Більшовик міг бути історією успіху Зе-команди. Але поки маємо справу у ДБР та арешт акцій заводу

Сьогодні, 13 січня, суд арештував 100% акцій раніше приватизованого заводу "Більшовик". Як зазначають у Державному бюро розслідувань (ДБР), це зробили в межах кримінального провадження щодо можливого зловживання службових осіб Фонду держмайна України (ФДМ) під час приватизації заводу.

Слідчі вважають, що завод було відчужено за заниженою вартістю і це "завдало економічних збитків державним інтересам".

Пікантності ситуації додає те, що представник ДБР був у складі комісії, яка затвердила стартову ціну заводу у 1,38 млрд грн.

Завод "Більшовик" (АТ "Перший київський машинобудівний завод") – перший об’єкт великої приватизації, виставлений на продаж за новим законом 2018 року. 27 жовтня 2021 року, ФДМ продав його на приватизаційному аукціоні компанії Дженерал комерс, яка діяла від імені консорціуму компаній: UDP Андрія Іванова і Василя Хмельницького та A-Development Олексія Баранова.

Кінцева ціна лоту склала 1,43 млрд грн ($54,1 млн), що лише на 2,8%, або 40 млн грн, перевищила стартову ціну. Сам аукціон тривав сім хвилин, а конкуренції майже не було. Це і породило чутки про змову в інтересах переможця. 

Антимонопольний комітет дуже оперативно почав дослідження наявності такої змови.

17 листопада 2021 року стало відомо, що комітет призупинив приватизацію Більшовика саме через цю причину. А 8 грудня АМКУ не ухвалив рішення щодо повторно поданої заявки на купівлю заводу компанії Дженерал Комерс. 

Не дивлячись на те, що 29 грудня АМКУ таки погодив угоду, а гроші від продажу переможець до бюджету вже сплатив, комітет продовжує розпочате розслідування обставин і дій учасників аукціону.

Цікаво, що хронічна збитковість Більшовика, накопичення заборгованості та мутні договори відчуження слідчих ДБР чомусь не турбували. Мабуть, на їхню думку, це не завдавало "економічних збитків державі". 

Більшовик востаннє був прибутковим у 2002 році – 20 років тому. За останні п’ять років його сумарний збиток склав 161 млн грн, а боргів він має понад 500 млн (в тому числі боргів з ЄСВ, через що працівники не могли оформити собі пенсію). (Див. графік нижче)

Джерело: prozvit.com.ua, клікніть на графік для збільшення

Кілька років до самої приватизації Фонд держмайна судився за відновлення права власності на п’ять будівель, які були незаконно відчужені як арештоване майно через виконавче провадження.

Щоб проводити приватизацію державних підприємств, на яких десятиріччями паразитували нечесні політики та бізнесмени, у Фонду держмайна має бути політична "криша" – в Офісі президента, Кабміні, Верховній Раді... У нашому випадку – саме в ОП. Це означає, що не має бути "обшуків заради обшуків", неоднозначних сигналів з ДБР чи АМКУ без конкретних претензій. Зараз виглядає так, що ця "криша" не просто "потекла", а її навмисно розібрали по шматочках.

Так, приватизація Більшовика не була ідеальною. Її "хакнули" Хмельницький і компанія, але навряд чи там було формальне порушення. Надто багато уваги було спрямовано на цей кейс. І найімовірніше, ухвалюючи політичне рішення про приватизацію заводу як є, команда Фонду отримала відмашку від Офісу президента.

Бо це перший аукціон великої приватизації. Її запуск міг стати історією успіху Зе-команди, так само як і відкриття ринку землі. 

Але виглядає так, що реальні зміни в цій сфері політичній верхівці не дуже потрібні. І їй наплювати на те, що ці танці з бубнами навколо Більшовика ризикують заморозити велику приватизацію аж до наступної зміни влади.