Від олігархів – дітям. Скільки реальності в ідеї Зеленського роздавати у 18 років по $10 000

У кожного юного українця у майбутньому з'явиться "економічний паспорт" із грошима на навчання чи квартиру. Це не жарт, а заява Володимира Зеленського із трибуни Верховної Ради.

Гроші планують взяти з рентних платежів компаній, які видобувають нафту, газ, руду та інші корисні копалини. Новацію опишуть у законопроєкті, президент представить його у парламенті 10 грудня.

Розповідаємо, що пообіцяв Зеленський і де діють схожі правила.

$10 000 – кожній дитині

1 грудня з трибуни парламенту Володимир Зеленський анонсував новий мегапроєкт: гроші від плати за використання надр накопичуватимуться на персональних рахунках дітей – громадян України.

Якраз напередодні парламент ухвалив податковий законопроєкт №5600, який збільшує відрахування до бюджету для залізорудних компаній. Головні донори – комбінати Ріната Ахметова та Костянтина Жеваго.

"Я не виключаю, що відрахування будуть не лише від ренти, а й від інших платежів, – уточнив НВ.Бізнес глава фінансового комітету парламенту Данило Гетьманцев. – Наприклад, від приватизації, імпортного ПДВ. Поки що ми говоримо тільки про ренту".

Читайте також: Зеленський вдарив по Ахметову і (не) вцілив по всіх українцях. Що у "податковому законі"?

Спеціальні "дитячі" рахунки акумулюватиме Фонд майбутніх поколінь, поповнюватимуться вони щомісяця, додав Гетьманцев.

"Ми розраховуємо, що після досягнення повноліття дитина повинна мати близько $10 000 в еквіваленті. Безумовно, у гривні з урахуванням інфляції", – пояснив депутат.

Не нова ідея

Введення економічного паспорта українця було однією з передвиборчих обіцянок президентської кампанії Зеленського 2019 року. Ще рік тому, у січні 2020 року, депутати від Слуги народу зареєстрували законопроєкт №2754, який описував схему дії.

Згідно з документом, в Україні вже 2021 року планували відкрити рахунки новонародженим. До 18 років на них мали б надходити гроші – 1% від продажу корисних копалин. Єдина умова: весь цей час до повноліття отримувачі мешкають в Україні.

Майже два роки у Раді законопроєкт пролежав без руху.

Досвід інших країн

Програми соціальних виплат громадянам коштом доходу від видобутку корисних копалин справді існують у світі. Зазвичай у країнах із великими нафтовими ресурсами.

Ось кілька прикладів.

ОАЕ

Ідею економічного паспорта команда Зеленського запозичила в Об'єднаних Арабських Еміратів, випливає із пояснювальної записки до законопроєкту №2754.

В ОАЕ діє подібна соціальна програма. При народженні держава відкриває дітям рахунок та нараховує фіксовану суму від торгівлі нафтою. До 18-річчя на рахунках дітей-громадян у середньому накопичується близько $100 000 в еквіваленті.

Отримати такі пільги може лише громадянин ОАЕ.

Кувейт

10% доходів країни від видобутку корисних копалин надходять до Фонду майбутніх поколінь. Кожному новонародженому держава відкриває банківський рахунок у розмірі $3000.

Сума зростає коштом відсотків та поповнень, які можуть вносити батьки.

Саудівська Аравія

У Саудівській Аравії уряд переказує $10 000 на рахунок кожного новонародженого, безоплатно видає $80 000 на придбання житла та ще $13 000 – кожному випускнику ВНЗ.

Медицина та освіта – безоплатні завдяки нафтовим доходам.

Ризикова ідея

Що українські економісти думають про ініціативу президента?

Реалізація ідеї повністю залежить від фінансування, сходяться на думці опитані економісти.

"Перетворитися на Об'єднані Арабські Емірати або Кувейт – хороша ідея, але де брати на це гроші?", – вказує на головний недолік програми президент інвестиційної групи "Універ" та депутат київської міськради від партії "Голос" Тарас Козак.

Така система може працювати в арабських країнах, оскільки ті заробляють надприбутки від експорту енергоресурсів, зазначає заступник директора з питань торгівлі цінними паперами Драгон Капітал Сергій Фурса. Україна такої можливості не має: імпорту традиційно більше, ніж експорту, немає великих доходів, які можна спрямовувати на подібні програми.

"Зараз ці доходи [від ренти] йдуть до бюджету, до того ж до місцевих бюджетів (5% від суми. – Ред.), тобто постраждає децентралізація. Ці кошти збираються забрати звідти та передати в інше місце, а чим компенсувати те, що забираєш, – ніхто не придумав", – додає Фурса.

Головний ризик – недоотримання прямих доходів, вже закладених до бюджету наступного року, підтверджує Олександра Коломієць, старша економістка Центру економічної стратегії (ЦЕС).

"Враховуючи, що бюджет дефіцитний та джерела компенсацій поки що не вказуються, у короткостроковій перспективі це значний ризик", – упевнена вона.

Зменшення доходів бюджету також може викликати запитання від МВФ, попереджає Козак.

Чи будуть гроші?

Поки незрозуміло, чи пошириться ініціатива лише на немовлят, які народяться після ухвалення закону, чи на всіх неповнолітніх українців. Від цього сильно залежить, скільки грошей отримають майбутні повнолітні українці.

План на 2021-й від рентних платежів на видобуток нафти, газу, руди та інших копалин – 41,6 млрд грн.

В оновленому проєкті бюджету на 2022 рік стоїть цифра 65,7 млрд грн. Зміна ставок на руду може збільшити плани на $90 млн, або 2,5 млрд грн*, прогнозував ексдепутат Сергій Лещенко.

Якщо припустити, що в "дитячий" фонд спрямують лише зростання надходжень від ренти, цих грошей навряд чи вистачить.

Зараз в Україні, за даними Держстату, проживає близько 7,5 млн осіб віком до 18 років. У 2020 році в країні народилося близько 293 500 немовлят.

Якщо поділити 2,5 млрд грн на тогорічний показник, на кожного новонародженого українця припало б близько 8500 грн.

Якщо на кожного неповнолітнього – лише близько 300-400 грн.

Інша річ, якщо пустити на економічний паспорт всю ренту. Тоді кожен неповнолітній у 2022 році може розрахувати на зарахування приблизно 9000 грн.

Якщо ж пустити всю ренту тільки на немовлят, що народяться наступного року, теоретично може вийти понад 220 000 грн на дитину.

Все залежить від деталей схеми, які мають бути прописані у законопроєкті.

"Питань зараз дуже багато: як ці кошти будуть накопичуватися, куди вони інвестуватимуться, хто за це відповідатиме. До того ж у нас якщо держава за щось береться, то карета, як у казці, згодом перетворюється на гарбуз", – сумнівається Козак.

Автор: Наталія Фреїк, Уляна Букатюк

*тут і далі розрахунки уточнено після публікації