RU

Інтерв'ю | На межі катастрофи. Як це – жити під найбільшою в Європі АЕС, яку обстрілюють росіяни

На межі катастрофи. Як це – жити під найбільшою в Європі АЕС, яку обстрілюють росіяни - Фото
Запорізька АЕС (фото: Sergey Ilnitsky/EPA)
15.08.2022, 16:30

Як живуть та виживають люди в окупованому росіянами Енергодарі. Розповідь мера Дмитра Орлова

Жорстка окупація – ці слова, напевно, найяскравіше описують життя в місті Енергодар, що за 120 кілометрів від Запоріжжя. З 4 березня Енергодар – окупована росіянами територія. Тут до приходу російської армії проживало до 53 000 людей, переважно – працівники найбільших в Україні електростанцій, Запорізької ТЕС і АЕС. Енергодар – столиця української енергетики.

З початку серпня ворог активно обстрілює Енергодар і околиці атомної електростанції. До всього іншого окупанти замінували частину території найбільшої в Європі АЕС, загнали в два енергоблоки станції військову техніку та обстрілюють з неї розташовані по сусідству міста Нікополь й Марганець.

Читайте також: Ядерний шантаж. Навіщо Росії Запорізька АЕС і як вона використовує її проти України

Ці загрозливі дії, які можуть стати причиною ядерної катастрофи, серйозно занепокоїли світ. 42 країни ООН закликають РФ створити на АЕС демілітаризовану зону. Росію ж такий варіант не влаштовує, повну відповідальність за події в Енергодарі ворог перекладає на українських військових.

Як живе Енергодар на п'ятий місяць під окупацією, про це та багато іншого розповів LIGA.net мер міста Дмитро Орлов, який зараз працює із Запоріжжя.

Про російські катівні, репресії та обстріли Енергодару 

– Що зараз відбувається в Енергодарі? Останнім часом із міста надходить багато повідомлень, що Росія дедалі частіше обстрілює його та околиці Запорізької атомної електростанції.

– Зараз в Енергодарі щодня десятки "прильотів". Вибухи чути вдень і вночі. Обстрілюють місцеве населення, місто Енергодар, Запорізьку АЕС.

Вчора внаслідок обстрілів постраждало декілька місцевих мешканців Енергодару, один чоловік загинув. Він працював на Запорізькій атомній електростанції.

Є руйнування інженерних мереж. Десь тиждень тому одна з російських ракет влучила в підстанцію "Луч", через це майже все місто залишилося на певний час без води та електроенергії.

Енергодар фактично був на межі гуманітарної катастрофи. Проте проблему вдалося розв'язати. Зараз в місті немає тільки постачання газу.

– Скільки зараз в Енергодарі проживає людей? Чи є у них змога покинути місто й виїхати на підконтрольну українським військовим територію?

– Можливість така є. Але в окупантів є певні обмеження, вони не всіх пропускають. Щоб виїхати з Енергодару, людям доводиться стояти в чергах близько чотирьох діб. Це станом на зараз.

До окупації, в березні цього року, в місті проживало до 53 000 осіб. Четверта частина – співробітники Запорізької атомної електростанції. Зараз половина міста вже виїхала.

– Співробітників атомної електростанції також випускають?

– Є випадки, коли випускають.

– Що відбувається з людьми, які залишилися в Енергодарі?

– Росія розпочала репресії проти мирного населення ще з перших днів окупації. Вони досі тривають. Близько 1000 людей вже пройшли російські катівні. Їх закривають в підвалах: один розташований в Енергодарі, другий – за містом.

Наприкінці лютого–на початку березня окупанти зрозуміли, що їх тут не чекають із хлібом і сіллю. Тому вони переслідують людей з проукраїнською позицією, хочуть "привчити" до "русского мира". Через підвали й катування, але ми ж розуміємо, що примусити людей підтримувати окупацію в них не вийде.

Тому люди масово виїжджають, здають позиції окупантів, розповідають, де вони мешкають або де розташовані штаби росіян і їхня техніка.

– Чи є зараз у мешканців міста доступ до інформації з української сторони? Ви розповідали, що росіяни почали готуватися до так званого "референдуму" в Енергодарі, посилили в місті агітацію, проводять репресії.

– Вони регулярно глушать в місті зв’язок і мобільний інтернет, тому у населення вільного доступу до інформації зараз немає. Стаціонарного інтернету немає також.

Щодо "референдуму" в мене немає ніякої інформації.

Про роботу банків, аптек й магазинів і про ядерний шантаж росіян 

– Опишіть, будь-ласка, як зараз працюють в місті магазини, аптеки та банки? У людей є можливість купити ліки, харчі?

– Українські банки й аптеки не працюють. Тривалий час ліки продавалися просто неба, під спекотним сонцем на базарі та з капотів авто. Але останнім часом окупанти відкрили кілька аптек в забраних у власників приміщеннях. Щоправда, немає інформації щодо якості медикаментів, які там продають. Переважно їх привозять із Криму.

Так само не працюють великі ритейлери – АТБ і Сільпо. Працюють тільки маленькі місцеві мережі, але їм непросто. За допомогою наших міжнародних партнерів і завдяки роботі нашої обласної військово-цивільної адміністрації є можливість доставляти в Енергодар гуманітарку – продукти харчування, ліки, а також дитячі засоби гігієни.

Щодня вона йде з Запоріжжя до Енергодару невеликими партіями. Звичайно, на всіх гуманітарки не вистачає, але ми намагаємося, перш за все, забезпечити всім необхідним незахищені верстви населення, зокрема осіб із дітьми з інвалідністю, багатодітні сім’ї тощо.

– В серпні провокації РФ біля Запорізької атомної електростанції стали дедалі частішими. На ваш погляд, з чим це пов’язано? Росіяни погрожують світу ядерною катастрофою, вони дійсно здатні на це піти?

– Мені складно зрозуміти логіку окупантів. Те, що ми зараз бачимо, – вони обстрілюють протилежний бік Каховського водосховища, місто Марганець, Нікополь та інші населені пункти. Обстрілюють Енергодар. Обстріли відбуваються або з території Запорізької АЕС або поряд з нею.

Звичайно, вони розуміють, що Збройні Сили Україні не можуть вдарити у відповідь. Одне з припущень – вони імітують таким чином, що Енергодар обстрілюють українські військові та виправдовують присутність своїх військових на атомній електростанції.

Грубо кажучи, вони відповідають на свої ж обстріли самих себе.

– Зараз українська влада докладає чимало зусиль, щоб Росію визнали на світовому рівні країною-терористом. Обстріли Енергодару та атомної електростанції – це не може бути спробою росіян завадити Україні?

– Можливо й таке. Ми можемо припускати все що завгодно, але як воно там насправді – знають тільки вони.

– Ще була версія, – її озвучував президент Енергоатому Петро Котін, – що обстрілами АЕС ворог начебто хоче знеструмити електростанцію. Це, мовляв, входить у план, як її від’єднати від української електромережі і приєднати до енергосистеми Росії. Знищення минулого тижня опор лінії електропередач на Херсонщині, які з’єднують Україну з окупованим Кримом, може завадити росіянам це зробити?

– Це технічне питання. Більш компетентно вам можуть це пояснити в Енергоатомі. Моя особиста думка – Запорізьку АЕС вони окупували саме для цього. Іншої економічної вигоди в окупації такого міста, як Енергодар, я не бачу.

Про МАГАТЕ, опалювальний сезон і викрадення підопічного

– Обстріли атомної електростанції оголюють ще одну важливу проблему – відсутність доступу до АЕС експертів Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Вам відомо, чому за майже шість місяців їм цього не вдалося і чи йдуть наразі якісь перемовини щодо цього?

– Це не до мене. Це – до Енергоатому. Мені невідомо.

– В травні стало відомо, що в Енергодарі зупинилася Запорізька теплоелектростанція. Чи є ризик, що в місті так і не розпочнеться опалювальний сезон і місцевим мешканцям доведеться переїжджати цієї зими кудись в інше місце, щоб не замерзнути?

– Основний постачальник тепла в місті – Запорізька атомна електростанція. Запорізька ТЕС постачала в певні райони міста гарячу воду, але АЕС забезпечує теплом і гарячою водою майже все місто. 

Дійсно, ТЕС не працює з травня. Однак є певні кроки, які вона може зробити, щоб, відновити постачання гарячої води, а потім – і тепла, зокрема в перший і другий мікрорайони міста.

Зараз ці рішення вже на стадії виконання.

– В березні росіяни проводили обшуки в вашій квартирі в Енергодарі. У вас є інформація, що вони там робили і куди зник ваш перший заступник Іван Самойдюк?

– Знаю, що вони зламали двері в квартиру і щось постійно виносили. Потім вони туди заселили якусь багатодітну родину і ті продовжили виносити з помешкання побутову техніку й меблі. Вони не знайшли там ані зброї, ані чогось іншого. У мене самого троє дітей, яка зброя?

Івана Самойдюка викрали 3 березня, минуло 149 діб, як він потрапив у полон. Що з ним відбувається зараз і де він перебуває, на жаль, невідомо ні мені, ні його родичам. Ми постійно підтримуємо зв’язок.

Богдан Заїка
Богдан Заїка
спеціальний кореспондент
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Старший дизайнер
Киев Ligamedia
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини