Останнє шоу медіаімперії Ахметова. Чому бізнесмен зупиняє свої ЗМІ
Рінат Ахметов (Фото: пресслужба ФК ''Шахтар'')
Зміст:
  1. Що сталося
  2. Що означає рішення Ахметова
  3. Зрозумілий крок
  4. Що буде далі

Український медіаринок пережив шок: один з його ключових гравців, бізнесмен Рінат Ахметов вирішив вийти з гри. Це ставить питання про припинення мовлення 11 телеканалів його холдингу Медіа Група Україна.

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Рішення бізнесмена стало новиною навіть для працівників холдингу. Чому Ахметов ухвалив це рішення і чи доведеться йому віддати канали державі? Про це у розборі LIGA.net.

Що сталося

11 липня о 17:01 на Facebook-сторінці групи SCM з’явилась заява Ахметова: він вирішив віддати усі ліцензії, якими володіє його Медіа Група Україна (МГУ), "на користь держави". Так само роботу припинять і онлайн-ресурси компанії. Причиною бізнесмен називає тиск "закону про олігархів" і неможливість продати бізнес за шість місяців, які дає закон.

"Я неодноразово казав, що не був, не є й не буду олігархом", – пояснив рішення Ахметов.

Пізніше в Ахметова додали, що виходитимуть на ринок Польщі у партнерстві з Cyfrowy Polsat Polsat Box Go. Втім, згодом це повідомлення видалили зі сторінки групи. Теоретично, навіть за "законом про олігархів" МГУ можуть спокійно запустити свої канали у Польщі й мовити на Україну через інтернет і супутник, припускає екскерівник каналів Тоніс, СТБ і УТ-1 Микола Княжицький у коментарі LIGA.net. 

Що таке Медіа Група Україна

Група має 11 телеканалів (зокрема Україна, Україна 24, канали Футбол 1/2/3, НЛО, Індиго), платформу OLL TV, видання Сєгодня та журнал Vogue UA. У холдингу працює 4000 осіб. Входить до групи компаній SCM. За результатами 2020 року канал Україна був найпопулярнішим в Україні й охоплював 13,4% усіх телеглядачів, свідчить звіт Детектор медіа.

Що означає рішення Ахметова

Заява Ахметова про передання ліцензії "на користь держави" – це гра слів, пояснює LIGA.net член громадської ради при Нацраді з питань телебачення і радіомовлення Олександр Глущенко. Відмова від ліцензії не означає, що тепер телеканали перейдуть у користування держави, додає він. 

Україна як держава за законом не має права володіти медіа, пояснює LIGA.net керівник Національної суспільної телерадіокомпанії Зураб Аласанія. Винятки – FreeDom, що раніше мовив на ОРДЛО, і вузько спеціалізований канал Рада.

Ліцензія – це по суті дозвіл на роботу телерадіокомпанії, пояснює Глущенко. Відмова від неї означає, що її телеканали просто припинять діяльність після проходження відповідної процедури. 

"Якщо у вас є студія, телеканал і ви отримали ліцензію, але в якийсь момент захотіли припинити роботу, то це не означає, що ви маєте державі віддати свої камери, обладнання. Це приватна власність", – пояснює Глущенко. У такому разі працівники зазвичай звільняються, додає він.

За схожою формулою SCM позбувався мобільного оператора life і купував телеком-оператора Укртелеком*, коли змінився пріоритет розвитку бізнесу, каже Глущенко.

Зрозумілий крок

Рішення Ахметова – справжній шок для ринку, розповідає LIGA.net Олександр Глущенко. Як і для працівників медіагрупи, каже LIGA.net один із журналістів холдингу на умовах анонімності. Про повернення ліцензій співрозмовник так само дізнався зі ЗМІ.

Дія закону про олігархів – одна з вимог для вступу України до ЄС. Він передбачає створення реєстру олігархів. Також чиновники звітуватимуть про зустрічі з олігархами, а останнім заборонять фінансувати політичну діяльність.

Ахметов як власник медіа та найбільший гравець у металургії й енергетиці – один із тих, хто ризикує потрапити у список. Найбільша загроза – публічний статус олігарха, який відлякуватиме бізнес-партнерів, пояснював міністр юстиції Денис Малюська.

30 червня президент Володимир Зеленський ввів у дію Положення про реєстр олігархів, що раніше затвердила Рада національної безпеки й оборони.

Перші результати для початку розмов про вступ до ЄС Україна має показати в грудні 2022-го. Зокрема йдеться про запуск закону про олігархів, вибори голови САП і реформу правоохоронних органів. 

Утім, медіабізнес – важка ноша для бізнесмена не лише через "клеймо" олігарха. 

Коли розпочалась війна, доходи холдингу від реклами впали на 98%, розповідав Forbes керівник МГУ Євгеній Бондаренко. Ще до війни такі доходи [доходи будь-якої медіагрупи] зазвичай покривали лише 10-15% витрат, вважає екскерівник Тоніс, СТБ і УТ-1 Микола Княжицький. 

В умовах війни робота телеканалів звелася переважно до телемарафону, що триває кілька годин на день і не передбачає реклами, додає Аласанія. 

Ще до війни холдинг був дотаційний, свідчить фінансовий звіт МГУ за 2021 рік. Попри номінальну прибутковість*, у 2021 році група отримала 1,2 млрд грн допомоги від SCM (рух коштів від інвестдіяльності). А у 2020 році допомога склала усі 7,1 млрд грн.

Уточнено. * – йдеться про операційний прибуток в 161 млн грн. Чисті показники – збиток майже у мільярд грн в 2021 році і -2,7 млрд грн у 2020.

Утім, війна вдарила й по усій імперії Ахметова, зокрема по прибутковій металургії.

Що буде далі

Рішення Ахметова потягне вниз увесь ринок і зробить його меншим, вважає Глущенко. "Це не перший телеканал, що здав ліцензію – до цього були регіональні. Це сигнал загальнонаціональним медіа оптимізуватись", – каже Глущенко, маючи на увазі скорочення витрат. 

"Ринок уже не буде таким, як раніше. Кандидат у ЄС – серйозна річ. МГУ йшла непогано за показниками впливу, конкурували з 1+1. Якщо так вирішив Ахметов, то що вже робити іншим власникам?! Продати принаймні зараз неможливо", – вважає Аласанія.

Якщо SCM дійсно поверне ліцензії, держава зможе повторно їх виставити на конкурс для запуску інших каналів, каже екскерівник Тонісу та СТБ Княжицький.

* – слова спікера уточнено після публікації.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

рінат ахметовСКМтелеканал українамедіа група україна