Бізнес-тиждень: газ по-новому, Rozetka для казахів, перемога Коломойського, платний BlaBlaCar
Казахський гігант хоче купити Rozetka або Kasta, бюджет-2022 пройшов перше читання, за газ доведеться платити по-новому, в Україні з'явилась ще одна авіакомпанія. Чим запам'ятався бізнес-тиждень?
В Україні по-новому платитимуть за газ: куби в платіжках замінять на кіловати
2 листопада Верховна Рада ухвалила законопроєкт №2553. Він переводить усіх споживачів газу в Україні на європейську системи обліку: замість кубометрів – кіловат-години (кВт-год).
Нові правила мають запрацювати вже з травня 2022 року. До цього часу облік газу відбуватиметься за "старою" – діючою методикою, що створена ще за часів Радянського Союзу.
Перехід споживачів на енергетичні одиниці – одне із зобов'язань України перед країнами ЄС в рамках асоціації.
Функція розрахунку ціни за газ за новими правилами залишиться за так званими облгазами. Платіж вираховуватиметься за спеціальною формулою: об'єм спожитого газу, помножений на коефіцієнт теплоти згорання протягом місяця + ціна постачальника.
Прямо на вартість газу нові правила не вплинуть, але витрати споживачів на газ можуть зрости на 20%.
Читайте також: Замість кубів – кіловати. В Україні по-новому платитимуть за газ. Це вплине на ціну
Росія заблокувала транзит вугілля з Казахстану для українських ТЕС
Російська Федерація зупинила транзит вугілля з Казахстану до України. Усі постачання у листопаді заблоковані. До цього транспортування відбувалось без проблем.
"Технічно блокування відбувається на рівні Російської залізниці, яка не підтверджує проїзд вагонів із вугіллям територією РФ", – повідомив голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус.
Він додав, що обмеження на транзит торкнулося лише енергетичного вугілля, що переважно використовується на ТЕС для виробництва електроенергії та тепла. Основним імпортером енергетичного вугілля з Казахстану є держкомпанія Центренерго.
Обмеження транзиту вугілля для України через Росію пов'язані з інфраструктурними проблемами Росії, повідомили в Міністерстві інфраструктурного розвитку Казахстану 5 листопада. Там додали, що Росія повністю не блокувала транзит, проте є певні обмеження.
У жовтні 2021 року основний імпорт енергетичного вугілля здійснювався з РФ – на суму $34,5 млн порівняно з $26,4 млн місяцем раніше, тоді як імпорт із Польщі склав $6,3 млн (у вересні – $5,9 млн), з Казахстану – $1,2 млн ($0,1 млн). З 1 листопада Росія припинила постачання енергетичного вугілля в Україну.
Укроборонпром почав співпрацювати з фігурантом "схеми Гладковського"
Україна вперше почала виготовляти боєприпаси для гранатометів ВОГ-17В. Їх випускатимуть на військовому заводі у Шостці.
Партнером державного концерну Укроборонпром для цього проєкту стало Спеціальне конструкторське бюро Вектор-В, яке очолює Віталій Жуков – один із підозрюваних у справі про корупційні "схеми Олега Гладковського (Свинарчука)" з Укроборонпромом. Про неї розповіли журналісти програми "Наші гроші" у лютому 2019 року.
2 квітня того самого року Генпрокуратура оголосила про досудове розслідування щодо фактичних власників Оптимумспецдеталь – Андрія Рогози та Віталія Жукова. 5 травня 2020 року Вищий антикорупційний суд відпустив одного з підозрюваних, обравши як запобіжний захід заставу розміром 5,25 млн грн. За даними ЗМІ, йшлося про Віталія Жукова. 26 березня 2021 року ВАКС звільнив Жукова від відповідальності у зв'язку із закінченням термінів давності.
Читайте також: Гроші, танки, Ford Mustang. 15 топсхем в Укроборонпромі. Головне з важливого звіту
В Україні з’явилась нова авіакомпанія – Air Ocean Airlines. Літатиме на "Ан"
30 жовтня відбувся перший рейс літака Ан-148 українського авіаперевізника Air Ocean Airlines з Києва до Миколаєва.
На борту були деякі депутати Слуги народу, включно з керівником президентської фракції Давидом Арахамією. Публічний продаж квитків не проводився.
У флоті Air Ocean Airlines – два літаки Ан-148. Загалом компанія планує експлуатувати до 10 літаків такого типу.
2 листопада компанія отримала права на перші маршрути: Київ – Амман, Чернівці – Стамбул, Чернівці – Київ, Київ – Львів, Запоріжжя – Київ, Львів – Харків, Львів – Дніпро. Перший комерційний рейс заплановано на кінець листопада.
Середня ціна квитків на внутрішньому рейсі становитиме 1500 грн в один бік. Однак будуть також промотарифи.
Читайте також: "Мрія" Зеленського вже в небі. Хто запустив авіакомпанію Аir Ocean на літаках "Ан"
Казахи купують Rozetka або Kasta. Чи ні?
Фінтех-гігант Kaspi шукає останню деталь для запуску свого "суперзастосунку" в Україні – маркетплейсу. 1 листопада в українських ЗМІ з’явилась інформація, що Kaspi придивляється до онлайн-ритейлер Rozetka. Вартість Rozetka може становити від $600 млн до $889 млн, писав AIN.UA.
Пізніше на інформацію про це відреагував співвласник Rozetka Владислав Чечоткін, назвавши її "нісенітницею".
2 листопада троє співрозмовників Forbes вказали, що ймовірна мета Kaspi – українська компанія Kasta.
Компанію, яка має 277 точок видачі, володіє фулфілмент-центром на 15 000 кв. м у Броварах и фінкомпанією, оцінюють у $12–18 млн. Співставні суми Kaspi заплатила за Portmone (також належала Dragon Capital) та БТА Банк – відповідно, $14,5 млн і $9 млн.
Засновник Kasta Андрій Логвін перемовини про продаж компанії заперечив.
Kaspi.kz – найбільший платіжний, торговельний майданчик та екосистема фінансових технологій у Казахстані. Через мобільний застосунок можна оплачувати без комісії 5000 послуг, переказувати гроші, купувати онлайн речі та авіаквитки. Через застосунок можна оформлювати кредит у банку Kaspi Bank. Застосунком користуються 8,5 млн казахів. З 2020 року Kaspi.kz котирується на Лондонській фондовій біржі. Дохід за перші пів року 2021 року – $932,9 млн.
BlaBlaCar стає платним для українців
Сервіс пошуку попутників для автомобільних поїздок BlaBlaCar запровадить комісію для пасажирів за бронювання поїздки на платформі.
Цей збір буде повністю повертатися, якщо водій або пасажир скасовують поїздку. Водночас оплата самої поїздки, як і раніше, здійснюватиметься готівкою безпосередньо водієві.
Таким чином, для водіїв нічого не зміниться, оскільки для них користування сервісом залишиться безкоштовним. А ось для пасажирів поїздки стануть дорожчими.
Орієнтовно монетизація розпочнеться наприкінці 2021 – на початку 2022 року. Суму комісії поки не розголошують.
Читайте також: Поїздки на $1 млрд. Глава BlaBlaCar про плату в Україні, нелегалів та автобуси замість машин
Зміни в Кабміні: четверо міністрів попрощались із посадами
3 листопада Рада відправила у відставку одразу п'ятьох міністрів. Серед них Романа Абрамовського - з посади міністра захисту довкілля та природних ресурсів; Олексія Любченка – першого віцепрем'єра – міністра економіки; Олексія Резнікова – віцепрем'єра – міністра з реінтеграції тимчасово окупованих територій; Олега Уруського – віцепрем'єра – міністра з питань стратегічних галузей промисловості; Андрія Тарана - з посади міністра оборони.
Резніков – єдиний, із ким не попрощались остаточно, - він очолив Міністерство оборони. На його місце в Міністерство з реінтеграції тимчасово окупованих територій призначили депутатку Слуги народу Ірину Верещук.
Також довго не залишалось порожнім крісло міністра з питань стратегічних галузей промисловості – його посів ексглава Державної митниці та колишній очільник аеропорту Бориспіль Павло Рябікін. Замість Романа Абрамовського в Мінекології Рада призначила його заступника Руслана Стрільця.
Читайте також: Темна конячка Кабміну. Хто такий Руслан Стрілець – новий міністр екології
А замість несподівано звільненого першого віцепрем'єра – міністра економіки Олексія Любченка посаду обійняла колишня заступниця глави Офісу президента з економічних питань Юлія Свириденко. До самого Любченка на наступний день після відставки з обшуками прийшли слідчі НАБУ та СБУ.
Читайте також: Чому Зеленський трясе Кабмін і хто стоїть за новими міністрами. Спойлер: не лише Єрмак
"Велика двадцятка" затвердила новий глобальний податок для бізнесу
Лідери найбільших економік світу – G20 – затвердили масштабний перегляд глобальних податкових правил: ставка податку з міжнародних корпорацій з 2023 року становитиме щонайменше 15%.
Вона, на думку учасників G20, побудує більш справедливу систему оподаткування. Пропозиція належить Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Нові правила можуть набрати чинності вже у 2023 році.
В ОЕСР підрахували, що угода дозволить щороку збирати $150 млрд коштів у всьому світі, а також призведе до перерозподілу понад $125 млрд доходів 100 найбільших міжнародних корпорацій. Компанії зобов'яжуть сплачувати податки в тих країнах, де вони ведуть свій бізнес і отримують доходи. Корпоративний податок застосовуватиметься до компаній з виторгом понад 750 млн євро. Угода може позбавити техногігантів, таких як Google, Apple, Facebook та інших, можливості ухилятися від податків через низькоподаткові юрисдикції.
Рада ухвалила бюджет у першому читанні
2 листопада Верховна Рада ухвалила в першому читанні проєкт держбюджету на 2022 рік. Документ підтримали 273 народних депутати.
Згідно з ухваленим проєктом, доходи держбюджету передбачені на рівні 1,267 трлн грн, видатки – 1,442 трлн грн. Дефіцит бюджету – 3,5% ВВП, що становить 188 млрд грн. ВВП – на рівні 5 368,7 млрд грн. Зростання економіки очікується на рівні 3,8%.
Середньомісячна зарплата становитиме 15 300 грн. Споживча інфляція сягне 6,2%. Середньорічний курс закладають на рівні 28,6 гривні за долар.
Читайте також: "Популізм на п'ять з 10". Що економісти знайшли поганого і хорошого в бюджеті-2022
Суд визнав недійсним bail-in ПриватБанку. Попри "антиколомойський" закон
Господарський суд Києва задовольнив позов компанії Реватіс до ПриватБанку, Мінфіну, Фонду гарантування вкладів, НБУ та Кабміну та визнав недійсними договори купівлі-продажу ПриватБанку (bail-in). За даними держреєстру юросіб, бенефіціаром компанії Реватіс є Ігор Коломойський.
"Рішення ухвалене всупереч нормам закону (590-ІХ), внаслідок якого суд зобов'язаний був закрити провадження у справі. Закон прямо визначає заборону визнання недійсними договорів, укладених у процедурі виведення банку з ринку", – йдеться у заяві ПриватБанку.
У жовтні 2020 року Верховний Суд відмовився задовольнити касаційні скарги ПриватБанку і Кабміну та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 28 липня 2020 року, якою на вимогу Реватіс було скасовано постанову госпсуду Києва від 12 червня 2020 року про закриття (за клопотанням ПриватБанку на основі "антиколомойського" закону) провадження у справі про визнання недійсною примусової конвертації вкладів Реватіс в акції банку під час націоналізації ПриватБанку у грудні 2016 року.
Операція bail-in, проведена під час націоналізації ПриватБанку в грудні 2016 року, передбачала фактично списання боргів банку перед кредиторами на 29,4 млрд грн. Після завершення bail-in Мінфін викупив ПриватБанк у ФГВФО за 1 грн і докапіталізував банк на 155 млрд грн.
"Антиколомойський закон" президент Зеленський підписав 21 травня 2020 року. 12 червня Госпсуд Києва закрив два провадження за позовами колишніх акціонерів ПриватБанку, – Реватіс і КС Груп – які вимагали визнати недійсним договір купівлі-продажу банку у 2016 році. 9 листопада Верховний Суд відмовився застосовувати " антикомоломойський" закон за позовом Реватіс. 2 березня 2021 року Апеляційний суд "заморозив" справу про націоналізацію ПриватБанку.
