Жодного будівництва зараз немає, прем’єром бути нецікаво. Інтерв’ю Кубракова за хвилину
- Чи передавав Ердоган записку від Путіна
- Що змусило Росію погодитися на зернову угоду
- Чому з боку РФ угоду підписував Шойгу, а від нас – міністр інфраструктури
- Скільки збіжжя вивеземо через "зерновий коридор" і чи піде через нього метал
- Чому акциз на пальне пропонує повернути Мінінфраструктури
- Скільки грошей нам потрібно для відновлення
- Коли й де з’явиться євроколія
- Чи готовий очолити уряд
Останні місяці українські ЗМІ називаються міністра інфраструктури Олександра Кубракова наступним українським прем’єр-міністром. До повномасштабного вторгнення він був ключовим урядовим куратором програми президента "Велике будівництво".
Тепер Кубраков – основний "голос" України в перемовинах щодо зернової угоди з Туреччиною й ООН і на зустрічах, що стосуються відбудови країни, а також – несподівано – в питанні повернення акцизів на пальне.
Що він сам думає про можливе підвищення — LIGA.net зробила "інтерв’ю за хвилину" з годинної розмови Кубракова з журналістами "Економічної правди".
Чи передавав Ердоган записку від Путіна
18 серпня президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган прилетів до Львова на переговори з Володимиром Зеленським. За припущеннями в медіа, на зустрічі могли обговорюватися умови прямих переговорів з російським диктатором Володимиром Путіним. Після зустрічі Ердоган заявив, вірить у мирні перемовини лідерів країн. Також до Льова на зустріч приїжджав Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.
На тристоронній зустрічі жодних умов перемовин з РФ не обговорювали, лише найнагальніші питання, що об’єднують Україну, Туреччину, ООН. Перше – це зернова угода, її виконання, що потрібно, щоб вона розвивалася далі. Друге – ситуація із Запорізькою атомною електростанцією: який формат може бути, які наші вимоги, щоб територія ЗАЕС була демілітаризована.
На зустрічі нашого президента і президента Туреччини більше нікого не було, це була двостороння зустріч. Можу керуватися лише тим, що бачив і чув я. Від Ердогана в рамках тристоронньої зустрічі навіть натяку на таке не було.
Що змусило Росію погодитися на зернову угоду
Є роль ООН, є інтереси різних країн світу, які по-своєму залежні від української аграрної продукції. З іншого боку є Китай, що також залежить від нашого експорту і від експорту Росії за низкою позицій, і є Росія, що має партнерів у Латинській Америці й Африці. Підійшов час, коли вони мали розв'язувати цю проблему, яку самі й створили. У цьому їхня політика, вони так працюють.
Чому з боку РФ угоду підписував Шойгу, а від нас – міністр інфраструктури
"Такі речі у дипломатії розцінюються як приниження: коли Україна посилає (перемовником. – Прим. Ред.) до багаторічного "грізного" міністра РФ цивільного урядовця, що працює трохи більше як рік", – пояснював LIGA.net Андрій Клименко, керівник проєкту Інститут чорноморських стратегічних досліджень, головний редактор порталу BlackSeaNews.
Читайте також: Зернова угода у Стамбулі. Чи дозволить Путін Україні заробити $10 млрд
Делегації визначилися в останні дні. Ще на початку, коли генеральний секретар ООН приїжджав до Києва, він сказав, що з того боку ООН буде мати справу більше з економічним блоком, ніж з військовим. Чому в них усе змінилося в останній момент – я не розумію. У нас було одразу визначено президентом, що це буде наше відомство, оскільки ми відповідаємо за порти й логістику. Але ми все одно працювали в повній координації з нашими Військово-морськими силами, Міністерством оборони, Генеральним штабом і ГУР.
Скільки збіжжя вивеземо через "зерновий коридор" і чи піде через нього метал
Станом на 20 серпня з трьох українських портів – Чорноморськ, Одеса і Південний – вже вийшло 27 суден (26 серпня Зеленський повідомляв про перший мільйон тонн вивезеного зерна з портів). Звичайно, ми хочемо розширювати угоду й додавати інші порти. Приблизно 40% нашої аграрної продукції раніше йшли на експорт із Миколаївського порту – хочемо, щоб він теж був в ініціативі.
Якщо все буде відбуватися так, як зараз, ми зможемо за результатами вересня вийти на 3 млн тонн зерна в місяць лише з трьох портів Великої Одеси. Це найближча ціль, а загалом пропускна здатність цих трьох портів – близько 5 млн тонн.
Основний ризик, звичайно, безпековий. Є багато компаній приватного сектору, які роблять дуже сміливі речі, деякі люди ризикують, купують судна одне за одним. Але не всі так ризикують. І українські, й іноземні компанії зовсім по-різному себе поводять. Але механізм працює, тож усе більш-менш безпечно. Динаміка заявок, що ми бачимо – це 10-15 суден на добу.
Один з найбільших пріоритетів – щоб коридор був розширений на весь експорт-імпорт, який потрібен нашій державі. Настане час, коли цим коридором підуть судна не тільки з аграрною продукцією.
Чому акциз на пальне пропонує повернути Мінінфраструктури
Якщо обережно, то можна говорити, що паливна криза більш-менш завершилася. Ціни на нафту й нафтопродукти на світових ринках падають. Якщо зараз акциз повернути в тому обсязі, який ми запропонували, то все одно він значно менший, ніж до війни, і він значно менший, ніж у Євросоюзі. За такої кон’юнктури ринку, і розміру акцизу, наприклад, ціна на дизельне пальне взагалі не повинна змінитися.
Читайте також: Три по €100. Що не так з ідеєю Шмигаля повернути акциз на бензин, дизель і автогаз
Ми проаналізували щодо кожної країни ЄС навантаження у вигляді акцизів і ПДВ на вартість у роздрібній ціні одного літра – це приблизно від 40% до 60%. Стільки держава там у вигляді різних зборів і податків отримує з продажу кожного літра в роздробі. У нас, окрім 7% ПДВ, майже нічого немає. Разом з тим ми побачили, що рентабельність на тих ринках не більше 10%.
Ситуація склалася так, що прибирали акциз не ми, а повертаємо – ми. Я зрозумів на якомусь етапі, що, в принципі, якщо воно більше нікому не потрібно, то за нас це теж ніхто не зробить. А потрібно воно, якщо чесно, в першу чергу нам і Мінфіну, бо це кошти, які потрібні зокрема для ліквідності нашої фінансової системи.
Скільки грошей нам потрібно для відновлення
24 000 км доріг пошкоджені. Також у нас є 300 мостів на дорогах загального користування, що зруйновані. На 50 тимчасовими рішеннями ми забезпечили проїзд, але ще 250 мостів залишається зруйнованими. Приблизно $95-100 млрд – це прямі збитки від пошкодження всієї інфраструктури, включно й житлової.
Партнери готові допомагати грошима до закінчення війни, але виключно в тих межах, які критично необхідні нам для виживання, для виживання нашої економіки, держави. Я можу назвати тільки дуже орієнтовні обсяги. Проєкти з Європейським інвестиційним банком – 200-300 млн євро, зі Світовим банком – 100-200 млн доларів, ЄБРР – так само в районі 100-200 млн євро.
Що з "великим будівництвом" і скільки там корупції
Зараз немає, в принципі, жодного будівництва – всі капітальні видатки були зупинені на всіх напрямках. Зараз є тільки відновлення зруйнованих мостів, доріг, ті ж самі тимчасові мости й конструкції.
Як і в будь-якій програмі я розумію, що є і добрі речі, в ній залучені десятки міст, 24 обласні державні адміністрації, багато-багато різних суб’єктів. І, звичайно, є якісь речі недобрі, яких, можливо, десь 1%. Я прекрасно це розумію. Але 90% фокусу громадськості все одно буде на цих моментах.
Пул гравців, який був історично до того, як ця програма почала працювати, суттєво не змінився. На 80% це ті самі компанії, що були на ринку.
На 99% все було нормально і працювало в рамках ринку, в рамках правил. Тобто, зростав ринок, зростали обсяги, зростало все. Звичайно, це когось могло дратувати, звичайно, політичні опоненти все це використовували на свою користь.
Коли й де з’явиться євроколія
Замінювати всю мережу, всі 24 000 км на європейську колію точно не потрібно – це може бути глобальна ціль через років 50. Зараз програма мінімум – відновити на території України ті ділянки, де колись працювала євроколія. Є також ті ділянки широкої української колії, що заходять на території наших західних сусідів. А далі, в принципі, слід іти вглиб від кордону, але виключно там, де зосереджені наші транспортні хаби.
Чи готовий очолити уряд
Усе це було вже: казали, що уряд піде у відставку до опалювального сезону, після опалювального сезону. Зараз не бачу жодних передумов для цього.
Навіть теоретично змінювати прем’єр-міністра можливо тільки після перемоги. Не бачу для цього передумов. Я пояснював [Шмигалю], що мені це нецікаво, немає жодних амбіцій і бажання. Зараз він з гумором до цього ставиться. Мені навіть уже не потрібно нічого пояснювати.