Бізнес-тиждень: НАБУ проти Коболєва, РФ проти зерна, Новинський без активів, Росатом без санкцій
Цього тижня одним із помітних ньюсмейкерів стала антикорупційна вертикаль. НАБУ висунуло підозру ексголові НАК "Нафтогаз України" Андрію Коболєву, Вищий антикорупційний суд відправив за ґрати колишнього керівника Державіаслужби Дениса Антонюка, а для ексдиректора міжнародного аеропорту "Бориспіль" Євгена Дихне прокурори просять 5 років ув'язнення.
Тим часом більше зброї, гуманітарної і фінансової підтримки для України закликали давати на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. А українська влада нагадує Заходу, що проти російського атомного монополіста Росатома досі не запроваджені санкції.
Ці та інші головні бізнес-новини тижня у добірці LIGA.net.
Всесвітній економічний форум у Давосі. Підсумки для України
Україна має стати Меккою для інвестицій, заявляв президент Володимир Зеленський два роки тому на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі. Ці слова згадала міністерка економіки Юлія Свириденко на цьогорічному форумі у Давосі. Щоправда, якщо у виступі президента дворічної давнини йшлося про інвестиції у найбільшу країну Європи, то зараз – про інвестування у воєнну країну. До цього Україна активно готує ґрунт, випливає зі слів міністерки.
Всесвітній економічний форум тривав з 17 до 19 січня. За час повномасштабної війни найбільше зібрання підприємців і політиків проводиться вдруге (попередній відбувся у травні 2022-го). Хоча цьогоріч Україні присвячено менше уваги, тепер розмови ведуть у контексті української перемоги та непохитності у підтримці.
"Ми маємо надіслати Україні більше допомоги: більше зброї, гуманітарної і фінансові підтримки. Щоб бути впевненими, що війна завершиться якнайшвидше і з українською перемогою", – заявила у Давосі прем'єр-міністерка Фінляндії Санна Марін.
Цьогоріч Давос відвідала рекордна кількість гостей – 2700. Що на головному економічному форумі говорили про Україну і як Захід нам допомагатиме? LIGA.net відібрала п’ять головних пунктів щодо України, які звучали на найбільшому економічному форумі світу.
Детальніше читайте у статті Олександра М'ясищева "Мекка для інвестицій та занепад Росії на десятиліття. П’ять тез для України з Давосу".
Укрнафта перейшла в держвласність, бо не заправляла ЗСУ – ОП
Єдиною причиною вилучення в держвласність кількох підприємств у рамках закону про воєнний стан була загроза національній безпеці, зокрема у разі з Укрнафтою: відмова постачати нафтопродукти українській армії. Про це повідомив заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма у Давосі під час дискусії в Українському домі.
На ці слова згодом відреагував колишній голова наглядової ради Укрнафти Микола Гавриленко. У коментарі LIGA.net він сказав наступне:
"Це таке болюче питання стосовно ЗСУ. Все, що я можу відповісти, що мені невідомо про невиконані зобов'язання щодо поставок з боку Укрнафти якихось обсягів нафтопродуктів. Бо якби такі питання виникали колись, вони б, по-перше, підіймалися б на нарадах, а якщо навіть таких питань не було – у мене немає іншої інформації. Про які обсяги йдеться, у які часи... Для мене це новина", – сказав Гавриленко.
Укрнафта перейшла в листопаді під контроль Міністерства оборони разом із чотирма іншими стратегічними підприємствами України, такими як АвтоКрАЗ, Мотор Січ, Укртатнафта та Запоріжтрансформатор.
Новинський передав свої активи у траст – Smart Holding
Бізнесмен Вадим Новинський передав свої активи у траст і більше не має контролю над діяльністю інвестиційно-промислової групи Smart Holding.
"Станом на поточну дату (16 січня. – Ред.) Вадим Новинський не має бенефіціарної участі у групі та не здійснює жодного контролю над діяльністю або процесами групи. Вадим Новинський, який з 2013 року не бере участі в управлінні Smart Holding, вирішив сконцентрувати свою активність на приватних інтересах", – заявили у Smart Holding.
Угоди про передання бізнесу в траст були укладені в листопаді 2022 року, тобто напередодні запровадження проти Новинського санкцій. Їх зареєстровано Комісією з цінних паперів і бірж Кіпру.
Довіреними особами (трасту), які повністю володіють, контролюють та управляють активами групи, стали висококваліфіковані фідуціарні адміністратори, призначені відповідно до ліцензійних умов законодавства Кіпру, стверджує Smart Holding.
Вони збираються розробити нову структуру корпоративного управління та менеджменту і шукають для Smart Holding нових членів ради директорів.
2 грудня РНБО ввела санкції проти Новинського через причетність до релігійної організації, афілійованої з центрами впливу в Російській Федерації.
Україна хоче санкцій для Росатома. Хто в Європі захищає ядерну імперію Путіна
2022 року Росія стала світовим чемпіоном за кількістю задіяних проти неї санкцій. Міжнародні обмеження розповсюджуються на російських політиків, олігархів, пропагандистів, а ще – на держкорпорації, банки, нафтогазову промисловість.
Утім, у довгому світовому санкційному списку є виняток – корпорація Росатом.
В Україні закликають припинити співпрацю з Росією в атомній сфері та "як мінімум" запровадити санкції проти керівництва Росатому. Такий коментар міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби опублікувало видання The Washington Post.
Як взагалі так вийшло, що одна з найбільших у РФ держкомпаній, яка не лише спеціалізується на атомній енергетиці, а й розробляє ядерне паливо, продовжує працювати на міжнародному ринку? Як сталося, що попри закриття неба в країнах Європи для літаків із Росії, літаки корпорації і далі літають до Євросоюзу і приносять окупанту прибутки?
У грудні керівник Офісу президента Андрій Єрмак оголосив, що корпорація Росатом стала наступною санкційною ціллю після ембарго Євросоюзу на російську нафту, вугілля та нафтопродукти. Втім, попри дев'ять пакетів санкцій ЄС, російська ядерна енергетика все ще почувається спокійно: будує в інших країнах десятки енергоблоків АЕС і продовжує загарбницьку політику Кремля.
LIGA.net розбиралася, що (та хто) захищає Росатом від західних санкцій, як Росія здобула монополію в атомній галузі і як Україна намагається це змінити.
Детальніше читайте у статті Богдана Заїки "Монополія, що приносить $21 млрд. Хто в Європі захищає від санкцій ядерну імперію Путіна".
Коболєв отримав підозру від НАБУ через премії в Нафтогазі
Національне антикорупційне бюро повідомило про підозру колишньому голові правління НАК "Нафтогаз України" Андрію Коболєву у справі про премії за перемогу у Стокгольмському арбітражі у суперечці з російським Газпромом.
Йому інкримінують заволодіння понад 229 млн грн у 2018 році.
Слідство вважає, що у травні 2018 року голова правління Нафтогазу Україна всупереч вимогам законодавства видав наказ про преміювання працівників компанії, на підставі якого йому виплатили майже 261 млн грн (еквівалент $10 млн) за екстраординарні досягнення.
"Йдеться про позитивне рішення у справі щодо контракту купівлі-продажу природного газу у 2009-2019 роках", – повідомило НАБУ.
Слідство вважає, що премія суттєво перевищувала нормативно визначені розміри таких виплат – 37,48 млн грн. До того ж начебто за ті самі досягнення колишньому голові правління виплатили премію й у 2017 році у розмірі 12,49 млн грн.
Загалом упродовж 2018 року підозрюваному, як вважає слідство, незаконно виплатили коштом компанії понад 229,25 млн грн. Ця сума – різниця між фактично виплаченою премією і максимально допустимим її розміром.
Андрій Коболєв відреагував на оголошення підозри, пообіцявши не ховатися від слідства. Про це він написав у Facebook.
Прокурор просив суд взяти Коболєва під варту із заставою 365 млн грн. Засідання суду відбудеться 23 січня об 11:00.
Андрій Коболєв очолював правління Нафтогазу з березня 2014 року до квітня 2021-го.
НКРЕКП отримала 2500 скарг через блекаути. Штраф загрожує сімом обленерго
Національна комісія з регулювання енергоринку та комунальних послуг (НКРЕКП) з листопада розглянула понад 2500 звернень та скарг від споживачів з усіх регіонів країни на несправедливе відключення електроенергії.
За результатами таких перевірок регулятор цього тижня вже оштрафував три обленерго за недотримання графіків відключень.
На своєму наступному засіданні 24 січня НКРЕКП розгляне результати перевірок ще семи обленерго та винесе рішення про накладення штрафних санкцій та персональну відповідальність їхніх керівників.
2 грудня 2022 року міністр енергетики Галущенко заявив, що голови обленерго нестимуть особисту відповідальність за зрив графіка подання світла.
17 січня 2023 року регулятор оштрафував три обленерго та їхніх директорів за порушення графіків відключення світла.
Україна вперше продала морський порт і готує до продажу наступний
Фонд державного майна України продав морський торговельний порт Усть-Дунайськ, розташований біля входу в Кілійське гирло Дунаю. Приватизаційний аукціон відбувся на сайті Prozorro.Продажі 17 січня.
Його переможцем стало ТОВ "Еліксир Україна", що входить до групи "Вімексім" бізнесмена Валерія Віхренка. Вона спеціалізується на перероблюванні, експорті та наданні логістичних послуг із зернових та олійних культур. Еліксир Україна – офіційний представник сербського виробника мінеральних добрив Elixir Zorka в Україні.
Компанія запропонувала за порт 201 млн грн – утричі більше від стартової ціни (60 млн грн).
З 1 квітня, коли порт відновив роботу після початку російської агресії, він перевалив на експорт 153 000 тонн зерна та обробив 58 300 імпортних вантажів, таких як сіль і рис.
За січень-вересень 2022 року Усть-Дунайський порт отримав 848 000 грн чистого прибутку.
Водночас Фонд державного майна має наміри до кінця зими виставити на приватизацію Білгород-Дністровський морський торговельний порт.
Про це повідомив начальник регіонального відділення Фонду держмайна в Одеській та Миколаївській областях Олександр Славський.
Білгород-Дністровський порт розташований на західному березі Дністровського лиману і в умовах війни з квітня використовується Україною як логістичний центр для портів на Дунаї.
Ексочільник Державіаслужби отримав 3,5 роки, а для ексдиректора "Борисполя" просять 5 років
Вищий антикорупційний суд 20 січня засудив на 3,5 року позбавлення волі колишнього голову Державіаслужби Дениса Антонюка.
Антонюка визнали винним у незаконному наданні переваги авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" на маршруті Київ – Тегеран – Київ, внаслідок чого інша авіакомпанія "Українсько-середземноморські авіалінії" (UM Air) отримала збитки.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів у апеляційній палаті.
Антонюк обіймав пост голови Державіаслужби з березня 2014 року до вересня 2015 року. Перед цим він був директором МАУ з розвитку маршрутної мережі.
Тим часом Спеціалізована антикорупційна прокуратура попросила засудити до п'яти років позбавлення волі ексдиректора ДП "Міжнародний аеропорт Бориспіль" та авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" Євгена Дихне. Засідання суду відбудеться 8 лютого.
Дихне обвинувачують у кримінальному правопорушенні згідно ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем).
Слідство вважає, що протягом 2014-2019 років аеропорт "Бориспіль" замість Фонду держмайна здавав в оренду приміщення і робив це за заниженою вартістю. Такі дії нібито призвели до збитків на суму понад 16,5 млн грн.
Сторона захисту вважає, що у діях Дихне не було складу злочину: вони не лише не завдали збитків аеропорту, але й відвернули їх, бо в іншому разі адміністрація витрачала б гроші на утримання порожніх приміщень.
Дихне після "Борисполя" кілька років був президентом авіакомпанії МАУ.
Україна звинуватила РФ у саботажі зернового коридору: перевіряють судна по чотири години
Росія з жовтня цілеспрямовано саботує інспекцію зерновозів у Босфорі. Через це Україна експортує через морські порти на 3 млн тонн менше, ніж могла б, йдеться у повідомленні Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.
"Як тільки обсяг експорту почав зростати, російська сторона скоротила кількість інспекційних команд з п'яти до трьох без будь-якого пояснення. По-друге, штучно збільшують час на проведення самих інспекцій через перевірку показників роботи суден, які не регламентовані документами спільного координаційного центру та не мають жодного відношення до зернової угоди", – заявив Руслан Сахаутдінов, представник України в спільному координаційному центрі Чорноморської зернової ініціативи.
Через це на перевірку одного судна йде від чотирьох годин, а за день відбувається п'ять-сім перевірок за мінімально необхідних 16-18. Він розказав, що були випадки, коли російські інспектори просто відмовлялися працювати з вигаданих причин.
Проблему можна розв'язати шляхом збільшенням інспекційних груп та кількості інспекцій на день, вважають у міністерстві.
Це погано відображається на обсягах експорту. У листопаді порти експортували на 47% менше агропродукції, ніж в жовтні, коли ці проблеми починались.
Авіакомпанія Нової Пошти отримала сертифікат, перші польоти – навесні
Авіакомпанія Supernova Airlines, яка входить до групи компаній Нова Пошта, отримала сертифікат експлуатанта за номером UA 062, який надає можливість розпочати власні вантажні авіарейси, інформує пресслужба компанії.
Перший рейс з вантажами клієнтів Нова Пошта Глобал заплановано виконати вже навесні 2023 року.
Авіакомпанія наразі займається розбудовою власного флоту повітряних суден. Компанія вже має два Ан-26, які взяла на правах лізингу.
Supernova Airlines здійснюватиме рейси з українських міжнародних аеропортів "Бориспіль" та "Львів" після закінчення війни, а поки українське небо закрите для польотів – авіаційні перевезення здійснюватимуться з найближчих до України європейських аеропортів.
Нафтогаз відкрив інтернет-магазин
Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відкрила власний інтернет-магазин.
"Ми запускаємо платформу з продажів техніки та приладів tech.gas.ua. Цей онлайн-простір допоможе кожному клієнту знайти все необхідне — від газового балона до розумних систем, спрямованих на підвищення затишку вашої оселі", – повідомила компанія.
В інтернет-магазині ГК "Нафтогаз Україна" продаватимуть газову техніку та обладнання, такі як плити, духові шафи, котли опалення, балони, але не лише. Там також пропонують придбати генератори, акумулятори для електроінструменту, зволожувачі повітря, туристичне спорядження тощо.
ГК "Нафтогаз України" – найбільша газопостачальна компанія України, вона обслуговує понад 12 млн клієнтів.
