RU

Економічне зростання повоєнної України, або Про "арифметику" в економіці

Економічне зростання повоєнної України, або Про "арифметику" в економіці

економіст, міністр економічного розвитку та торгівлі України у 2014 році
14.11.2022, 16:20

Взяв участь у конференції з правильною і привабливою назвою "Модель економічного зростання повоєнної України та потреба в людському капіталі". Мої висновки

Довго відкладав, оскільки навіть самому незручно писати настільки базові речі. З усім тим, бачу, що писати треба. Перепрошую при цьому у викладачів "вищої математики" в економіці, особливо з глобальними PhD, за сильні спрощення.

Модель будь-якого економічного зростання країни (воєнного чи повоєнного) економістам давно відома, й у дуже спрощеному вигляді її можна побачити на рисунку нижче.

Ще ранні економісти знали, що дельта у вхідних факторах (земля, праця, капітал) пояснює десь половину дельти (зростання) всієї економіки. Відтак, для економічного зростання Україні, в першу чергу, потрібно:

1. Звільнити свої землі, забезпечивши там безпеку.

2. Повернути в країну працездатних українців, створивши для них робочі місця (принагідно, відомо, що робочі місця значно краще створює приватний сектор, особливо той, який зростає з малого у середній, ніж державний зі своїм гігантським дефіцитом коштів).

3. Залучити більше інвестицій.

До третього пункту зауважу – у загальних світових інвестиціях внутрішні інвестиції складають 97-98%, а іноземні – відповідно, лише решту 2-3%. У слабих, але вільних економіках, іноземні інвестиції можуть складати до 10%. Але все одно, решта 90% – це внутрішні інвестиції, що фінансуються внутрішніми заощадженнями. Вже багато писав про проблеми, навіть у довоєнній Україні, і з економічною свободою, і інвестиціями, і заощадженнями.

Уважний читач тут запитає – добре, а що з іншою половиною економічного зростання? 

Ранні економісти з цим не дуже "парились", вони говорили – "ми вам половину пояснили, вистачить з вас. Інше – це для нас якась "чорна скринька". 

Чорна скриня насправді – це ПРОДУКТИВНІСТЬ використання цих зовнішніх факторів: землі, праці й капіталу. Відразу зауважу – навіть у довоєнній Україні продуктивність ця була слабенькою.

Не буду тут багато писати про Шумпетера, який 112 років тому в Чернівцях висловив гіпотезу, що продуктивність передусім залежить від інновацій ("нових комбінацій" німецькою), які своєю чергою, за його переконанням, залежать від рівня підприємливості.

Більш сучасні економетричні дослідження не лише довели правильність гіпотези Шумпетера, але і факт, що в економічному зростанні продуктивність (інновації) складають навіть не 50%, а цілих 85%. Ось про що буде йти мова на конференції, думав я. Але ні слова "Інновації", ні "Підприємництво" в першій версії порядку денного конференції не було взагалі. 

А що було? А були як правильні речі, такі як людський капітал і економічна свобода (яка позитивно впливає на інновації за дослідженнями нобелівського лавреата Едмунда Фелпса), так і багато інших речей: "дирижизм, пріоритетні галузі, промислова політика, ну і модель оподаткування" – як же без неї – цей останній фетиш наших хайпо-фундаменталістів – речі, які не лише не додають до економічного зростання, а і часто шкодять йому.

Навіть "конкурентні переваги" в більшості зводились до якоїсь "керівної й спрямовуючої" ролі держави, хоч автор теорії про конкурентоздатність Майкл Портер наголошував, що "конкурентоспроможність нації залежить від здатності її галузей здійснювати..." Що? Що здійснювати? Здійснювати інновації!

До честі організаторів, вони швидко включили "Інновації" та "Підприємництво" (нагадаю, 85% зростання) в остаточний порядок денний конференції (третім пунктом, після обіду, разом з промисловою політикою, пріоритетними галузями, але після дирижизму і ролі держави).

Відкриєш більшість західних джерел – мова йде про продуктивність. (Наприклад, експрем’єрка Великої Британії Ліз Трасс нещодавно дізналась про це у трішки болючий спосіб). Подивишся сингапурські новини – мова здебільшого йде про інновації та про підвищення кваліфікації й навичок працівників (upskilling) задля цих інновацій. (Уряд Сингапуру, до речі, підвищив податок з продажу, щоб підвищити державні заощадження і профінансувати публічні інвестиції). Поспілкуєшся з українськими можновладцями (як на національному чи локальному рівнях) – мова йде самі знаєте про що.

Отже, ще раз: "Конкурентоспроможність нації залежить від здатності її галузей здійснювати інновації".

Не буду ускладнювати, що новіші теорії піддають сумніву саме поняття "галузі" і закликають до нових комбінацій (інновацій) і створення зовсім нових галузей ("Блакитних Океанів"). Але це – вже "алгебра" (хоч ще і не "вища математика"). Нам би тут "арифметику" засвоїти...

Оригінал

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
Вакансії
Більше вакансій
Junior SEO-спеціаліст
Киев Ligamedia
Manual QA Engineer
Киев Ligamedia
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини