RU

Ідея-фікс | Мільярди в лід. Зеленський хоче провести Олімпійські ігри. Це варто робити?

Мільярди в лід. Зеленський хоче провести Олімпійські ігри. Це варто робити? - Фото
Колаж: LIGA.net/Маргарита Ретуєва
11.08.2021, 12:00

В країні побудують льодові арени за мільярди гривень заради проведення зимової Олімпіади. Це може бути поганою ідеєю

У найближчі кілька років в Україні з'явиться 19 льодових арен. Про це минулого тижня повідомив заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко під час форуму "Україна 30. Децентралізація", передає Sport.ua

Арени потрібні не тільки, щоб розвивати хокей та фігурне катання (наразі Україна далека від гучних перемог у цих видах спорту), а й мати змогу претендувати на проведення зимових Олімпійських ігор. Про такі амбіції неодноразово розповідав президент Володимир Зеленський.

Чи справді це хороша ідея, враховуючи, що від права проведення таких подій останніми роками відмовляються все більше навіть заможних країн? Навіть Олімпіада в Токіо мала значні ризики так і не відбутись, зокрема через захмарні витрати.

Зимові ігри для України – це шанс привабити мільйони туристів чи ризик знову застрягнути на роки в боргах, як це було з Євро-2012? 

Арени за 5,4 млрд грн

19 льодових арен у всій країні мають з'явитися в найближчі кілька років у межах президентської програми "Велике будівництво". Їх зведення вже розпочалось, а в активну фазу будівництво увійде у 2022 році, повідомив Тимошенко.

Програму розбудови хокейної інфраструктури в ОП розробляли спільно з Федерацією хокею України, без залучення Міністерства спорту, повідомили LIGA.net у пресслужбі міністерства.

Українцям проєкт обійдеться у 5,4 млрд грн (з державного бюджету на нього планують витратити 4,7 млрд грн).

Це не перша спроба. Звести в Україні 60 льодових арен за десять років (2007-2017 роки) вже планували в межах держпрограми "Хокей України". На неї збирались витратити близько $170 млн за тодішнім курсом, водночас з бюджету мала йти третина суми, решта – кошти місцевих влад та приватних інвесторів.

Метою програми декларували збільшення кількості команд у Вищій лізі України до 12-14 та створення Першої ліги. Не вийшло: у сезоні 2006/2007 було шість команд, зараз їх вісім. Першу лігу так і не створили.

З новими об'єктами теж вийшло не дуже: за сім років програми вдалося звести лише 11 льодових арен (з 60-ти запланованих), писала Sport arena, у 2014 році, після початку війни на Донбасі, програму згорнули.

Зараз, згідно з даними Міністерства молоді та спорту на запит LIGA.net, в Україні в комунальній власності функціонує 10 льодових арен у семи областях.

Як ковзанки стають проблемою

Льодовий палац у Калуші – один з об'єктів, які з'явились 2009 року в межах першої програми. На його будівництво пішло 20 млн грн, але зараз він став тягарем для бюджету всього Прикарпаття.

До 2013 року ковзанка перебувала на балансі міста. Через дороге утримання, її передали області. Кілька років льодову арену підтримував місцевий промисловий гігант Карпатнафтохім, але згодом теж відмовився платити.

2019 року Івано-Франківська облрада ще за головування чинного прем'єр-міністра Дениса Шмигаля намагалася повернули об'єкт Калушу, ОДА робила ще кілька спроб впродовж 2020 року, але місто відмовляється, розповів LIGA.net директор палацу Валерій Сушко.

2020 року ковзанка заробила всього 876 000 грн. "Займаються хокеєм у нас 40-50 дітей, дорослі приходять поковзати хіба в грудні-лютому, часом проводять тренування кілька хокейних команд, влітку – сезон профілактики", – пояснює Сушко.

Лише за світло доводиться віддавати по 2,5 млн грн за рік, а загалом обласному бюджету це коштує по 4-4,5 млн грн, каже директор. Серед пропозицій місцевої влади – передати проблемний об'єкт на баланс держави.

Проблеми з обслуговуванням були й у нових льодових палаців, наприклад, арени в Краматорську, яка стала одним з об'єктів програми "25 спортивних магнітів". Це окремий проєкт у складі президентської програми "Велике будівництво", у межах якого за чотири роки в усіх регіонах мають з'явитися сучасні спортивні комплекси, зокрема льодові арени. 

Арену в Краматорську здали в експлуатацію у вересні минулого року – на відкритті був президент Зеленський, у березні там відбувся перший хокейний матч, але вже за місяць мер міста Олександр Гончаренко розпорядився її розморозити через посилення карантину. Лише електроенергія для підтримання роботи ковзанки обходиться в 600 000 грн на місяць, скаржився мер. Наразі ковзанка знову доступна для тренувань. 

Приціл на Олімпіаду

Інфраструктури для зимового спорту в Україні справді бракує, розповідає LIGA.net Дмитро Лазуткін, спортивний журналіст та ексгенпродюсер телеканалу XSport (до 2013 року "Хокей"). І на цю перспективу варто працювати.

"Однак дивлячись тверезо, навіть якщо в Україні з'явиться ще 15, 19 чи 25 льодових арен, олімпійських медалей з хокею у нас ще не буде років 20-30. У фігурному катанні в нас загублена перспектива ще на років 15", – вважає він.

Україна – історично слабко себе проявляє на зимових олімпіадах, і останнє досягнення на Олімпіаді 2018 року в Пхьончхані – золота медаль з фристайлу – далася олімпійцю Олександру Абраменку "не завдяки, а всупереч підтримці держави", каже Лазуткін, адже той тренувався здебільшого закордоном.

Часи гучних перемог на льоду – 90-ті роки минулого століття. Першим олімпійським чемпіоном часів незалежної України став Віктор Петренко – 1992 року в Альбервілі він здобув золото з фігурного катання у складі Об'єднаної команди (представляла спортсменів з колишнього СРСР). У 1994 році золото з фігурного катання вже під прапором України здобула Оксана Баюл. 

За 30 років незалежності українці здобули на зимових олімпіадах лише вісім медалей (з яких три золоті). Для порівняння, літні олімпіади принесли Україні 139 медалей.

Мрії про "спортивний Оскар"

У липні 2019 року майже одразу після вступу на посаду Володимир Зеленський дав завдання тодішньому міністру спорту Ігорю Жданову "розробити стратегічний план, щоб претендувати на проведення Олімпійських ігор". 

У жовтні 2019 року він пішов ще далі, запропонувавши подумати над спільним проведенням Олімпіади тоді ще легітимному президенту Білорусі Олександру Лукашенку. Схожі пропозиції Зеленський також висував своєму польському колезі.

"Нам потрібен спортивний "Оскар", нам потрібна мета", – заявляв Зеленський.

Зрештою у січні 2021 року міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт в кількох інтерв'ю підтвердив намір привести змагання в Україну. "Ми будемо будувати інфраструктуру, будемо залучати усіх, щоб люди не їхали за кордон, а працювали в Україні для побудови спортивних об'єктів", – додав Гутцайт.

За його словами, найближчі Олімпійські ігри, які б могла провести Україна – зимові 2030 року чи літні 2032-го. Також серед варіантів на цей час в уряді розглядають Юнацьку олімпіаду чи дитячі Олімпійські ігри взимку 2028 року.

"Євро-2012 провели, як і Фінал Ліги Чемпіонів, Євробачення. Тобто, потенціал для масштабних заходів європейського рівня в нас є", – пояснював у січні Гутцайт в інтерв'ю LIGA.net.

Шанси "отримати" Олімпіаду є, погоджується й спортивний журналіст Дмитро Лазуткін. Він пояснює: якщо раніше за проведення олімпіад змагалися в середньому чотири-п’ять країн, був конкурс, боротьба за вибування, гучні історії про підкупи посадовців МОК, то зараз цього майже немає.

"Країни отримують право на проведення олімпіад майже на безальтернативній основі. І змагаються за нього хіба здебільшого країни з, умовно кажучи, диктаторськими режимами", – пояснює Лазуткін.

Скільки Олімпіада може коштувати українцям

Міжнародні змагання на кшталт Олімпійських ігор – дороге задоволення. З 2013 року шість країн Європи послідовно (часто через референдуми) відмовилися від боротьби за право прийняти Ігри-2022 і 2026.

Олімпіада в Токіо, згідно з даними The Wall Street Journal, стала найдорожчою в історії, вона вартувала близько $25 млрд (перевищила планові витрати у понад чотири рази). Не дивно, що токійські ігри стали й найбільш небажаними в історії – близько 78% японців висловились за їхнє скасування або повторне перенесення, свідчить опитування Ipsos.

Скільки ж може коштувати проведення ігор в Україні? LIGA.net звернулась з цим запитанням до Міністерства молоді та спорту – там обіцяли надати громадськості розрахунки ще в лютому. Однак поки що вони не готові, повідомили у відомстві. 

Втім ідея про Олімпіаду для нас – не нова. Тож частково можна виходити із попередніх розрахунків. До Зеленського схожі амбіції висловлював президент-втікач Віктор Янукович ще у 2010 році: Україна готувалась провести в Карпатах зимові ігри-2022.

Техніко-економічне обґрунтування Національного проєкту "Олімпійська надія-2022" тоді поклали на Держінвестпроєкт на чолі з Владиславом Каськівим. Потрібно було збудувати кілька льодових стадіонів, бобслейні та гірськолижні траси з підйомниками. Попередньо проєкт оцінили у 80 млрд грн (близько $10 млрд за тодішнім курсом). 

Крім того, у проєкті були Олімпійські селища в Тисовці та Боржаві. У зв'язку із останнім кейсом НАБУ підозрює братів Каськіва у виведенні десятків мільйонів доларів із українського бюджету в офшори. Сам Каськів це розслідування НАБУ та САП називав "безперспективним".

Великі борги та закинуті об'єкти

Якими б не були попередні розрахунки, фактичні витрати все одно можуть бути в кілька разів вищими, пояснює LIGA.net старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

Дослідження Оксфордського Університету показало, що середнє за останні 50 років перевищення бюджету зимових Олімпійських ігор склало 142% (в середньому на понад $3 млрд ), в 9 з 19 олімпіад бюджет було перевищено вдвічі, каже він.

"У цьому плані Олімпіада є найбільш ризиковим довгостроковим проєктом – з уп'ятеро вищим середнім перевищенням бюджетів, ніж навіть під час будівництва мостів і тунелів", – пояснює Гайдай.

І такі ризики найбільш істотні саме для країн із слабкими економіками, що розвиваються, як Україна, каже Гайдай. Зростання витрат укупі зі зміною економічної ситуації може поставити їх у дуже скрутне становище – як, наприклад, трапилося з Грецією та Бразилією.

Інші дослідження показують, що рівень боргового навантаження після олімпіад на економіки таких країн, як наша, не дозволяє потім підтримувати збудовану інфраструктуру – це веде до значно меншого зростання туризму, ніж очікувалося, пояснює аналітик ЦЕС.

"Притік приватних інвестицій внаслідок проведення Олімпіади також не виправдовує очікувань і не компенсує витрат платників податків", – резюмує Гайдай.

На організацію футбольного чемпіонату Євро-2012 Україна лише за офіційними даними витратила близько $5,5 млрд. Заробити тоді вдалося близько $1 млрд доходу.

І борги за збудовані без тендерів об'єкти українці віддають досі – станом на березень 2021 року Україна ще винна 972,51 млн грн, де майже третина суми - заборгованість по стадіонах "Арена-Львів" та НСК "Олімпійський".

Уляна Букатюк
Уляна Букатюк
корреспондент LIGA.net, раздел Бизнес
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Керівник служби охорони
Киев Група Компаній ЛІГА
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини