RU

Інтерв'ю | На стороні Путіна "генерал холод". Як Україна шукає енергетичне обладнання у всьому світі

На стороні Путіна
Колаж: Дарина Дмитренко/LIGA.net
08.12.2022, 08:00

Як США, Євросоюз та інші союзники допомагають Україні пройти найважчу зиму в історії. Розповідає заступник міністра енергетики Ярослав Демченков

Щоранку, як в житловому будинку Ярослава Демченкова відключають електроенергію, він змушений спускатися пішки з 25-го поверху, щоб поїхати на роботу. Це тільки одна з побутових проблем, з якими він і його сусіди по ЖК у Києві мають миритися: коли в столиці вчергове вимикають електроенергію, автоматично можуть зникнути мобільний зв’язок, інтернет, вода, тепло та навіть домашня сигналізація.

Іронія долі. Демченков понад два роки працює заступником міністра енергетики. Він, як і його колега Фарід Сафаров, відповідають за важливий напрям у міністерстві в умовах війни – "гуманітарну допомогу українському енергосектору" з боку міжнародних партнерів України. Також Демченков веде перемовини щодо санкцій проти Росії.

Щодня через пошкодження енергосистеми Україна відчуває дефіцит електроенергії. Тому окрім фінансової допомоги та зброї Україна гостро потребує засобів для відновлення енергетики. Євросоюз уже пообіцяв прискорити постачання генераторів і трансформаторів, а США можуть створити для України енергетичний "Рамштайн". 

Чим уже допомогли Україні партнери, які є проблеми та як Росія намагається нам протидіяти у відновленні енергосистеми – в інтерв’ю LIGA.net Ярослава Демченкова.

Хто головні енергетичні донори України

 

З першого дня війни ми налагодили спеціальні канали комунікацій з міжнародними партнерами. Є групи, які комунікують про енергетичні потреби напряму з Єврокомісією, Енергетичним співтовариством, з представниками членів ЄС та інших країн, міжнародними організаціями. США і практично всі країни Європи допомагають з першого дня вторгнення. 

Допомога – різна. Одні країни надають нам кошти, інші – шукають для нас обладнання, допомагають інформацією чи контактами, санкціями проти Росії.

За підтримки Єврокомісії на базі Секретаріату Енергетичного співтовариства створено Спеціальний фонд підтримки енергетичного сектору. Звідти всі кошти, які надходять від країн та організацій, спрямовуються  на ремонти та відновлення українського енергосектору. Всі закупівлі проводить Проєкт енергетичної безпеки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID).

Серед головних донорів фонду – Велика Британія, Німеччина, Данія, Асоціація європейських енергетичних регуляторів. На підході – Чехія, Австрія, Франція та Швейцарія. До кінця року ми очікуємо, що у фонді буде $50 млн. З огляду на масштаби пошкодження, це невелика сума, але окрім фонду є й інші інструменти для допомоги.

Наприклад, Світовий банк чи ЄБРР не можуть донатити до нашого фонду. Тому вони допомагають інакше: співпрацюють з українськими енергокомпаніями, надають їм кредити, міжнародну технічну допомогу. Німці спрямовують кошти не тільки через наш фонд, а й напряму, наприклад, Укренерго. США через USAID надають міжнародну технічну допомогу муніципалітетам та комунальним компаніям. 

Як Україна домовляється про допомогу 

 

Ще до війни Міненерго проводило регулярні робочі наради з ключовими компаніями енергетичного сектору. Там обговорюються виклики та потреби енергетичної галузі. Усі енергокомпанії незалежно від власників – приватна вона чи державна – активно беруть у них участь. Так ми розуміємо масштаби проблеми та координуємо дії. Швидкість ухвалення рішень і якість координації дій в умовах війни – життєво необхідні параметри. 

Також при Міненерго працює спеціальна комісія з представників міністерства, USAID, незалежних експертів, представників різних урядових організацій. Вона має інформацію про потреби всіх енергетичних компаній, визначає їхню пріоритетність, формує списки, розподіляє отриману допомогу. Щойно списки потреб сформовано чи оновлено, вони відразу різними каналами передаються партнерам, зокрема через українські посольства, урядові організації та компанії. 

Координує ці процеси безпосередньо міністр енергетики Герман Галущенко. Він особисто веде перемовини на політичному рівні з міністрами, керівниками міжнародних компаній і єврокомісаром.

Наше головне завдання – закрити якомога більше потреб. Щоб не було так, що всі кинулися нам постачати одні генератори, а трансформатори чи щось інше не надходить. Щотижня зустрічаємося з нашими міжнародними партнерами та обговорюємо, що вже поставлено, а що – ні. Дивимося, щоб не було дублювань. 

З початку війни ми отримали 176 вантажів гуманітарної допомоги з країн ЄС та Великої Британії. Це близько 1907 тонн матеріалів і обладнання. Днями надійде значна допомога від Франції, Японії, США, Канади. 

Яке енергообладнання надходить Україні

Певні запаси обладнання були у всіх українських компаній. Щоб ви розуміли, наші запаси обладнання були набагато більшими, ніж у країнах ЄС. Ми розуміли, що Росія почне бити по енергетичній інфраструктурі, але ніхто навіть не міг уявити, що вони будуть настільки масштабними. В України великі потреби в обладнанні.

Одним компаніям для усунення пошкоджень терміново потрібен кабель і масло для трансформаторів. Іншим – трансформатори, паливо, опори чи інше специфічне обладнання. Щойно та чи інша організація або країна отримує список потреб українського енергосектору, вона вивчає пріоритетність і власні можливості. Не всі можуть нам передати своє обладнання безоплатно, не у всіх є те, що нам необхідно.

Інколи заважає бюрократія. Наприклад, якщо компанія згодна нам щось передати або продати, але їй потрібен дозвіл чи допомога свого уряду. Багато хто хоче допомогти, але цей процес непростий. 

Є й інша проблема. В спадок від Радянського Союзу Україна отримала сильну енергетичну систему – з потужними лініями електромереж, щоб транспортувати електроенергію з атомних електростанцій. За допомогою наших АЕС СРСР хотів зробити залежними від власної електроенергії країни Варшавського договору (Польщу, Румунію, Угорщину, Німецьку Демократичну Республіку, Чехословаччину, Албанію та Болгарію. – Ред.)

В Європі такої потужної енергомережі немає. На відміну від нас, у них немає трансформаторів на 750 кВ, у них переважно обладнання потужністю 500 кВ, 380-400 кВ і нижче. А росіяни за порадою своїх енергетиків б’ють, зокрема, й по наших потужних підстанціях. Тому є певні виклики з пошуком спеціального обладнання. Ми знаходимо різні варіанти.

Інколи постає питання про сумісність. Кожне високовольтне обладнання, щоб ви розуміли, виробляється під індивідуальні параметри. Купити новий трансформатор – це не знайти нові туфлі, тут немає відкритого ринку, і ворог на це розраховував. Але наші енергетики цю проблему вирішують – створюються додаткові девайси, а обладнання модернізується під нашу систему.  

Енергетичний хаб: хто допомагає Україні транспортувати обладнання

Знайти обладнання – пів справи. Потрібне ще доставлення. Не всі європейські логістичні компанії згодні завозити в Україну устаткування. Завозять українські компанії, десь нам допомагає Енергетичне співтовариство. Також активно допомагає українсько-німецьке енергетичне партнерство GIZ і Go Local.

Щоб приймати, перевіряти робочий стан та розподіляти обладнання, ми створили спеціальний хаб. З метою безпеки я не буду говорити деталі, але він досить зручно географічно розташований, щоб швидко та без проблем транспортувати те чи інше обладнання з пункту "А" до пункту "Б".

На території хабу все перевіряють. Інколи ми отримуємо вже вживане устаткування, тому там у разі потреби проводять ремонт, обліковують і звітують. Далі – перерозподіл: куди, що, скільки, коли. Умовно, якщо приходить із Німеччини 3 км кабелю, а є запит від компаній у два рази менше, його розрізають і відправляють на зберігання те, що залишилося. У разі потреби у нас уже буде запас. 

За координації Міненерго, з цього хабу обладнання отримують усі енергетичні компанії – державні й приватні. Нам немає різниці, про кого йдеться – це ДТЕК, Укренерго чи оператори системи розподілу (колишня назва – обленерго. – Ред.). Ми розподіляємо за запитом все, що отримано, – від кабелю, трансформаторів і певних деталей до спеціального одягу, авто та навіть бронежилетів для ремонтних бригад.

Обладнання йде не тільки через цей хаб, а й напряму від, наприклад, виробника до компанії. З Німеччини дуже багато прийшло до Чернігова. Зараз із Данії йде до Миколаєва та Херсона. Там дуже серйозні пошкодження. 

Як Росія воює на енергетичному фронті

Війна йде не лише на полі бою. Росія різними способами намагається послабити санкції, вплинути на європейське суспільство або політиків. У [Володимира] Путіна взимку є головний козир – "генерал холод". І він дуже хоче використати цей ресурс. Зараз у країнах Заходу Україна – у фаворитах, проте там усе ще можна знайти проросійських політиків. У кожній країні, яка довгі роки отримувала від торгівлі із РФ дуже великі гроші, є їхнє лобі.

Щойно ворогу стає відомо, що ми звертаємося по допомогу, він залучає свої важелі впливу. Саме тому нам доводиться воювати на два фронти: один – в Україні на полі бою, а другий – в Європі, де ми обстоюємо українську позицію та лобіюємо санкції проти Росії. Щоб ви розуміли, міністр (Герман Галущенко. – Ред.) провів дуже багато розмов, щоб російський Газпром не отримав із Канади турбіни для Північного потоку. 

Навіть в українському інфополі нам доводиться дуже часто спростовувати багато фейків, які поширює тут Росія. Вона зараз активно поширює меседж, що Україна начебто експортує електроенергію, поки населення сидить у темноті. Це неправда.

Ворог навмисно це робить, аби підбурити наше суспільство. Вони нав’язують нам перемовини, щоб потім підготуватися та знову атакувати. Росія це робить не вперше.

Богдан Заїка
Богдан Заїка
спеціальний кореспондент
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Junior SEO-спеціаліст
Киев Ligamedia
Manual QA Engineer
Киев Ligamedia
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини