RU

Приватизація Більшовика – це успіх. Але з великим осадом

Приватизація Більшовика – це успіх. Але з великим осадом

спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital
28.10.2021, 22:27

"Необхідно продати все, крім совісті", – говорив Бендукідзе. А це означає, що хоч тушкою, хоч опудалом, але держпідприємства мають бути продані

Отже, перша велика приватизація з часів Криворіжсталі пройшла. Завод Більшовик купили. Кінцевий покупець – бізнесмен Василь Хмельницький.

Спочатку про хороше

Добре, що приватизація відбулася. Це факт. Це успіх. Справжній успіх.

Приватизація, чесна та прозора — це дуже важлива реформа. Насамперед — це боротьба з корупцією. Тому що державна власність – оплот корупції. Те, що тягне до політики брудних хлопців на руку. Тому й казав свого часу Каха Бендукідзе, що "необхідно продати все, окрім совісті". А це означає, що хоч тушкою, хоч опудалом, але державні підприємства мають бути продані.

Понад 15 років великої приватизації не було. Тепер вона повернулася. І це однозначний плюс. Тепер замість зруйнованих цехів майже в самому центрі Києва біля метро Шулявська виросте мікрорайон. І сподіватимемося, що там не побудують гетто, і ми побачимо тріумф урбаністики. Адже надія завжди є.

У будь-якому разі, тепер багато вже залежить від київської влади. Саме вона має узгодити проект, який замінить розвалені цехи Більшовика, у яких останні роки можна було хіба що знімати фінальні сцени у бойовиках категорії В.

А тепер про погане

Перемогла українська дійсність. Погана українська дійсність. Прориву не сталося. Черги з інвесторів, як після продажу Криворіжсталі, не варто очікувати.

Справжнього конкурентного аукціону не вийшло: прийшли троє учасників. З них торгувалися двоє. Причому торгувалися – це голосно сказано.

Один підняв ціну на 20 млн грн (при загальній ціні 1,4 млрд грн), другий перебив його ціну ще на 20 млн грн. А третій учасник аукціону, здається, прийшов просто посидіти. І взагалі не брав участі у торгах. При тому що початкова ціна де-факто і не змінилася. Як казали в одному фільмі "Здається мені, джентльмени, це була комедія". Відчуття, що ти подивився матч Швеція-Данія, який закінчився з рахунком 2-2, який за щасливим збігом обставин влаштовував обох учасників.

Чому так сталося

Чому на аукціон майже ніхто не прийшов? Чому ті, хто прийшов, не надто боролися з переможцем? Як так вийшло? На тлі буму на ринку київської нерухомості. З огляду на зростання цін. Як так вийшло, що за такий ласий шматочок ніхто й не поборовся?

Просто тому, що певна група людей системно працювала на те, щоби відлякувати потенційних покупців. Зробити так, щоб купівля Більшовика була квитком на війну. Квитком на нескінченні судові позови. Суди, протести тітушок, договори оренди, які на десятиліття вперед укладали колишні керівники заводу на користь певних компаній.

У результаті ціла низка потенційних інвесторів відмовилася грати в цю гру. А деякі, як, наприклад, одеський забудовник Kadorr, навіть виступили у пресі зі звинуваченнями у бік олігархів. Пояснюючи, чому відмовилися йти на аукціон.

При цьому суди, тітушки та інше пов'язувалися в пресі з певною групою людей. І ці люди, от диво, виграли в аукціоні. Зробивши все, щоб їм ніхто не заважав. Стратегія виявилася успішною. І від цього дуже мерзенне відчуття на душі. Бо знову перемагають погані хлопці. Користуються поганими методами. А їм ніхто не заважає.

Знову ми змушені говорити про те, що потенціал виявився нереалізованим.

Два інші ключові моменти приватизації (після боротьби з корупцією) – це сигнал інвесторам та гроші до бюджету. Така приватизація мало чого хорошого сигналізує інвесторам. Окрім готовності держави проводити прозорі та чесні аукціони з великої приватизації.

Але, загалом державна машина виявилася безсилою проти скоординованих дій групи осіб, які фактично протидіють успіху проекту. Та й на конкурентному аукціоні з великою кількістю по-справжньому зацікавлених учасників можна було б залучити набагато більше грошей до бюджету. Десь у два рази більше.

Держава, з її силовиками та іншими атрибутами, держава у широкому значенні слова дистанціювалася. Як з вакцинацією після атак антивакцинаторів у Instagram. Не знайшовши в собі сил чи бажання зробити аукціон по-справжньому проривним. Фонд держмайна залишився віч-на-віч із реальністю. На жаль. І це знову змушує нас говорити про чергові втрачені можливості.

Тому так, успіх. Приватизація відбулася. Але осад залишився. Великий такий осад.

Оригінал

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
Вакансії
Більше вакансій
Junior SEO-спеціаліст
Киев Ligamedia
Manual QA Engineer
Киев Ligamedia
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини