Зернову угоду з Туреччиною та ООН підписано. Поки що йдеться лише про зерно. Але це важливий початок
Україна підписала угоду про зерновий коридор із Туреччиною та ООН. Море розблоковане. До українських портів повернеться життя. Двигун української економіки починає обережний рух. Безліч людей знову отримають роботу. Неймовірні українські фермери, які сіяли під обстрілами, ризикуючи підірватися на мінах, отримають результат від своєї праці.
Поки що йдеться лише про зерно, але це важливий початок.
Так, ми маємо справу з непередбачуваним ворогом, жодному слову якого не можна довіряти.
Але в договір закладено багато важливих деталей. Жодних російських кораблів не буде у водах українських портів. Жодних "оглядів" російською стороною не буде в українських територіальних кордонах – і взагалі не буде. Контроль на себе беруть турки.
Ми не беремо на себе жодних зобов'язань перед росіянами.
Росія бере на себе зобов'язання не перед нами, а перед ООН та Туреччиною. Та й ніякого послаблення санкцій.
Договір буде опубліковано у повному обсязі, нам обіцяють, що жодних додаткових угод немає.
Ця тема вже потягла тисячі маніпуляцій. Ні, ви не праві. Сидіти гордо без роботи, з зерном, яке гниє в елеваторах, звільняти сотні людей – усе це не наблизить кінець війни. Не буде президент РФ Володимир Путін слухати заклики ООН зглянутися на світ і не допустити голоду, на мою думку, це цілком очевидно.
А експорт, що працює, дасть Україні гроші, зайнятість, сенс розвиватися і шукати нові можливості.
Це небезпечно, це звучить як поганий сон, і це реальність, у якій нам необхідно не просто вижити, а й перемогти.
Не говоритиму більше, доки не пройдуть перші судна. Невідомого багато, ризики є. Але станом наразі те, що трапилося, – однозначно гарна новина для України.
Даймо собі бодай добу на оптимізм. І подякуємо тим, хто зробив це можливим: міністра інфраструктури Олександра Кубракова, Рустема Умерова, народного депутата, члена української делегації на переговорах з Росією, заступника міністра інфраструктури України Юрія Васькова, Антоніу Гутерреша, генерального секретаря ООН, Мартіна Гріффітса, координатора гуманітарної допомоги.
Те, що президент Туреччини Реджеп Ердоган особисто був присутнім під час підписання угоди, – гарний знак.
