Водневий коридор з України до Німеччини можливий: попереднє ТЕО – "дуже позитивне"
Фото: EPA

Оператори газотранспортних систем України, Словаччини, Чехії та Німеччини завершили розробку попереднього техніко-економічного обґрунтування перепрофілювання газових труб під транспортування водню. Про це повідомило спеціалізоване видання H2 News.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

Результати виявилися дуже позитивними, заявив Андреас Рау, керуючий директор чеського оператора NET4GAS.

"Дослідження чітко свідчить, що до 2030 року технічно можна транспортувати 120 ГВт-год водню на день через Центральну Європу. Однак залишається ще багато нерозв'язних питань, наприклад, питання про те, як війна в Україні вплине на проєкт", – сказав він.

Європейський план REPowerEU визначає мету у 10 млн тонн внутрішнього виробництва водню з відновлюваних джерел енергії та 10 млн тонн імпортного відновлюваного водню до 2030 року. Проєкт водневого коридору може забезпечити до 1,3 млн тонн водню до 2030 року, або 13% від імпортної цілі.

Спільна ініціатива "Центральноєвропейський водневий коридор" спрямована на створення водневої магістралі у Центральній Європі для транспортування водню з перспективних районів постачання водню в Україні, яка має гарні умови для виробництва зеленого водню, через Словаччину і Чехію в райони підвищеного попиту в ЄС.

Партнерами проєкту виступають Оператор ГТС України, EUSTREAM (оператор ГТС Словаччини), NET4GAS (оператор ГТС Чехії) і OGE (провідний оператор ГТС Німеччини).

Водень збираються транспортувати через наявні газові труби.

"Перший аналіз підтверджує, що магістральні газопроводи можна перепрофілювати для транспортування чистого водню. Це значно знижує вартість усього проєкту", – сказав гендиректор словацького оператора EUSTREAM Ростислав Чукович.

На модернізацію газопроводу від українського кордону до півдня Німеччини потрібні інвестиції у 1-1,5 млрд євро. Інвестиційні витрати на українську частину коридору залежать від того, де саме будуть розташовані виробничі майданчики H2.

Читайте також: Укргідроенерго планує запустити електролізне виробництво водню на Дніпровській ГЕС у першій половині 2023 року

Ймовірна вартість транспортування становитиме від 0,10 до 0,15 євро за кг на 1000 км.

За чинними планами проєкт мають завершити до 2030 року, а роботи планують почати уже в 2024 році.

Компанії розглядають можливість заявки на отримання статусу IPCEI – важливого проєкту, що становить загальноєвропейський інтерес. Він дозволить залучити європейські інвестиції.