Глобальні тренди та війна. Що впливає на харчові звички українців
На український ринок їжі та споживчі звички українців мають вплив як глобальні світові тренди, так і події, характерні тільки для нашої країни. Зокрема, повномасштабна війна. Про це свідчать дослідження, презентовані під час New Food Summit.
Основні моменти публікує LIGA.net
Здорове харчування – світовий тренд
Глобальним мегатрендом, який, попри війну, характерний і для України, є попит на здорове харчування і відповідний вибір продуктів. За словами співвласниці компанії Enzym Group і Kormotech Олени Вовк, щороку в середньому на 4% зростає кількість продуктів, які мають позначку корисності для здоров’я.
"Це і функціональна їжа (додатково збагачена інгредієнтами, що мають позитивний вплив на організм. – Ред.), і збагачена їжа, яка допомагає превенції певних хвороб. Великим трендом у межах цього мегатренду є важливість достатнього споживання білка. 42% споживачів усвідомлюють, що споживають недостатньо білка і вважають його ключовим інгредієнтом у своєму харчуванні. І йдеться не лише про тваринний білок, а й про якісний рослинний білок чи про білок, що вирощують на основі грибів або навіть на основі комах", – зазначила Вовк.
Директор департаменту власних торгівельних марок мережі супермаркетів VARUS Сергій Чорний також зазначив тенденцію до зміни поведінки споживачів у напрямку здорового харчування. За його словами, це поки ще малий відсоток, але він постійно зростає.
"І це те, що ми маємо сприймати досить серйозно. Якщо на початку цієї тенденції ми ставили полиці зі здоровим харчуванням лише у великих магазинах, то зараз після додаткового дослідження зрозуміли, що їх треба масштабувати на всю мережу. І ми це робимо. Тут споживач дуже вибагливий, він хоче мати асортимент цієї продукції, хоча її частка у загальному товарообігу невелика. Споживач хоче мати швидку ідентифікацію таких продуктів – щоб були окремі полиці або щоб ми її окремо виділяли на загальній полиці", – каже представник мережі.
Інтерес до локальних продуктів та увага до інгредієнтів
Одним із ключових трендів, за словами Олени Вовк, також є глобальний інтерес до локальних продуктів. Світовий споживач дуже любить куштувати нову їжу, нові смаки. Але в результаті повертається до локальних продуктів.
"І тут ми можемо повчитися в української хореки (horeca – від англійської hotel, restaurant, cafe — готель, ресторан, кафе. – Ред.) – локальний продукт, вирощений на українському полі, шлях якого до полиці чи до ресторану відомий і прозорий – виграє у серцях європейців і споживачів на інших ринках. Люди, які свідомо ставляться до свого харчування, хочуть знати цей ланцюжок. І важливо, щоб цей шлях був коротким. Чим ближче те поле, де виріс продукт, до супермаркету, тим він цінніший", – каже Вовк.
Окрім того, 1 із 3 споживачів у світі звертає увагу на інгредієнти у харчах. Вони хочуть бачити там якомога менше шкідливих речовин. Також для споживачів у всьому світі має велике значення ціна продуктів.
"Увага до вартості продукту на полиці все ще залишається у фокусі споживача і є найбільшою занепокоєністю", – зазначає Олена Вовк.
Вплив війни на харчування українців
Вартість харчових продуктів має велике значення і для українців. Згідно із дослідженням компанії Gradus Research, підвищення цін на харчові продукти під час великої війни стало одним із ключових факторів зміни харчових звичок українців.
Як результат, українці стали частіше надавати перевагу дешевим продуктам (64% від опитаних) і більше готувати вдома (48%). 21% почали частіше купувати напівфабрикати. Також українці стали більше економити. Найбільше економлять мешканці східних, південних і центральних регіонів. Менше – західних областей і столиці.
"На чому економлять? Це класичний топ, який у нас повторюється щороку. Перше – це кондитерські вироби. Проте жінки менше готові економити на солоденькому. Друга категорія – це риба, морепродукти, м'ясо і м'ясні продукти. І третя – алкогольні напої. А от на алкогольних напоях більше економлять чоловіки", – розповіла засновниця й директорка дослідницької компанії Євгенія Близнюк.
Однак найбільший фактор, що впливає на харчування українців – це стрес та емоційне виснаження (83%). Їх наслідками стає нерегулярне харчування (49%), відсутність апетиту (41%), пропуски приймання їжі (42%). На другому місці – збільшення споживання солодкого, тобто заїдання стресу.
Ще суттєвіше стрес впливає на жінок і молодь. Вони відчувають його гостріше.
"Минулого року цей фактор – споживання солодкого – також був високим. Це більш характерно для жінок. 19% опитаних зазначили, що вживають більше алкоголю й алкогольних напоїв. Звісно, в цій категорії трохи більше чоловіків", – каже Близнюк.
Зовнішні впливи – блекаути, повітряні тривоги – також позначаються на харчових звичках українців. Унаслідок відключень електрики, опалення чи теплої води 59% українців віддають перевагу продуктам тривалого зберігання, а 50% переходять на холодну їжу.
"Цікаво, що напівфабрикати частіше купує категорія людей, які мають дітей. Сім'я з дітьми опікується приготуванням їжі й готується до можливих блекаутів ретельніше", – зазначила Євгенія Близнюк.
Наслідками повітряних тривог і атак стають також пропуски приймання їжі. Як результат, українці більше вживають гарячих напоїв, оскільки або беруть їх із собою в сховище у термосах, або використовують цей період як каву-брейк.
"Це така особливість великих міст. Ми бачимо, що жінки частіше потерпають від нерегулярного харчування. А чоловіки вживають більше алкоголю", – каже засновниця компанії.
Загалом майже половина опитаних українців (49%) зазначила, що від початку повномасштабного вторгнення їхні харчові звички змінилися.