Background

Пшениця та кукурудза становлять 30% усіх калорій або звичайної їжі (у різних формах) у світі. Спільно Україна та Росія експортували близько 30% усієї пшениці та близько 18% кукурудзи у світі.

Пшениця – ключовий продукт для глобальної продовольчої безпеки. Тільки Україна експортує близько 10% усієї пшениці та близько 16% кукурудзи (З/К надалі за текстом*) у світі.

Центральний Схід та Північна Африка (Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Лівія, Ліван, Туніс, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія, Туреччина) є основними закупниками З/К і для цих країн проблема продовольчої безпеки є дуже актуальною (загалом більш ніж 400 млн людей у всьому світі залежать від постачання зерна тільки з України):

  • Єгипет: понад 32% населення перебувають за межею бідності, недоїдання та голод є нагальною проблемою для Єгипту.

  • Ємен: показники недоїдання серед жінок і дітей залишаються найвищими у світі, 1,2 млн вагітних і жінок, що годують, і 2,3 млн дітей молодше п'яти років страждають від недоїдання.

  • Індонезія: 14,3% населення перебувають за межею бідності, а 19,4 млн не в змозі повноцінно харчуватися.

  • Бангладеш: 40 млн людей зазнають перебоїв у їжі, а 11 млн гостро страждають від голоду.

  • Ефіопія: 5,9 млн гостро страждають від голоду.

  • Ліван: 22% ліванських сімей зазнають перебоїв у їжі.

  • Лівія: 83% живуть на менш ніж $1,25 на день, 699 000 людей відчувають перебої в їжі.

  • Пакистан: 20,5% населення недоїдають, 44% дітей молодші за 5 років відстають у розвитку.

  • Ірак: 2,4 млн гостро потребують їжі та засобів для існування.

На цей час експорт зерна з України зупинено, що означає, що Україна не зможе забезпечити світ 6 млн т зерна, яких бракує, і 15 млн т кукурудзи, якщо війна не припиниться. Експорт із Росії так само припинено, тим самим Росія не поставить близько 8 млн зерна.

Майбутні перебої у масовому виробництві та експорті неминучі. Озимі сорти пшениці в Україні вже посаджені та перебувають у хорошому стані, але без своєчасної весняної обробки добривами, урожайність значно впаде. Якщо війна не закінчиться в найближчий тиждень або щонайбільше два, втрата врожаю пшениці неминуча, оскільки лютий і початок березня дуже критичні. Через пересування військових у багатьох регіонах це фізично неможливо. Обмежені постачання палива та мінеральних добрив (через порти) роблять фермерську діяльність скрутною в інших відносно спокійних регіонах. Висаджування весняних зернових (кукурудза, кормовий ячмінь, соняшник) за нормальних обставин розпочалася б незабаром (березень-квітень) і за умови, що війна закінчиться в найближчі пару тижнів, але нестача посівного матеріалу, палива та добрив призведе до великої нестачі у виробництві та експорті.

Озимі сорти в Росії не постраждають подібним чином, але чинні обмежувальні (болючі) санкції (СВІФТ) і випадання основних міжнародних постачальників сільгоспобладнання, а також інших ключових постачальників вплине на врожайність країни. До того ж в найближчому майбутньому Росія буде нездатна експортувати зерно, і фермерам буде нецікаво вирощувати зерно в майбутньому сезоні.

Висновок

Відсутність експорту з України та Росії у найближчі два-три роки. У зв'язку з очікуваним суттєвим браком урожаю, експорт з України та Росії дуже малоймовірний у поточному ринковому році. Якби війна закінчилася протягом найближчих кількох тижнів, деякі поставки експорту були б усе ще можливі. У гіршому разі, якщо війна триватиме, світ недоотримає близько 60 млн т пшениці, 38 млн т жита та 10,5 млн т ячменю, або зернових культур – станеться обвал експорту.

Олійні культури (соя та ріпак) та рослинні олії лише погіршують ситуацію. Щоб повернутися до довоєнного рівня, потрібно два-три роки, а обсяг посівного матеріалу, якого бракує, буде проблематично поповнити.

Значне підвищення цін на світовому ринку на зернові вже не за горами. Лише через тиждень війни Росії з Україною, ціна на пшеницю підстрибнула на 26%, або майже на $85 за т. У середньому припинення експорту з України та Росії підніме ціни на світовому ринку на 30% у 2022 році.

Настане глобальна гуманітарна катастрофа. Сотням мільйонів людей загрожуватиме продовольча небезпека, і така глобальна катастрофа позначиться не лише на Україні, а й на багатьох країнах із низьким рівнем доходу, які залежать від завізного зерна.