RU

Розбір | "Ринок виживання". Через війну кожен другий українець втратив роботу. Що буде далі?

Колаж: Таїсія Зарянова/LIGA.net
30.03.2022, 11:00

Як змінився ринок праці, яким він буде після війни та які найбільш затребувані професії в Україні

Ранок 24 лютого 2022 року перекроїв життя українців на "до" і "після". Внаслідок війни понад 10 млн українців залишили свої домівки, виїхавши до інших міст або за кордон. Щодня кількість безробітних зростає, – підприємства зупиняються через знищення виробничих потужностей, розрив логістичних ланцюжків, нестачу персоналу, втрату попиту. 

За останній місяць українська економіка скоротилася удвічі, що спричиняє фундаментальні зміни на ринку праці. "Київська область, Охтирка, Маріуполь, Харків, Чернігів – це вже не ринок праці, а ринок виживання. Там або суто волонтерські ініціативи, або героїчні подвиги бізнесу", – говорить LIGA.net HR-спеціалістка торговельної мережі "Арго" Тетяна Пашкіна.

Як повномасштабна війна з РФ вплинула на рівень безробіття в України та що очікує на ринок праці після її закінчення?

"Все гаразд, падаємо"

Точних даних щодо кількості людей, які залишилися без роботи внаслідок війни, наразі немає. Останні цифри від Державної служби статистики – за четвертий квартал 2021 року. На кінець року статус офіційного безробітного мали 10,6% працездатного населення від 15 до 70 років (1,8 млн осіб).

Зміни за перший квартал 2022-го Держстат обіцяє оприлюднити не раніше червня, тому поки що єдине джерело інформації – соціологічні опитування. Згідно з нещодавнім опитуванням групи "Рейтинг" (1000 опитаних респондентів), унаслідок бойових дій у середньому по країні залишилися без роботи 53%. Найбільша проблема – на сході, там цей показник сягає 74%.

"У маленьких містечках, особливо на Західній Україні, і у мирний час не було роботи, а зараз, коли туди приїхало багато біженців (зі сходу та центру України. – Ред.) і поготів. Тому я можу охарактеризувати ситуацію так: все гаразд, падаємо", – напівжартома говорить Тетяна Пашкіна з компанії Арго.

Не менш показовою є статистика онлайн-платформ для пошуку роботу. За підрахунками сайту Robota.ua, порівняно з довоєнним часом, кількість вакансій на другий тиждень війни впала на 55%-85% залежно від міста. Найбільше падіння – у Харкові, найменше – у Львові.

"Найм на роботу проводять 10%–15% компаній у неокупованих місцях, кількість дійсно актуальних вакансій наразі – 5000", – повідомляв 15 березня у Facebook співзасновник Work.ua Артур Міхно.

Пашкіна ці цифри називає не зовсім коректними. На її думку, падіння вакансій пов’язане не лише зі скороченням ділової активності. Одним із найголовніших факторів, які можуть спотворювати статистику, HR-спеціалістка називає перехід профільних сайтів на нові правила під час розміщення оголошень.

"Раніше вакансії на сайтах перебували місяць, зараз – лише тиждень. Тому їх стало значно менше, ніж це було до війни. Крім цього, на сайтах є багато благодійних вакансій, на це теж потрібно зважати", – додає Пашкіна.

Які професії найбільше зачепила війна

Ринок праці дуже корелює з ВВП. На цьому етапі працюють сектори економіки, які забезпечують базові потреби громадян – електроенергія та опалення, логістика, медицина, держсектор, виробництво та продаж товарів повсякденного попиту – на тих територіях, де не ведуться бойові дії, пояснює керівник аналітичного відділу Іван Ромашов.

За даними Robota.ua, наразі спостерігається високий попит на лікарів, фармацевтів, касирів, водіїв, вантажників, виробничників тощо. Попри війну, залишаються задіяними й ті, хто може працювати віддалено. Найменш затребувані професії – представники туристичного та ресторанного бізнесу, будівельники й продавці, додає Пашкіна.

Щоб підтримати рівень зайнятості під час війни, уряд пропонує бізнесу декілька ініціатив, нагадує ексголова Державного Центру зайнятості Ольга Макогон. Серед них – перенесення бізнесу зі сходу на захід України та виплата від держави роботодавцю по 6500 грн протягом двох місяців за кожного працівника-переселенця.

Ще один державний бонус – спрощена система оформлення на облік у центрі зайнятості та щомісячна виплата з бюджету по 2000-3000 грн для переселенців. Єдиний нюанс – в умовах війни від безробіття застрахуватися неможливо.

За словами Ромашова із Robota.ua, бізнес має запас міцності ще на один-два місяці, а що далі – невідомо. "Кожен ставить запитання, що буде з моєю компанією, де мені взяти гроші і за що купувати їжу й одяг, сплачувати комунальні послуги", – каже він.

Ускладнює проблему й те, що Росія цілеспрямовано знищує критичну інфраструктуру: промислові та цивільні об’єкти, які забезпечують людей роботою.

"Якщо людина працює у центрі міста, а живе на околиці, як їй доїхати, коли транспорт не ходить, дороги й мости зруйновані або тривають бойові дії?!", – ставить риторичне запитання Тетяна Пашкіна.

Песимістичний прогноз

 

Що очікує на ринок праці після закінчення війни? На думку Макогон, насамперед це залежатиме від тривалості бойових дій, а також від кількості людей, які отримали прихисток у країнах ЄС та повернуться до України після завершення війни.

"Що довше ця маячня триває, то гірше", – погоджується Пашкіна. Виклик найближчого часу – підтримати попит на товари та послуги, вважає аналітик із Rabota.ua Ромашов. Тільки сфера послуг, за даними Кабінету міністрів, створює 23% ВВП, 33% зайнятості та 17% податкових надходжень.

"Якщо у населення не буде грошей, то елементарно не буде кому купувати товари, високими темпами скорочуватиметься сфера послуг", – пояснює він. Частково, хоч і не повною мірою, це завдання уже виконують чинні державні програми, але прогнози фахівців щодо майбутнього ринку праці все одно не втішні.

Причина – у кількості українців, які мігрували до Європи, рятуючись від війни. За даними ООН, з 24 лютого з України виїхало 3,9 млн осіб, зокрема жінок працездатного віку. На країну очікує ще більший дефіцит кадрів, який і до війни спостерігався у певних галузях, резюмує Пашкіна.

"Допомогти повернути людей можуть спеціальні програми, як це робили країни пострадянського світу. Зокрема, Польща, Чехія та Словенія, звідки молодь виїжджала до більш розвинених європейських країн після вступу до Євросоюзу", – пояснює Макогон.

Інший варіант – заохочувати людей їхати до України високою зарплатнею та перспективами. Але, як свідчить практика, ані державні програми, ані високі зарплати 100% гарантій не дають. Наочний приклад – Польща, де спостерігається демографічна криза.

"Ще до війни проводили соціологічне опитування серед людей, які переїхали з України до Польщі. Опитування показало, що людям важлива не так зарплата, як прийнятна робота та відчуття безпеки. Навіть якщо ми й запропонуємо людям шалену зарплату, а у нас тут усюди ще лежатимуть міни, не кожен захоче сюди приїхати", – вважає Пашкіна.

Богдан Заїка
Богдан Заїка
спеціальний кореспондент
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Старший дизайнер
Киев Ligamedia
QA-спеціаліст
Киев LIGAZAKON
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини