Зміст:
  1. Стійкий ритейл
  2. Надійний зв’язок
    1. Залізні теплотяги
  3. ІТ-компанії та

Сонячний ранок 10 жовтня розпочався ракетним градом зі сходу і став передвісником найтемнішої ночі. Понад 80 російських ракет били по цивільних об’єктах та венах української енергетики (ТЕЦ). Вже ввечері удари залишали без світла цілі міста та їхні райони. 

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Проте український бізнес витримав перебої й переважно продовжував роботу, показало опитування LIGA.net семи компаній. Витримав – бо готувався до ракетних атак і їхніх наслідків.

Як саме – про це LIGA.net розповіли топові компанії зі сфери транспорту, ритейлу, телекому та ІТ.

Стійкий ритейл

Станом на 12 жовтня магазини мережі АТБ працювали у штатному режимі, розповіли там LIGA.net

На випадок знеструмлення магазинів мережа має понад 60 стаціонарних дизель-генераторних станцій. Вони працюють безупинно, якщо є паливо. Також передбачили 18 пересувних генераторів на базі автомобілів, які розподілили між усіма магазинами. Усі стаціонарні генератори розташовані в "опорних" великих магазинах з найбільшим трафіком у областях, де були проблеми зі світлом.

Кожна каса магазину також має джерело безперебійного живлення, додають там. Якщо зникне електрика, це дасть змогу завершити розрахунок за товар. Про всяк випадок у супермаркетах передбачено аварійне живлення, яке дозволить комфортно вийти з приміщення.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

Менший бізнес постраждав сильніше. Наприклад, під час блекауту в центрі Хмельницького не працювала більшість кафе і магазинів. "Трохи некомфортно без світла. Морозиво псується, ковбаса псується. Люди купують тільки те, що фасоване", – розповів власник одного з хмельницьких магазинів Олександр Синюк.

Українські кав'ярні також приймали виклик. Частина закладів адаптовувалась під графік відключень електроенергії й працювала, коли з'являлося світло. Хоча одна з кав'ярень у Ірпені продовжувала працювати без світла: там готували на відкритому вогні. 

Удари по інфраструктурі й потреба в розвантаженні мережі змусили бізнес економити. З 12 жовтня мережі АТБ, Алло, Фокстрот, Ельдорадо, Сінево й Епіцентр-К вирішили тимчасово відімкнути зовнішнє освітлення, вивіски, екрани, зменшити освітлення у залах. Це – тисячі магазинів та закладів.

З креативного – низка столичних ТРЦ відключили ескалатори, ліфти, а торгова мережа Varus – холодильники з напоями, пише Forbes. У ресторанних закладах мережі Сільпо вирішили відключати світло, щоб гості вечеряли при свічках. Мережа АТБ навіть зменшила освітлення полиць у залах.

Залізний купол бізнесу: генератори та Starlink врятували економіку від ракетного граду
Фото: Епіцентр/Facebook

Надійний зв’язок

Масовані обстріли по всій країні не вплинули на роботу мобільних операторів, кажуть у Vodafone, lifecell та Київстар. У lifecell ще до 24 лютого готувалися до перебоїв та за час великої війни навчилися розв'язувати широкий перелік проблем зі зв’язком. Обладнання Київстару від обстрілів уціліло, кажуть там.

"З лютого для більшості співробітників режим роботи став ненормованим. Цілком нормально працювати до пізньої ночі, або навіть до ранку, а комусь – взагалі не лягати", – розповідає LIGA.net технічний директор Vodafone Україна Євген Фрунза.

Все ж обстріли об’єктів енергетики тимчасово викликали перебої зі зв'язком, визнають у компаніях. Зранку 10 жовтня трафік в Україні обвалився на 17%, свідчать дані організації з моніторингу кібербезпеки й стану інтернету NetBlocks. Найгірші цифри показали Хмельницька (падіння на 67%), Львівська та Житомирська області (падіння вдвічі). Найбільше обстріли вплинули на зв’язок у Львівській, Київській та (частково) Чернігівській областях, каже Євген Фрунза з Vodafone.

Навряд чи цього можна було уникнути. Оператори пояснюють: вежі зв’язку (базові станції) працюють від електромережі. Вони також мають резервні батареї живлення, які дозволяють автономно працювати кілька годин. Далі роботу веж забезпечують дизельні генератори, пояснюють у lifecell. Одна вежа "з’їдає" за добу 100 літрів ДП (5300 грн), кажуть там. Таких веж у мобільних операторів – тисячі. 

Залізний купол бізнесу: генератори та Starlink врятували економіку від ракетного граду
Падіння інтернету в чотирьох областях (Фото: NetBlocks)

"Іноді ремонтна бригада домовляється з військовими, представниками місцевої влади або навіть зі звичайними мешканцями, щоб вони за можливості доливали паливо для роботи генератора", – розповіли там.

Коли в операторів "падав" зв’язок, подушкою безпеки був національний роумінг – автоматичний вибір мережі того оператора, що зараз працює. Так, 11 жовтня у мережі Київстар "прибуло" 600 000 абонентів інших операторів – це рекорд, кажуть там.

Оператори запевнили: у разі аварій на об’єктах енергетики відновлюють зв’язок якнайшвидше. "Наші інженери постійно працюють в авральному режимі. Змінюються лише типи задач, які необхідно вирішувати – відновлення зв’язку на звільнених територіях, ремонт магістральної оптики, підключення нових технологій на базі Starlink або ж проблеми з енергопостачанням", – кажуть у lifecell.

Залізні теплотяги

Коли у понеділок понад 80 ракет накрили Україну, Укрзалізниця мала план дій, розповідає LIGA.net керівник з пасажирських комунікацій УЗ Олександр Шевченко. Втім, удари по енергетичній інфраструктурі спричинили затримку потягів – переважно тих, що працювали від електроживлення (приміські електрички та швидкісні Hyundai). 

У пікову годину (ввечері 10 жовтня) одночасно затримувались 42 потяги, писав у Twitter голова Укрзалізниці Олександр Камишін. Електротяги швидко замінили теплотягами й продовжили рух, додає Шевченко. Уже ввечері 12 жовтня майже всі потяги повернулися до розкладу – затримувався лише 21 потяг, але менш ніж на пів години, писав голова УЗ.

ІТ-компанії та

Офіси EPAM та Softserve були готові до раптових відключень електроенергії, кажуть там. Їхні офіси мають генератори та станції Starlink на випадок блекаутів. До того ж, є провізія й укриття поруч, додають у EPAM. У SoftServe також підготували резервні канали зв’язку та інтернету:

"Понад 1300 працівників в Україні працювали в наших офісах в перший день масованого обстрілу країни. В умовах обстрілів і перебоїв зі зв'язком HR-команда навіть проводила найми нових працівників", – розповідає старша віцепрезидентка SoftServe з фінансів Соломія Гнатів.

Станом на 12 жовтня, 96% працівників SoftServe працювали у звичайному режимі та менш як 1% не могли працювати через труднощі зі зв'язком. Швидкий інтернет мали 90%, а 2,5% працювали з мобільного, розповідає Соломія Гнатів.

Більша частина команди EPAM працює дистанційно ще з часів пандемії. Це дозволяє делегувати завдання закордонним працівникам, якщо в Україні сталась надзвичайна ситуація, пояснили там. Так само під час масованих обстрілів робили й у SoftServe.

"Війна навчила нас ще в лютому працювати в надзвичайно різних та стресових умовах, тому масовані атаки на Україну не спричинили настільки шокового стану, як це було в лютому", – розповіла старша віцепрезидентка SoftServe з фінансів Соломія Гнатів.