"Ми жонглювали генераторами". Як київська пекарня виживала під час відключень світла

Липень, як і прогнозували в системному операторі "Укренерго", став найважчим літнім місяцем у плані наявності електроенергії. Враховуючи аномальну спеку, пережити його було непросто. Особливо малому і середньому бізнесу (МСБ), якому забезпечення щоденної роботи виливалося у додаткові витрати.

Про свій досвід проходження енергетичної кризи LIGA.net розповів засновник і керівник київської мережі пекарень "Такі Пироги"Андрій Вакуленко.

Повна залежність від електроенергії

Підприємець відкрив своє виробництво у 2014 році. Нині воно має три локації, де випікають осетинські пироги (закриті з різними начинками), кіші і тарти (відкриті пироги із солоною і солодкою начинкою) під замовлення з доставленням.

Щодоби сумарно на всіх локаціях випікають до 500 виробів. Вся продукція виготовляється у потужних електричних печах. Відтак виробництво повністю залежне від наявності електроенергії.

"У нас два типи пекарень. Одні з менш потужними печами, інші – з більш потужними. Ті, що з меншою потужністю, потребують генератора на 30 кВт (кіловат). З більшою – 60 кВт. Вартість першого – близько 500 000 гривень. Генератор на 60 кВт за нормальних умов і не підвищеного попиту значно дешевший, а зараз коштує мільйон із монтажем", – розповідає підприємець.

Однак проблема не лише у вартості генераторів. Постачальники їх доставляють лише під замовлення і з повною передоплатою. Наразі існують програми кредитування для придбання генераторів. Але, пояснює підприємець, є низка нюансів, через які оформити їх буває непросто.

"Ускладнює оформлення кредиту необхідність додаткових підтверджень і поручителів для ФОП. Але проблема навіть не в цьому. Постачальники в період надмірного попиту на їхню продукцію не хочуть заморочуватися з банками. Відповідно, якщо ти хочеш придбати таке якісне обладнання, ти приходиш до постачальника, даєш йому 100% передоплати і очікуєш від 30 до 60 днів, коли приїде генератор. Отак це працює", – описує процес Вакуленко.

Аварія в мережі і "жонглювання" генераторами

Згаданого обладнання, яке могло б забезпечити безперебійну роботу виробництва, підприємець ще не придбав. Натомість до наявних трьох малопотужних генераторів на 8 кВт, які придбали ще в перший рік великої війни, докупили ще 4.

"Певним складним чином ми з'єднали їх у таку спільну мережу. Кожен із них заживлював свою частину обладнання. І таким чином працювали холодильники і частина печей. Але продуктивність падала приблизно на дві третини. Не працювало 60-70% наших печей, вентиляція", – зазначає підприємець.

Останнього тижня липня до загальної непростої ситуації з наявністю електроенергії додалась ще й локальна аварія. На одній із точок почалися стрибки напруги в мережі. Як розповідає підприємець, в одній розетці могло бути 300 В (вольт), а в іншій – 150 В, замість потрібних 220 В. Так тривало тиждень, після якого ще три дні мережу ремонтували і світла не було взагалі.

Щоб забезпечити роботу цієї точки, до неї звезли всі генератори. Але такий формат генераторів не розрахований на настільки довгу безперервну роботу. Вони мають працювати не більш як 3-4 години, а потім стільки ж відпочивати. Тому вони почали ламатись.

"За той тиждень геть усі наші генератори пройшли через ремонт. Але у нас суперкласний сервіс, який їх обслуговує. Вони у цей період інколи видавали генератори за кілька годин із ремонту. І тому в нас був отакий забіг: наш майстер постійно мотався між сервісом та локаціями, перевозив ці генератори по колу. Відбувалося таке жонглювання генераторами. І ми їх переставляли з однієї локації на іншу: тут є електроенергія, значить поїхали на іншу точку. Тиждень був просто жахливий, але ми пережили його, витягнули", – пригадує Андрій Вакуленко. 

Витрачені та втрачені фінанси

Подібна ситуація не могла не вилитись у додаткові витрати. Загалом за липень, в якому були найсуттєвіші перебої зі світлом, підприємець витратив близько 80 000 гривень на пальне для генераторів. Хоча, пояснює, зазвичай ця цифра нижча і вписується у 60 000. За період, коли одна з локацій працювала виключно на генераторах, додаткові витрати на обслуговування генераторів становили 30 000 грн. Разом із прямими витратами були і непрямі – це недоотримані кошти через неможливість виконати всі замовлення.

"Чи залишилися ми в прибутку? За результатами місяця наш прибуток скоротився майже на половину. У період, коли на одній із локацій тиждень не було світла, ми працювали фактично в нуль, і в більшій мірі навіть не через додаткові витрати, а через неможливість виконувати мінімально прибуткову кількість замовлень", – каже підприємець. 

Пройти цей важкий період, переконаний Вакуленко, допоміг досвід та вибудувана стресостійка структура.

"Мені відверто шкода менші, молодші і незміцнілі бізнеси у таких умовах", – каже підприємець.

Вакуленко розглядає варіант придбання більш потужних генераторів для своїх локацій. Для цього потрібно 2 млн грн. І якщо обладнання доведеться встановлювати, то це обов’язково відобразиться на вартості його продукції – вона підвищиться.

Держава може допомогти

Наразі кредит на придбання генераторів підприємцям видають у ПриватБанку. Держава також розширила дію програми "Доступні кредити 5–7–9" і на енергетичний сектор. Доступні кредити можна буде отримати на будівництво та облаштування газотурбінних, газопоршневих та біогазових генераційних установок.

Також у липні Верховна Рада звільнила від сплати мита та ПДВ ввезення в Україну електрогенераторного обладнання, обладнання для вітро- та сонячної генерації, акумулятори.

Однак, вважає підприємець, у держави є ще напрямки, де вона могла б допомогти. 

"Було б суперкруто якимось чином стимулювати завезення генераторів. Можливо, кредитувати постачальників, для того, щоб вони мали можливість завозити не за передоплатою, а формувати склади. Тоді можна було б налагодити нормальне кредитування на купівлю обладнання", – вважає Вакуленко.