RU

Дайджест | Бізнес-тиждень: Нафтогаз у дефолті, обмінники без табло та зерновози в українських портах

31.07.2022, 14:01
1

Менше бачиш — міцніше спиш. Обмінникам заборонили виставляти табло з курсом гривн

Після підвищення офіційного курсу гривни до 36,57 грн/$ (з 29,25 грн/$) національна валюта в обмінниках продовжила падіння, перевищивши психологічний поріг 40 грн/$.

При цьому Нацбанк неодноразово наголошував, що одна з головних причин девальвації гривни — психологічна. Люди бачать падіння курсу та поспішають зберегти свої заощадження шляхом купівлі долара, тим самим лише посилюючи тиск на національну валюту.

Також читайте: Долар за 40: банки отримали $400 млн на продаж, але це не розвернуло курс. Поки що

Подолати (хоча б частково) це явище регулятор вирішив у неординарний спосіб — заборонивши обмінникам показувати курс валют на табло. Наразі обмінники не можуть демонструвати цю інформацію ніде, крім своїх кас.

Вже наступного дня, 30 липня обмінники почали прибирати курси валют зі своїх табло. Таким спостереженням поділився нардеп від фракції Голос Ярослав Железняк.

Це і низка дрібніших обмежень мають мінімізувати "спекуляції на валютному ринку". Банків нові обмеження не стосуються, оскільки від них НБУ спекуляцій не фіксує.

Раніше у Нацбанку заявляли, що після завершення війни курс може повернутися до показників 28-29 грн/$.

Читайте також: Курс підняли, обмеження посилили, облікову залишили. Що несуть у собі ці зміни від НБУ

2

Українське зерно за крок від експорту морем  

Епопея з вивезенням зерна з українських портів близька до завершення в теоретичній частині та до початку практичної реалізації — 29 липня міністр інфраструктури Олександр Кубраков заявив, що десять суден з українським зерном готові до виправлення.  

Цього ж дня торговий порт Чорноморськ відвідав президент Володимир Зеленський. За його словами, "сьогодні-завтра" перші зерновози повинні вирушити в дорогу.  

Раніше в ООН заявили, що, за їхніми планами, перше судно з українським зерном може вирушити 29 липня. Однак поки що їхнім планам збутися не судилося — 29 числа процес не стартував.  

Ще один учасник "зернових" домовленостей — Туреччина — заявила, що коридором, про який Москва і Київ домовилися за посередництва Анкари та ООН, Україна зможе вивезти до кінця року 20-25 млн тонн зерна.  

Для забезпечення такого результату у Стамбулі запрацював Спільний координаційний центр із забезпечення транспортування українського зерна.  

Читайте також: Рахунок йде на місяці. Що буде з українським зерном, якщо РФ порушить "зернову" угоду

3

Війна призведе до рекордного падіння економіки 

Національний банк вперше за час повномасштабного вторгнення РФ випустив інфляційний звіт про стан української економіки та прогнози на майбутнє.  

Падіння ВВП у 2022 році стане наймасштабнішим в історії незалежної України. Так, базовий сценарій передбачає мінус 33,4%. Знову зростати українська економіка зможе не раніше середини 2023-го, вважають у Нацбанку.  

Навіть у разі "зменшення військових загроз" стрімкого зростання ВВП чекати не варто через втрату населення та значні руйнації в промисловому секторі. Швидкі темпи відновлення неможливі без залучення значної міжнародної допомоги, йдеться у звіті.  

При продовженні бойових дій прогноз Нацбанку ще гірший.  

Наразі війна вже призвела до стрибка безробіття в Україні до 35%. За підсумками року номінальні зарплати українців скоротяться на 12%, а реальні (з урахуванням інфляції та інших обов'язкових платежів) — на 27%. Зростання цін варто очікувати й наступного року, зокрема, продовжить дорожчати пальне.  

4

На світовій сцені інфляція та невизнана рецесія у США

Повідомлення про рекордну інфляцію у розвинених країнах стали незмінним атрибутом постковідного світу. Вихід з кризи, спричиненої пандемією, призвів до зростання цін у Європі та США, якого не бачили вже десятиліття, і поки що тенденцію зламати не вдалося.

Так, у липні інфляція в Єврозоні побила історичний рекорд, досягнувши 8,9% (у червні було 8,6%). Водночас, на думку аналітиків, на даному етапі внесок постковідних проблем у розгін інфляції набагато менший, ніж вплив війни Росії проти України.  

Попри історичний рекорд, піку інфляції в Єврозоні ще тільки очікують, тож варто очікувати й ще одного підвищення облікової ставки Європейським центробанком. Раніше регулятор підняв ставку з 0 до 0,5%.  

Швидшим темпом ставку підвищує американський регулятор — Федеральна резервна система США. Так, ФРС вже вдруге підвищила ставку одразу на 0,75% — до 2,25-2,5%. Причина та сама — інфляція.  

Вперше з 1981 року інфляція у Сполучених Штатах перевищила 9% — у червні вона становила 9,1%.  

Ще однією проблемою для економіки США стало серйозне уповільнення її зростання. Насправді два квартали поспіль у США економіка падала, що означає рецесію, проте уряд відмовляється називати нинішню ситуацію рецесією.  

За словами міністерки фінансів Джанет Єллен, рецесія означає всеосяжне послаблення економіки, а "такого ми зараз не бачимо".  

5

Газовий шантаж Росії  

На додачу до проблеми інфляції Європа має знайти відповідь на газовий шантаж Росії, який стає тим очевиднішим, чим ближче опалювальний сезон.  

Вранці 27 липня постачання газу трубопроводом "Північний потік" впало до 20% від максимальної потужності. Після цієї новини ціна на газ зросла до майже рекордних $2350 за тисячу кубометрів.  

Як повідомили кілька джерел агентства Bloomberg, Росія не відновлюватиме нормальне постачання газу до Європи, поки йде війна з Україною.  

У Євросоюзі наголосили, що рішення Москви має виключно політичний характер.  

"Ми знаємо, що технічних причин для цього немає. Це політично вмотивований крок, і ми маємо бути до цього готові. І саме тому запобіжне зниження нашого попиту на газ є мудрою стратегією", — заявила єврокомісар з енергетики Кадрі Сімсон.  

Йдеться про досягнення Радою Євросоюзу принципової угоди про добровільне скорочення попиту на природний газ на 15% цієї зими. У заяві, зокрема, зазначається, що Росія використовує газ як зброю.  

6

В Україні з газом теж не все гаразд

З нестачею газу в опалювальний сезон може зіткнутися й Україна, а, крім дефіциту блакитного палива, воно ще й дороге.  

Допомогти з розв'язанням цієї проблеми українська влада попросила США — Кабмін звернувся до Сполучених Штатів із проханням про постачання газу лендлізом для стабільного проходження опалювального сезону.  

На початку червня голова Нафтогазу заявляв, що Україна має імпортувати до 6 млрд кубометрів газу. Наприкінці липня вирішення цього завдання ускладнилося тим, що Нафтогаз оголосив дефолт за єврооблігаціями. Керівництво компанії розкритикувало уряд, оскільки він заборонив Нафтогазу виплачувати борги.  

Читайте також: Нафтогаз опинився у дефолті. Чому це сталося і що буде з газом на зиму

У цьому полягає ще одна проблема — крім нестачі газу, в українських компаній ще й брак грошей.  

Так, держкомпанія Укренерго попросила власників "зелених" єврооблігацій відстрочити виплати. З таким же проханням до своїх інвесторів виступив і Укравтодор.  

До речі, попри дефолт, домовитися з інвесторами намагається і Нафтогаз. Компанія запропонує їм нову угоду про відстрочення виплат за умовами, визначеними урядом.

Читайте також: На кону $5 млрд. Захід готовий заморозити наш борг. Останнє слово в окремих кредиторів

7

З українців тимчасово не стягуватимуть борги з комуналки

Верховна Рада ухвалила закон, який забороняє примусове стягнення з фізичних осіб боргів за житлово-комунальні послуги. Діятиме ця заборона лише на час воєнного стану і не на всій території України.  

Так, дія закону поширюється на територіях, розташованих в зоні бойових дій, які перебувають чи перебували в окупації, оточенні (блокуванні) згідно з указом Мінреінтеграції.  

Також не можна буде стягувати борг за рахунок нерухомості, яка є місцем постійного проживання та була знищена/пошкоджена внаслідок бойових дій.  

Ще один закон, ухвалений парламентом, забороняє кредиторам та колекторським фірмам "вибивати" борги із захисників України. Закон діє на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його закінчення. Про те, хто входить до категорії захисників України, читайте тут.  

8

Черговий тиждень не без втрат для економіки РФ 

Західні компанії продовжують згортати свій бізнес у РФ. Тиждень, що минає, не став винятком.

Так, німецька транснаціональна поштово-логістична компанія DHL оголосила про припинення доставлення товарів усередині Росії з 1 вересня. Компанія пояснила своє рішення "технічними проблемами з ІТ-системами та інфраструктурою, операційними труднощами та юридичними обмеженнями".  

Шведська мережа магазинів одягу H&M призупинила роботу в РФ ще на початку березня, а цього тижня заявила про виставлення на продаж своїх активів. Потенційними покупцями можуть бути Melon Fashion Group (840 магазинів під брендами Zarina, Befree, Love Republic та Sela) та група Спортмайстер.  

Один з найбільших виробників пакувальної продукції для продуктів, компанія Tetra Pak оголосила про повне виведення свого бізнесу з РФ.  

"Це пов'язано з кумулятивним впливом обмежень на експорт до РФ, що призводить до нестабільності ланцюжка постачань, в результаті чого у компанії не залишається іншого виходу, крім як покинути країну", — йдеться в заяві компанії.  

Крім цього, проблеми, пов'язані з санкціями, призвели до значного зростання собівартості SIM-карток в Росії, через що російські мобільні оператори відмовляються від їхньої безплатної роздачі.  

Калашник Павло
Калашник Павло
кореспондент ділової редакції LIGA.net