
Фото: EPA

У неділю, 17 липня, Туреччина підвищила податки на бензин та дизельне паливо майже на 200%. Рішення президента Ердогана про збільшення спеціального податку на споживання (ÖTV) опубліковано в офіційному віснику. Ціна газу для автомобілів зросла на 225%.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес у Telegram: коротко про важливе

Міністерство фінансів пояснило підвищення необхідністю отримати кошти на відновлення регіонів після лютневих землетрусів, а також покрити дефіцит бюджету, оскільки ці продукти країна імпортує.

15 липня літр бензину на заправках можна було придбати за 28,05 ліри (приблизно $1,07), дизеля – за 26,32 ліри (близько $1,01). Тепер ціни встановилися на рівні 34,05 ліри ($1,30) за літр бензину та 32,04 ліри ($1,22) за дизельне пальне.

Міністерство наголосило, що з 2016 року ці податки практично не підвищувалися. Попри сьогоднішнє підвищення, бензин і дизпаливо в Туреччині залишиться одним із найдешевших у Європі, а зростання податків набагато нижче за зростання інфляції з 2016 року.

Бензин $/літр                                         Дизель $/літр

Туреччина

1,303

Туреччина

1,239

Україна

1,297

Молдова

1,102

Білорусь

0,935

Білорусь

0,935

Росія

0,584

Росія

0,655

Зростання споживчих цін у Туреччині сповільнилося до 38,2% у річному обчисленні в червні, і це найнижчий рівень інфляції з грудня 2021 року. На уповільнення інфляції вплинула роздача населенню безплатного газу, що компенсувало підвищення цін на інші товари та продукти.

Інфляція в Туреччині досягла 24-річного піку (84%) у листопаді минулого року після того, як центробанк знизив ключову ставку до 8,5% з 19% під тиском президента Реджепа Ердогана. Неортодоксальна політика центробанку лише посилила інфляцію та знецінення місцевої валюти.

З початку 2023 року ліра знецінилася щодо долара на 27%. Падіння вартості турецької валюти посилилося після переобрання Ердогана президентом країни.

На початку червня Ердоган звільнив прихильника політики низьких ставок з посади голови центробанку, після чого регулятор повністю змінив монетарну політику, підвищивши облікову ставку відразу з 8,5 до 15%.

Новий голова центробанку та новий міністр фінансів оголосили своїм пріоритетом боротьбу з інфляцією.