Санкції проти РФ не можна скасовувати. Це поверне світопорядок до часів Карибської кризи

Останнім часом на Заході ширяться думки, що санкції проти Росії більше шкодять країнам світу, ніж РФ, що "вони не працюють", їх варто послаблювати та не вводити нові.

Один з найважливіших аргументів супротивників санкцій – "ефект бумеранга": оскільки міжнародна торгівля є взаємовигідною, відмова від неї робить шкоду обом сторонам. Причому сторона, що накладає санкції, може постраждати більше. 

Дійсно, моделювання показує, що втрати для РФ у перший рік становитимуть близько 10% від її ВВП (близько $130 млрд), а для країн антипутінської коаліції – майже 0,5% від їхнього ВВП, в абсолютних цифрах – приблизно в 3,5 раза більше за втрати Росії. 

Проте такий розрахунок методологічно хибний: він порівнює збитки двох різних незалежних економічних агентів. Правильним є порівняння вартості накладання санкцій (а разом і допомоги Україні в цілому) з альтернативною вартістю (opportunity cost) відмови від таких дій. 

У такому випадку відмова від санкцій та допомоги Україні означатиме, з високою ймовірністю, перемогу РФ у війні, що, своєю чергою, було б кінцем того світового порядку, який де-факто склався після закінчення холодної війни, та повернення навіть не у 80-ті роки минулого сторіччя, а у 1950-ті, до Карибської кризи, коли СРСР не виконав своїх погроз знищення імперіалізму ядерною зброєю. 

Це означає збільшення військових витрат країнами антипутінської коаліції. За розрахунками економістів, з нинішніх 2,5% ВВП в середньому до 4,2% ВВП у "найкращому" випадку (повернення до стану холодної Ввійни 1985 року), або навіть до 6,5% у разі повернення до "докарибського" стану світу. І це у найкращому випадку втричі, а у найгіршому – у восьмеро більше за втрати від санкцій, не кажучи вже про решту ризиків та проблем, які несе в собі збереження нинішнього кремлівського режиму зі зміцненням його у разі перемоги.  

Які наслідки від санкцій вже має РФ

За даними дослідження вчених Єльського університету, Росія вже пожинає значні наслідки санкцій: 

1. Стратегічне позиціювання Росії як експортера сировини безповоротно погіршилося, оскільки зараз держава-окупант зі слабкої позиції має справу з втратою колишніх основних ринків збуту.

2. З початку повномасштабного вторгнення в Україну з Росії пішло багато західного бізнесу, який становив близько 40% її ВВП. Так, РФ втратила майже всі іноземні інвестиції за три десятиліття. Вартість акцій західних компаній, які вийшли з російського ринку, зросла більше, ніж вартість їхніх активів та доходів у РФ, світові фондові ринки позитивно оцінили такий крок.

3. У РФ з’явилися проблеми із забезпеченням важливих ресурсів, запчастин і технологій, що призводить до дефіциту постачань у національній економіці.

4. Попри ілюзію президента РФ Володимира Путіна щодо самозабезпечення та імпортозаміщення, російське внутрішнє виробництво скорочується, не маючи можливості замінити втрачені підприємства, товари та таланти; винищення російської внутрішньої інноваційної та виробничої бази призвело до стрімкого зростання цін і тривоги споживачів.

5. Росія вдається до нежиттєздатного, різкого фіскального та монетарного втручання, щоб згладити ці структурні економічні недоліки. Наслідок – дефіцит державного бюджету РФ вперше за багато років та виснаження іноземних резервів, навіть за високих цін на енергоносії.

Згідно з повідомленнями Міністерства фінансів Росії, нафтогазові доходи впали на 22%, у не-нафтогазовому секторі – на 29%. Основний внесок у це падіння зробив внутрішній ПДВ (-41%); податок на прибуток (-32%); у частині доходів, пов’язаних з імпортом -44%.

Водночас витрати Росії продовжують зростати: на 25% у липні та на 21% за підсумками семи місяців 2022-го. Мінфін РФ закрив структуру видатків, щоб не було зрозуміло, скільки грошей іде на військові потреби.

За прогнозами Міжнародного валютного фонду, у кінці 2022 року рівень безробіття у РФ досягне 9,3% (3,8 млн росіян). Ця тенденція зачепить регіони по-різному. За оцінками російського Центру стратегічних досліджень, до кінця 2022 року безробіття в 16 регіонах РФ зросте у два і більше разів щодо січня-березня, а в 53 регіонах – у півтора раза й більше. Передусім це стосується сфери транспорту, автомобілебудування, гуртової торгівлі, електронної комерції, лісової промисловості.

Все це відбувається у час, коли найважливіші санкції – ембарго на нафту та газ – ще не запрацювали. 

У грудні 2022 року Євросоюз та країни G7 повинні повністю відмовитися від російської нафти, також ЄС планує на ⅔ скоротити споживання російського газу. Це найбільш критичні санкції для економіки РФ, які призведуть до ще більшого її падіння, інфляції та дефіциту федерального бюджету країни.  

Що ще потрібно зробити, щоб посилити вплив санкцій на РФ

1. "Розумне" нафтове ембарго 

На нещодавньому саміті країни G7 дійшли згоди застосувати світове обмеження цін на російську нафту. Зараз розглядається варіант реалізації цієї стратегії за допомогою страхування: танкери, які перевозитимуть російську нафту марки Urals за ціною вищою певної межі, – не страхуватимуться провідними світовими страховими компаніями. 

Цей механізм може спрацювати, але його вкрай важливо доповнити:

- загальноєвропейською (та іншими розвиненими країнами) карною відповідальністю за невиконання спільних санкцій;

- передбачити вторинні санкції або певні обмеження для всіх страхових компаній, які вирішать і далі страхувати судна (Російська національна перестрахувальна компанія, General Insurance Corporation of India, China Re, Nigeria Reinsurance Corporation), та трейдерів і банків, які не підтримують світові санкції.

Альтернативним механізмом обмеження світової ціни російської нафти є застосування більшістю країн світу єдиного значного мита на російську нафту, що знизить її ринкову вартість до необхідної межі. 

2. Важливим залишається застосування принципу "білого списку" до імпортерів та перевізників, які постачають товари подвійного призначення до Росії та Білорусі з вимогами повної прозорості та жорстким контролем з боку держав, що проголосили санкції (замість "чорного списку"). 

3. Запровадити обмеження на перевезення до російських портів, розширити санкції проти суден, що прямо чи опосередковано належать резидентам або громадянам РФ та РБ, незалежно від прапора. Поширити санкції щодо заборони страхування вантажів на всі види транспортних засобів, не лише морських. 

4. Сконцентрувати санкції стосовно російських банків, які не зі 100% капіталом із США та ЄС. Відключити від SWIFT системно важливі російські банки, такі як Газпромбанк. З метою організації "вікна" для оплати боргів росіянами та організації платежів за експорт на Захід через банки, які контрольовані США та ЄС. 

5. Запровадити санкції проти всіх членів органів управління російських державних і підконтрольних державі підприємств, зокрема банків і компаній, за участю російської держави або квазідержавних юридичних осіб у капіталі від 25%.

Незалежно від громадянства особи – розповсюдити на підприємства, що є правонаступниками державних підприємств, які змінили форму власності після 8 серпня 2008 року. Важливо – запровадити санкції для всього керівництва Центробанку Росії.

6. Розширити перелік санкцій на експорт до РФ усіх видів технологій, програмного забезпечення та обладнання і матеріалів, що використовуються у: 

- видобутку та переробленні корисних копалин (включно з обладнанням для дистанційного зондування та геофізичних досліджень);

- обслуговуванні турбін високої потужності;

- розробці та виробництві обчислювальної техніки та сенсорів, точних механічних приладів та конструкцій тощо. 

Створити механізм регулярного моніторингу технологій військового та подвійного призначення та відповідного доповнення цього переліку.  

7. Позбавити РФ членства та занести її у чорний список FATF як терористичну державу. Це суттєво ускладнить взаємовідносини держави-окупанта із різними країнами світу, зробить взаємовідносини з нею "токсичними" навіть для тих країн, які не приєдналися до санкцій.  

Доброю новиною є нещодавнє виключення РФ із керівних органів FATF, але необхідно продовжити цю роботу.

8. Забезпечити фінансування міжнародними організаціями проєктів журналістських розслідувань щодо того, як міжнародний бізнес обходить санкції та продовжує працювати з Росією через треті країни. Запровадити винагороди компаніям-викривачам.

9. Запровадити покарання (штрафи) для компаній-виробників критичних технологій, обладнання та програмного забезпечення, заборонених до експорту у РФ у разі, якщо відповідні товари чи інформація виявляються за фактом експортованими туди, незалежно від того, чи санкціонувала компанія передачу товару або технології офіційно. Тоді вони самі утворять приватні слідчі органи, які ефективніше за будь-яку державу слідкуватимуть за дотриманням вторинних санкцій. 

10. Виключення РФ з наукового обміну інформацією, доступу до наукових баз даних, конференцій (особливо у сфері нових матеріалів, хімії, приладобудування). Обмежити доступ до Scopus, European Open Science Cloud, Eureka, Web of Science (publons).