Бізнес-тиждень. Ryanair шукає персонал для України, обшуки у Коломойського й нові тарифи
Тиждень, що минає, приніс численні обшуки в державних структурах і компаніях, а також кадрові переставляння у Міноборони та на митниці. Також держава змінила порядок виплат для військових, а Кабмін планує в майбутньому підвищити тарифи.
Головні бізнес-новини тижня – у підбірці LIGA.net.
Підписуйтесь на наш Instagram: корисні пояснення актуальних тем
Обшуки у Коломойського та в Укртатнафті
У середу 1 лютого Служба безпеки України та Бюро економбезпеки провели обшуки у будинку бізнесмена Ігоря Коломойського в Дніпрі.
Обшуки стосувалися справи щодо махінацій в Укртатнафті та Укрнафті, пояснили у СБУ. Йдеться про привласнення 40 млрд грн та ухилення від сплати митних платежів попереднім керівництвом компаній.
Гроші нібито отримували завдяки виведенню великих партій нафтопродуктів на компанії, пов'язані з бенефіціарами. Також йдеться про ухилення від сплати податків, створення безнадійної заборгованості заводів, що призвело до "знецінення та зниження вартості їхніх активів".
Також обшуки провели у колишнього топменеджменту компаній. Зокрема – колишня головна бухгалтерка Укртатнафти отримали підозру в ухиленні від сплати податків.
"Встановлено, що ПАТ "Укртатнафта" виробляло та реалізовувало пальне через мережу АЗС без сплати акцизного податку, хоча такий податок закладався у ціну для споживачів. Тож заборгованість зі сплати акцизу за даним епізодом складає 605 млн грн", – йдеться в повідомленні.
7 листопада 2022-го Ставка верховного головнокомандувача вирішила перевести у держвласність Укрнафту та Укртатнафту. Вони – найбільші нафтовидобувник та нафтопереробник України. Приблизно половина кожної з компаній належала офшорам Коломойського та Геннадія Боголюбова. Вже 9 листопада держава взяла підприємства під фізичний контроль.
Яйця за 17 грн й підозри в Міноборони
Цього тижня обшуки відбулися не тільки у Коломойського. Двоє ексчиновників Міноборони отримали від СБУ підозри, пов’язані з корупцією та забезпеченням Сил оборони. Частково це стосувалося скандалу із завищеними цінами на продукти для ЗСУ.
Про підозру повідомили ексзаступнику міністра В'ячеславу Шаповалову, якого звільнили 25 січня. Він відповідав за тилове забезпечення ЗСУ. За даними ДБР, він лобіював договори на постачання продуктів для військових за завищеними цінами. Лобізм нібито стосувався і спорядження низької якості на загальну суму понад 1 млрд грн.
Також підозру отримав Богдан Хмельницький, екскерівник Департаменту держзакупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони. За даними слідства, він організував закупівлю 3000 неякісних бронежилетів, які потрапили до військових. Це могло завдати збитків у 100 млн грн.
Також у відставку подав в.о. керівника Департаменту військово-технічної політики Міноборони Олександр Лієв. З його слів випливає, що привід – звинувачення його у проросійських поглядах з боку голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна. Сам Лієв називав це "передруком кількох інформаційних кампаній" проти нього.
У ці самі дні підозри оголосили керівництву та службовцям однієї з військових частин. Вони нібито "привласнювали кошти, виділені на харчування військовослужбовців ЗСУ", зокрема – постачали військовим яйця за ціною 17 грн за штуку. Їх і постачальника продуктів затримали.
Затримані нібито підробляли фінансово-господарські документи про отримання продуктів на склад однієї з військових частин, а різницю вартості ділили серед змовників. Це завдало збитків на 4,6 млн грн, кажуть у ДБР.
Додатково у ці дні обшуки провели:
У Вадима Столара (народний депутат від ОПЗЖ і забудовник). Обшуки стосувалися можливої причетності до відмивання грошей в інтересах колишніх депутатів Віктора Медведчука, Тараса Козака та інших підсанкційних осіб.
У в.о. керівника податкової служби Києва. Її підозрюють у "багатомільйонних незаконних схемах збагачення". За даними ДБР, вона причетна до штучного завищення валових витрат деякими підприємствами, ведення підприємницької діяльності без реєстрації ФОП та подання неправдивих відомостей про доходи.
Також вона нібито без законних підстав ухвалювала рішення про відповідність або невідповідність критеріям ризику платників податків. В результаті до тіньового обігу потрапило 15 млрд грн, кажуть у ДБР.
Підозру від ДБР отримав ексміністр палива й енергетики Ігор Насалик. Його підозрюють у службовій недбалості, що завдала збитків "майже на 1,5 млрд грн на користь одного з газових олігархів".
За словами ДБР, під його керівництвом з одним із бізнесменів укладались "завідомо збиткові для держави угоди". Зокрема – штучно "списували" кошти за експлуатацію державного газопроводу.
Читайте також: Арахамія: Деякі з останніх скандалів навколо Міноборони можуть бути інспіровані Росією
Чистки на митниці
Кабінет міністрів звільнив в.о. голови Державної митної служби В'ячеслава Демченка та його заступника Олександра Щуцького. Також відсторонено ще одного заступника голови ДМС Руслана Черкаського, якого називали "сірим кардиналом" митниці.
Одна з причин звільнень – вкрай низькі податкові надходження від митниці у 2022 році, йдеться у матеріалі LIGA.net. Річний план виконано лише на 57%.
Вже наступного дня СБУ провела масштабні обшуки на Чернівецькій та Одеській митницях за підозрами у корупції.
"Якщо хтось не готовий до змін, то держава сама прийде і допоможе їм змінитися", – пояснив серію звільнень голова фракції Слуга Народу Давид Арахамія.
Новим в.о. голови митниці Кабмін призначив Сергія Звягінцева, який з січня 2021 року обіймає посаду заступника голови ДМС.
Читайте також: "Постав хоч Білла Гейтса, нічого не зміниться". Чому митниця вже всьоме залишилась без голови
Кабмін хоче підвищити тарифи
Кабмін планує розглянути підвищення тарифів на комунальні послуги після завершення опалювального сезону 2022/2023. Про це заявив голова Нацкомісії з держрегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Костянтин Ущаповський.
За його словами, уряд шукає "оптимальний шлях", щоб після опалювального сезону повернутися до цього питання. Наразі робоча група готує пропозиції зі стабілізації ринку, додав він
Підвищення тарифів дозволить проводити аварійний ремонт інфраструктури, а також збільшити зарплати її працівникам та енергетикам, пояснив голова НКРЕКП.
Помірне підвищення тарифів – можливість частково компенсувати дефіцит бюджету під час війни, розповідали економісти LIGA.net. Проте з серпня 2022-го в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на опалення, гарячу воду й газ. Термін його дії – на період воєнного стану плюс шість місяців після його закінчення.
У першому півріччі 2023-го регулятор планує підвищити тарифи на водопостачання. Деталі – тут.
Читайте також: Тарифи на комуналку заморозять до кінця війни. Ціна питання – 264 млрд грн. А хто заплатить?
Україна отримає $2,7 млрд Абрамовича
Уряд Великої Британії завершує підготовку документів, щоб передати Україні 2,3 млрд фунтів стерлінгів ($2,77 млрд). Йдеться про "заморожені" гроші, які російський олігарх Роман Абрамович отримав від вимушеного продажу англійського футбольного клубу "Челсі".
За повідомленням The Telegraph, гроші мають надійти на неназваний благодійний фонд, який очолить ексдиректор Unicef Майк Пенроуз. Кошти можуть передати протягом кількох тижнів.
Для передання коштів уряд ще має отримати погодження ЄС, який також запровадив санкції проти олігарха.
Абрамович купив "Челсі" влітку 2003 року. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну він намагався поспіхом продати клуб через загрозу санкції. У березні 2022-го Велика Британія ввела санкції проти Абрамовича. Він продав клуб у травні 2022-го за $2,77 млрд. Гроші надійшли на заморожений британський рахунок. Звідти їх мають скерувати на благодійність.
Ryanair готується повернутися
Один з найбільших лоукостерів Європи Ryanair готується до повернення в Україну після закінчення російсько-української війни. Компанія розпочала найом "значної кількості" українських пілотів та бортпровідників, розповів виконавчий директор компанії Майкл О'Лірі.
За його словами, компанія відновить роботу щойно ситуація в Україні стане безпечною.
"Ми наймаємо досить багато українських пілотів і бортпровідників спеціально для того, щоб ми могли відновити бази в Україні. Ми дуже прагнемо повернутися в Україну, щойно це буде безпечно", – сказав О'Лірі.
Напередодні великої війни у Ryanair планували потужну експансію в Україні. Зокрема, тут лоукостер планував розташувати на постійній основі 20 своїх літаків. 17 лютого 2022-го О'Лірі заявив, що Ryanair працюватиме в Україні, доки "в небі не літають ракети". Уже 22 лютого компанія скасувала рейси з Харкова й Херсона.
Премія у $10 млн: ВАКС не взяв Коболєва під варту
Вищий антикорупційний суд визнав необґрунтованою підозру ексголові НАК "Нафтогаз України" Андрію Коболєву й відмовився брати його під варту. Прокурор підозрював його у необґрунтованому отриманні премії у 10 млн за перемогу над російським ВАТ "Газпром" у Стокгольмському арбітражному суді.
За словами адвоката Коболєва Олексія Носова, суд не встановив жодних ризиків перешкоджання кримінальному провадженню з боку Коболєва. Також суд визнав недоведеними аргументи прокурора, а деякі з них – маніпулятивними.
Носов каже: слідство у цій справі триває уже п'ять років, проте членів Наглядової ради НАК досі не допитали. Вони повідомляли, що рішення про преміювання ухвалили за "рекомендацією Комітету з призначень та винагород на основі ретельного аналізу подібних судових перемог", додав Носов.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура вже подала апеляцію на рішення ВАКС.
19 січня 2023 року Коболєв отримав підозру від НАБУ через отримання премії у Нафтогазі. Прокурор САП просив взяти ексголову НАК під варту із заставою у 365 млн грн. Сам Коболєв обіцяв не ховатися від слідства. Колишні незалежні члени наглядової ради Нафтогазу заступилися за Коболєва.
За даними LIGA.net, напередодні оголошення підозри Коболєв зустрічався із головою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Останній пропонував Коболєву посаду у держсекторі й нібито не знав про справу проти Коболєва, повідомляли співбесідники LIGA.net.
Читайте також: $10 млн за перемогу над Газпромом. Кейс Коболєва не здивував бізнес: як працює світ премій
Платити військовим будуть по-новому: деталі
З 1 лютого держава змінила порядок додаткових виплат по 30 000 грн та 100 000 грн для українських захисників. Тепер розмір виплат напряму залежатиме від районів базування військового та специфіки його завдань, йдеться у спільній заяві Сил безпеки та оборони.
Бойові виплати у 100 000 гривень/місяць надалі отримуватимуть бійці, які воюють на передньому краю оборони. Також їх отримуватимуть сім’ї полонених та зниклих безвісти.
Зміни мають торкнутися тилових військових та працівників МВС (поза зоною бойових дій), строковиків, курсантів, офіцерів штабів й управлінь. Водночас мінімальний розмір щомісячної платні збільшують до 20 100 грн (для військових) і до 17 000 (для поліції та ДСНС).
Раніше додаткові 30 000 грн однаково отримували військові, які базуються у зоні бойових дій (проте не беруть участі у боях), але і військові з інших областей. Виплати у 100 000 отримували бійці, які перебувають "на нулі", але іноді й не тільки вони, йдеться у заяві.
"Рішення стосуватиметься тилових підрозділів та військовослужбовців, які перебувають поза зоною бойових дій, та ухвалено задля дотримання принципів справедливості щодо стимулювання воїнів", – йдеться у спільній заяві.
Перші репарації
Прокуратура США вперше ухвалила рішення передати Україні активи, вилучені у російських олігархів. Йдеться про $5,4 млн, які федеральний суд Манхеттену конфіскував у підсанкційного олігарха Констянтина Малофєєва.
"Я оголошую, що санкціонував перше в історії передання конфіскованих російських активів для використання в Україні", – заявив прокурор США Меррік Гарланд. Гроші передадуть Держдепу США для підтримки України.
Констянтин Малофєєв – російський мільярдер та власник пропагандистського телеканалу "Царьград". Він пов'язаний з одним із ватажків російських сил, які розпочали війну на Донбасі у 2014 році – відставним співробітником російських спецслужб Ігорем Стрєлковим (Гіркіним). У 2022 році Малофєєв потрапив під санкції США і того самого року був звинувачений у порушенні санкцій.
Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини
"Стеля" для російських нафтопродуктів
Країни G7, Євросоюз та Австралія погодились встановити "цінову стелю" на низку російських нафтопродуктів. Вона почне діяти з 5 лютого.
Згідно з рішенням коаліції, експортні російський дизель та бензин не зможуть коштувати дорожче ніж $100 за барель, а мазут і лігроїн – не дорожче як $45 за барель.
Це має ще більше обмежити доходи Росії від нафти, водночас зберігши постачання нафти на світові ринки, пояснила міністерка фінансів США Джанет Єллен. Також з 5 лютого почне діяти заборона на імпорт до ЄС російських нафтопродуктів.
Читайте також: Добити імперію. Які саме санкції здатні завдати нищівного удару по Росії у 2023 році
