Бізнес-тиждень: відновлення транзиту української агропродукції, оптимізм бізнесу та перемога Жеваго

Транзит української агропродукції через Польщу розблоковано, Україна розпочала закачування газу в ПСГ, бізнес нарощує оптимізм, а країна – експорт та імпорт. Про ці та інші головні події бізнесового тижня читайте в підбірці LIGA.net

Транзит української агропродукції через Польщу розблоковано

Транзит української сільськогосподарської продукції через територію Польщі розблоковано у ніч з 20 на 21 квітня.

Державна служба України з безпеки на транспорті опублікувала попередні умови транзиту.

Додаткові заходи контролю з польської сторони включають:
→ електронні пломби для відстеження переміщення транспортного засобу та гарантування, що вантаж не буде розвантажений на території Польщі;
→ відстеження вантажів в електронній системі SENT (не застосовуватиметься до вантажів, що прямують до польських портів);
→ фізичний супровід вантажів територією Польщі з 21 до 26 квітня.

Умови перетину кордону можуть змінюватися.

Нагадаємо, Польща та Угорщина 15-16 квітня, Словаччина 17 квітня та Болгарія 19 квітня призупинили імпорт зерна та інших харчових продуктів з України.

20 квітня ЄС запропонував фермерам альтернативу одностороннім обмеженням на українське зерно.

Росія знову заблокувала інспекцію суден у зерновому коридорі

Росія знову заблокувала інспекцію суден, які залучені до роботи Чорноморської зернової ініціативи.

З 10 квітня Росія призупинила реєстрацію флоту для участі в зерновій ініціативі й відмовилась працювати за планами українських портів.

Це фактично призупинило входження нових суден у рамках Зернової ініціативи. 17-18 квітня в територіальних водах Туреччини не відбулося жодної інспекційної перевірки.

19 квітня віцепрем’єр-міністр Олександр Кубраков оголосив про домовленість із Туреччиною щодо відновлення інспекцій суден у рамках зернового коридору.

Україна розпочала новий сезон закачування газу до підземних сховищ

Оператор газосховищ України – Укртрансгаз – розпочав новий сезон закачування газу до підземних сховищ (ПСГ) у межах підготовки до наступного опалювального сезону.

За сезон відбору, що стартував 7 жовтня 2022 року, з ПСГ було відібрано 5,5 млрд кубометрів газу, уточнюють у компанії.

Протягом опалювального сезону 2022-2023 років, попри повномасштабне вторгнення Росії, українські ПСГ працювали безперебійно.

Україна сподівається, що значну частину газосховищ буде наповнено газом із Євросоюзу.

G7 залишила незмінним поріг цін на російську нафту

Країни Великої сімки (G7) другий місяць поспіль вирішили не змінювати цінову верхню межу для російської нафти. Вона залишиться на рівні $60 за барель.

Коаліція вважає, що чинний рівень обмеження цін на російську нафту спрацьовує як на обмеження російських доходів, так і на збереження стабільності енергетичного ринку.

Механізм обмеження реалізований у вигляді заборони на надання технічної допомоги, брокерських або фінансових послуг, включно зі страхуванням, пов'язаним із морським перевезенням до третіх країн російської нафти та нафтопродуктів, якщо вони придбані за ціною, вищою за встановлений поріг.

Обмеження на російську нафту і нафтопродукти, що постачаються морем, встановлені на таких рівнях:
→ нафта – $60 за барель (з 5 грудня 2022 року);
→ дизель та інші дорогі нафтопродукти – $100 за барель (з 5 лютого 2023 року);
→ мазут та інші дешеві нафтопродукти – $45 за барель (з 5 лютого 2023 року).

Учасники коаліції домовилися регулярно переглядати обмеження один раз на місяць, щоб воно було на 5% нижче від середньоринкової ціни на російську нафту і нафтопродукти. Перший перегляд верхньої межі цін на російську нафту мав відбутися в лютому, але його відклали на березень 2023 року.

Тоді, як і зараз, G7 вирішила, що підстав для зміни обмежень ще немає.

П'ять країн G7 створили альянс для витіснення Росії з ринку ядерного палива

США, Велика Британія, Франція, Канада і Японія створили альянс для витіснення Росії зі світового ринку ядерного палива.

Стратегічне партнерство спрямоване на збільшення комерційних альтернатив на ринку ядерного палива для третіх країн, які зараз залежать від ядерного палива Росатому.

"Угода стане основою для того, щоб повністю витіснити Путіна з ринку ядерного палива, і зробити це якнайшвидше, щоб позбавити його ще одного джерела фінансування свого варварського нападу на Україну", – йдеться у заяві на сайті уряду Великої Британії.

Нагадаємо, український Енергоатом у партнерстві з американською компанією Westinghouse планує з 2026 року почати виготовлення власного ядерного палива для реакторів радянського типу.

На початку 2023 року Британія оголосила про відкриття фонду ядерного палива, який дозволить зменшити залежність від російського урану.

Україна нарощує експорт та імпорт

Зовнішній товарообіг України становить $25,8 млрд за підсумками першого кварталу 2023 року, що на 7% менше проти аналогічного періоду 2022 року.

За перший квартал до України імпортували товарів на $15,5 млрд, а експортували на $10,3 млрд.

Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай – $2,6 млрд, Польща – $1,6 млрд і Німеччина – $1,1 млрд.

Експортували з України найбільше до Польщі — $1,5 млрд, Китаю — $1 млрд, Румунії — $997 млн.

У загальних обсягах, ввезених у січні-березні 2023 року, 71% товарів становлять: машини, обладнання та транспорт ($4,4 млрд), паливно-енергетичні товари ($3,6 млрд), продукція хімічної промисловості ($2,8 млрд).

До трійки товарів, що найбільш експортуються з України, увійшли: продовольчі товари ($6,7 млрд), метали та вироби з них ($929 млн), машини, обладнання та транспорт ($812 млн).

Бізнес покращив інфляційні та курсові очікування

У квітні 2023 року серед керівників компаній покращились інфляційні та курсові очікування. Про це свідчать дані опитувань НБУ.

Бізнес очікує незначне послаблення девальваційних процесів: середнє значення обмінного курсу, на яке респонденти очікують через 12 місяців, становить 42,18 грн/$ (у попередньому кварталі – 42,59 грн/$). 48,3% респондентів очікують, що обмінний курс національної валюти в наступні 12 місяців не перевищить 42 грн/$.

Інфляційні очікування бізнесу поліпшилися: у I кварталі 2023 року очікувана річна інфляція становила 20,7% проти 23,3% в попередньому кварталі. 46,8% опитаних керівників підприємств вважають, що інфляція в наступні 12 місяців не перевищить 20%.

Натомість частка тих, хто очікує інфляцію понад 30%, суттєво зменшилася – до 16,2%. На думку 88,4% респондентів, найвагомішим проінфляційним чинником залишаються воєнні дії.

Уперше за рік респонденти очікують збільшення обсягів реалізації продукції, зокрема на зовнішньому ринку. Зростання загальних обсягів реалізації продукції очікують респонденти більшості ВЕД, найбільше – переробної та добувної промисловості.

Водночас респонденти підприємств будівництва, енерго- та водопостачання зберігають негативні оцінки.

Респонденти підприємств усіх видів діяльності все ще очікують зменшення кількості працівників, водночас третій квартал поспіль прогнозують нижчі темпи скорочення персоналу.

"Дія" об'єднала в один розділ всі програми допомоги бізнесу в регіонах

На порталі "Дія" з'явився розділ, в якому вказані всі програми підтримки бізнесу в 17 областях України.

"Тепер не потрібно моніторити десятки ресурсів для пошуку підтримки бізнесу. Все необхідне на маркетплейсі фінансових можливостей – у розділі "Регіональні програми", – заявляють у Міністерстві цифрової трансформації.

У розділі вказані програми допомоги релокованим підприємствам, програми компенсації енергоефективного обладнання, фінансова допомога на обладнання, техніку, сировину та оренду, антикризова підтримка, пільгове мікрокредитування.

У розділі є освітні тренінги, можливість отримати консультації та організувати зустрічі для обміну досвідом.

Також створено зручний фільтр для пошуку потрібних програм підтримки у регіоні, джерел фінансування та терміну їх дії.

Бізнесу затвердили компенсацію ЄСВ за нові робочі місця

Кабінет міністрів затвердив механізм компенсації роботодавцям 50% від витрат на сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за створення нових робочих місць та за прийняття на роботу офіційно зареєстрованих безробітних.

Компенсацію отримають роботодавці, які протягом року виплачують працівникам заробітну плату розміром щонайменше трьох мінімальних зарплат.

У разі збереження такого рівня зарплати компенсація виплачуватиметься за кожного працевлаштованого протягом наступних 12 місяців.

Цей механізм працюватиме з 1 січня 2024 року.

Суб'єкти малого підприємництва отримають 100% компенсацію ЄСВ за працевлаштування на нове робоче місце зареєстрованого безробітного, направленого центром зайнятості.

Компенсація виплачуватиметься за умови, що людину беруть на роботу на строк щонайменше двох років. Отримувати компенсацію ФОПи будуть кожен другий місяць протягом цього періоду.

Планується, що цей механізм працюватиме вже цього року.

Верховний суд залишив Ferrexpo 40% Полтавського ГЗК

Велика палата Верховного Суду скасувала рішення апеляційної інстанції, за яким у компанії Ferrexpo Костянтина Жеваго намагались відсудити 40% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

У 2002 році компанії, пов'язані з Жеваго, придбали ці акції у чотирьох офшорних компаній з орбіти VS Energy: Trimcroft Services Limited (9,32%), Emsworth Assets Limited (12,14%), Calefort Developments Limited (12,14%) і Gilson Investments Limited (6,59%).

Через кілька років колишній акціонер ГЗК звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій. Після тривалого періоду судових розглядів усі претензії було повністю відхилено у 2015 році.

На початку 2021 року оскарження угоди відновилося.

Господарський суд Києва відхилив позови колишніх акціонерів у травні 2021 року, але у вересні 2022 року Північний апеляційний господарський суд скасував це рішення, постановивши витребувати з володіння Fеrrexpo AG спірні пакети акцій на користь компаній.

Тепер Верховний суд скасував постанову апеляційного суду і відновив рішення суду першої інстанції – його змінено в мотивувальній частині, але решта залишилась без змін. Це означає, що у позовах відмовлено повністю.