RU

Розбір | Зеленский вдарив по Ахметову та (не) вцілив по всіх українцях. Що в "податковому" законі?

Зеленский вдарив по Ахметову та (не) вцілив по всіх українцях. Що в
Володимир Зеленський та Рінат Ахметов (Колаж – Емма Ванченко/Liga.net)
01.12.2021, 11:11

Верховна Рада ухвалила податковий законопроєкт №5600. Більше за всіх заплатять Ахметов і Жеваго. Менше – аграрії та звичайні українці

30 листопада Верховна Рада ухвалила в другому читані податковий законопроєкт №5600. В ЗМІ він отримав одразу три неофіційні назви – "антиахметівський", "проахметівський" і  "податковий".

Назви варіювались в залежності від руху документа в стінах парламенту – "до" та "після" першого читання.

Розставити крапки над "і" допомогли два важливі політичні фактори – підписаний в листопаді меморандум між урядом України та МВФ і медіавійна між президентом Володимиром Зеленським та олігархом Рінатом Ахметовим.

У другому читанні законопроєкт підтримали 255 народних депутатів – 210 із партії президента Слуга народу, 20 із депутатської групи Довіра, 18 – із За Майбутнє і шість позафракційних. Повністю проєкт закону не підтримали ОПЗЖ, Європейська солідарність і Голос.

Що змінить законопроєкт №5600 для українського бізнесу і громадян, та які сектори економіки найбільше постраждають від нових податків – у розборі LIGA.net.

Спойлер – Ахметову таки не пощастило. Але не тільки йому.

Що зміниться

Норми закону №5600 мають почати діяти з 2022 року – зміни до Податкового кодексу вписані до проєкту державного бюджету на 2022 рік. На кого вони вплинуть? Прописані в документі положення стосуються різних секторів економіки: видобувної промисловості, сільського господарства, будівництва і навіть мобільних операторів.

Ось ключові норми, які прописані в проєкті закону, підготовленому до другого читання.

Кілька депутатів та представників бізнесу, в яких LIGA.net спробувала дізнатись деталі щодо впливу закону, відмовились коментувати. Мовляв, до публікації остаточного варіанту вони не впевнені, що саме ухвалила Рада. Тому не виключено, що на бізнес і простих українців ще чекають сюрпризи.

"Антиолігархічна" рента на руду

Після довгих дебатів депутати вирішили відмовитись від прописаної до другого читання формули оподаткування видобутку залізної руди. Попередня версія цієї норми пропонувала прив’язати розмір податку до індексу IODEX 62 % FE CFR China, який розраховує інформаційне агентство Platts.

Ця сума мала б стати базою для формування розміру податку. Але не остаточною. Від неї ще восени перед другим читанням депутати запропонували виключити вартість фрахту (близько 10% від ринкової ціни). В такому разі, за підрахунками голови енергетичного комітету Ради Андрія Геруса, надходження від ренти були б навіть меншими, ніж зараз.

Однак вчора Слуги народу несподівано вилучили із законопроєкту норму про виключення фрахту. Це автоматично збільшило оподаткування на видобуток руди.

Яка ціна питання?

За даними ексдепутата Сергія Лещенка, через збільшення ренти на руду податкове навантаження на металургійні підприємства можуть зрости вже 2022 року на $90 млн. Дві третини з цієї суми заплатять підприємства холдингу Метінвест Ахметова.

Операції з нерухомістю 

Законопроєкт запроваджує 18% податку на доходи фізичних осіб з продажу третього та наступних об’єктів нерухомості протягом одного року. Це стосуватиметься і продажу земельних ділянок.

Наразі дохід від продажу одного об'єкта (за винятком землі) на рік не оподатковується, а продаж другого і наступних оподатковуються за ставкою 5%.

У попередніх версіях законопроєкту були норми про впровадження податку на всі операції з продажу нерухомості на вторинному ринку, однак до другого читання депутати вирішили відмовитися від цих ініціатив через критику з боку бізнесу та політиків.

Податок для операторів зв'язку, нові можливості податкової та обмеження для боржників

Закон підвищує рентну плату за радіочастотний ресурс на 5%. Її сплачують мобільні оператори. За підрахунками депутата від Європейської солідарності Ніни Южаніної, ця норма може збільшити податкове навантаження на мобільних операторів на 102 млн грн на рік. Ці видатки компанії зрештою можуть перекласти на кінцевих споживачів у вигляді подорожчання мобільного зв’язку.

Також документ надає право податковій надсилати запити на інформацію в компанії на підставі "виявлення фактів, що свідчать про потенційне порушення" і звертатись до суду з вимогою обмежити право виїзду за кордон керівникам юридичних осіб, які мають податковий борг більш як 1 млн грн.

Податки для аграріїв

Законопроєкт впроваджує нову систему оподаткування сільгоспвиробників. В податкову систему вводиться "мінімальне податкове зобов’язання" – це сума податків, яку кожен власник сільськогосподарської землі має сплачувати до бюджету. Розмір податку залежить від загальної суми сплачених податків аграрієм і складає близько 5% від вартості землі на рік.

Тобто, якщо сума всіх податків (податку на землю, податку на прибуток, єдиного податку тощо), які сплачує фермер, буде меншою за "мінімальне податкове зобов'язання", йому доведеться доплатити різницю.

Інша норма стосується оподаткування городини, вирощеної на земельній ділянці. Законом №5600 депутати зобов'язали сплачувати податок на доходи фізосіб (18%) у разі, якщо отриманий від продажу продуктів дохід перевищить 12 мінімальних зарплат. У 2021 році це – 72 000-78 000 грн, у 2022-му – 78 000-80 400 грн.

Акцизи, екологічний податок і податок на прибуток для великих підприємств

Серед іншого закон також підвищує розмір ставок на алкоголь на 5%, збільшує с 10 грн до 30 грн (за тонну) екологічну ставку на викиди вуглекислого газу, підвищує на 10% екоподаток на відходи гірничої промисловості та зобов'язує не менш ніж 70% від цього податку спрямувати на заходи зі скорочення СО2.

На думку економіста Юрія Гайдая, це означає, що значна частина цього екоподатку може повернутись зрештою на модернізацію найбільшим підприємства-забруднювачам повітря.

Крім цього, закон фактично звільняє на 15 років від низки податків вугільні шахти із двох десятків населених пунктів Донбасу та Західної України.

Важливий законопроєкт

Ініціатор законопроєкту №5600 – Кабінет міністрів. За його допомогою уряд планує профінансувати низку важливих для президента Зеленського суспільно-економічних проєктів – українське кіно, будівництво доріг, стадіонів, аеропортів, льодових арен і залізничних вагонів.

З самого початку проєкт закону входив у так званий "антиолігархічний пакет", він мав би стати додатком до ухваленого в липні закону про олігархів, який уповноважив РНБО наділяти великий бізнес відповідним статусом.

Але не склалося. Після першого читання в липні 230 депутатів із різних фракцій внесли в законопроєкт 11 323 правки, профільний комітет Верховної Ради їх розглядав аж до 17 вересня. 

За підрахунками старшого економіста Центра економічної стратегії Юрія Гайдая, за п'ять місяців "простою" партія президента Слуга народу дев’ять разів ставила законопроєкт на порядок денний Верховної Ради. І щоразу без успіху: депутатам не вистачало голосів.

В чому проблема?

За даними Forbes, народні депутати не хотіли підтримувати законопроєкт через одну важливу ініціативу – зменшення формули оподаткування видобутку залізної руди комітетом після першого читання.

Найбільшими видобувачами залізної руди в Україні є підприємства з холдингу Метінвест Ріната Ахметова, а також Ferrexpo Костянтина Жеваго.

Розблокувати голосування депутатам вдалось завдяки меморандуму з МВФ, підписаному 8 листопада, та медійній війні між олігархом та президентом Зеленським. Ухвалення податкових змін, які закладені в законопроєкт, були прописані в меморандумі – збільшення податків на викиди СО2, індексація рентних платежів тощо.

За словами голови фракції Слуги народу Давида Арахамії, обійти правочний спам депутатам вдалося завдяки "спеціальній процедурі", яка дозволила скоротити кількість правок до 159 і винести на голосування проєкт закону на друге читання без вигідної для Ахметова формули оподаткування видобутку руди.

Супутні втрати

З самого початку уряд декларував, що законопроєкт №5600 дозволить залучити у 2022 році понад 60 млрд грн у держбюджет. Однак згодом ці прогнози почали різко зменшуватись: 30 млрд грн - в середині вересня і 15 млрд грн – вже в листопаді.

Серед тих норм, які вдалося прибрати з остаточної версії закону, – введення 3% акцизу на "зелену" електроенергію і підвищення вартості ліцензій на гуртову торгівлю рідинами для е-сигарет та тютюнових виробів.

Також до цієї категорії правок належать норми про запуск БЕБ (запустили 29 листопада) і ідея стягувати ПДВ з продажу житла.

Богдан Заїка
Богдан Заїка
спеціальний кореспондент
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Старший дизайнер
Киев Ligamedia
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини