Чому ДБР прийшло з обшуком до Коболєва і до чого тут "газ Жеваго"

1 лютого о 8:00 ранку біля маєтку екскерівника Нафтогаз України Андрія Коболєва (2014-2021) зупинився мікроавтобус із затемненим склом. З нього вийшли декілька людей, четверо з яких, зі зброєю та у бронежилетах, перелізли через паркан. Упродовж хвилини оперативникам Державного бюро розслідувань вдалося зайти всередину будинку та відкрити електронний замок на хвіртці, впустивши на територію ще близько десятка своїх колег для проведення обшуку.

Запис цього "вторгнення" з камер відеоспостереження на своїй FB-сторінці виклав сам Коболєв, який дізнався про візит непроханих гостей, перебуваючи за 150 кілометрів від будинку — на Чернігівщині, де гостював у друзів.

Як пізніше пояснили у ДБР, обшуки відбувались у межах розслідування можливого відчуження у держави газу на 2,18 млрд грн. Також обшуки були у держкомпанії Укртрансгаз та у "керівників приватних підприємств".

Екскерівник Нафтогазу назвав дії правоохоронців "банальним залякуванням" та "публічною дискредитацією" команди компанії 2014-2021 років.

Що стоїть за цієї справою та про які збитки йдеться, розбиралася LIGA.net.

Що сталося

Газ 20-річної давності. Словами Коболєва, йдеться про "мирне врегулювання суперечки" щодо так званого "газу Жеваго" (бізнесмен Костянтин Жеваго).

Історія розпочалась 1999 року, коли "дочка" Нафтогазу України, компанія Укртрансгаз, отримала 418 млн кубометрів газу від приватної фірми Укренергозбут. Цей обсяг держпідприємство мало поставити клієнтам Укренергозбуту. Проте кінцеві споживачі отримали лише 113 млн куб. м. А решта стала предметом судових розглядів, які затяглися на 20 років.

2000 року Укренергозбут виграв арбітраж — 305 млн кубометрів газу в газотранспортній системі було визнано власністю приватної фірми. Суд також зобов’язав Укртрансгаз поставити цей обсяг споживачам, яких вкаже Укренергозбут. Рішення було оскаржене, але у 2007 році Вищий госпсуд поставив крапку у суперечці, визнавши за приватною фірмою право власності. Виконавці відкрили провадження, але газ так і залишився у трубі.

До чого тут Жеваго. Серед засновників Укренергозбуту, початкового власника газу, був банк "Фінанси та кредит" (на той момент акціонер — Костянтин Жеваго), пізніше компанія перейшла під контроль ТОВ "ТДМК" того самого Жеваго. Андрій Коболєв також говорив, що це компанія із групи Жеваго.

Однак у 2018 році, як можна зрозуміти з позову компанії ТДМК, Жеваго втратив контроль над Укренергозбутом. Акції фірми опинились у Сергія Михайлюка, в.о. голови правління Укренергозбуту. Телеканал Еспресо, який належить Жеваго, назвав це "рейдерським захопленням".

У квітні 2019 року, вже після того, як Костянтин Жеваго втратив контроль над фірмою, Укренергозбут відступив право на спірний газ іншій компанії — ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест".

Друге дихання

Після цього боротьба за паливо поновилась. У 2019 році Укренергозбут повідомив суд про необхідність стягнути 305 млн куб. м газу на користь Фін-Інвест.

Укртрансгаз не мав достатніх обсягів газу, тому Фін-Інвест отримала через суд право стягнути борг грошима — 2,3 млрд грн.

Як "шахраї" рахунки заарештували. У січні 2020 року державний Укртрансгаз оголосив, що звернувся до НАБУ та ДБР із заявою про недопущення заволодіння 2,3 млрд грн згаданими фірмами — Укренергозбут та Фін-Інвест.

Держкомпанія повідомила, що її рахунки заарештували на виконання рішення суду від 2007 року. Укртрансгаз назвав рішення неправомірним, а дії двох приватних фірм — "шахрайськими".

Приватний виконавець встиг списати 226 млн грн з рахунків Укртрансгазу, а у середині 2020 року право на стягнення боргу перейшло до нової фірми Профі-Газ.

Мирова угода. У підсумку Укртрансгаз вирішив піти на мирову угоду з фірмами, які сам підозрював у шахрайстві. В.о. голови правління держкомпанії Сергій Перелома виправдовував це тим, що 2007 року рішення ухвалив суд останньої інстанції і його не можна заперечити, до того ж арешт рахунків Укртрансгазу "ледве не зірвав опалювальний сезон".

За цією угодою Фін-Інвест повернула Укртрансгазу списані 226 млн грн, а держкомпанія віддала 305 млн кубометрів газу фірмі Профі-Газ, вартість якого оцінили у 2,182 млрд грн.

Сам Жеваго розкритикував цю мирову угоду, заявивши про "потенційне шахрайство" та "корупцію" з боку керівництва Нафтогазу та Укртрансгазу.

Як зазначав Сергій Перелома, НАБУ у діях держкомпаній криміналу не знайшло, про що є відповідне рішення суду. Але ДБР мало іншу думку — у підсумку 1 лютого 2022 року співробітники відомства з автоматами перелазили через паркан, щоб провести обшук вдома у Коболєва. Обшуки відбулися й у Переломи.

У чому їхня (передбачувана) вина? Як зазначає слідство, керівництво Нафтогазу та Укртрансгазу (куди входили зокрема Коболєв та Перелома) схвалило мирову угоду, що "дозволило вивести з власності держави 305 млн кубометрів газу".

Сам Коболєв усі звинувачення відкидає, наголошуючи, що він "керувався інтересами Нафтогазу та Укртрансгазу", що, зокрема, "дозволило запобігти незаконному списанню з держкоманії близько 2 млрд грн".

Широким фронтом

Розслідування ДБР — не єдина справа проти команди Коболєва. Наприкінці минулого місяця Шевченківський суд Києва продовжив до 1 січня 2023 року ще одне розслідування — про завдання топменеджментом Нафтогазу збитків державі на суму 385 млн грн.

Це слідство веде Служба безпеки України. Згідно з фабулою справи, у 2018-2019 роках компанія Нафтогаз Трейдінг (заснована Нафтогазом) продавала приватному трейдеру ЕРУ Трейдінг газ за заниженою ціною. А потім трейдер уже за завищеною ціною продавав газ Укртрансгазу ("дочка" Нафтогазу України).

Слідчі впевнені, що цю схему створив менеджмент Нафтогазу, а користь нібито отримував керівник дивізіону "Інтегрований газовий бізнес" Нафтогаз України (на той час посаду займав Андрій Фаворов). У ЗМІ його називають другом Андрія Коболєва. Останній, стверджують слідчі, є кінцевим бенефіціаром ЕРУ Трейдінг.

Екскерівник Нафтогазу України Андрій Коболєв раніше чи то жартома, чи серйозно говорив, що "припинив рахувати" кримінальні справи проти себе з 2018 року. Скільки саме їх — він не уточнював, але сам визнавав, що серед інших є навіть провадження за статтею "державна зрада".