Слово на Б. Скандал у виданні Букви розкрив виворіт укрмедіа. І це погана картина

На українському медіаринку новий скандал. Частина журналістів звільнилася з видання Букви та заявила про тиск і булінг. Та це не все. Колишні працівники розповіли про тіньову активність редакції: тут і створення ботоферм, і замовні матеріали, і робота на відомих політиків. 

Що відомо про цю історію, а головне – що у ній правда – у розборі LIGA.net.

Що відомо про скандал

О четвертій ранку, 23 листопада на Facebook-сторінці видання "Букви" з’явився допис про звільнення частини колективу, чотирьох редакторок та двох працівників SMM-відділу (соцмережі). Серед причин вони назвали цькування, образи та раптові зниження зарплат. Цей допис доволі швидко видалили. А на сайті Букв з'явилася заява, суть якої: звільнилась не критична частина команди, люди пішли через стрес та виснаження, а SMM-ник, який оприлюднив заяву, мав конфлікт інтересів: позичав у співвласника видання Петра Терентьєва $2000 і не повернув більшу частину грошей. 

Журналісти поступово йшли з Букв упродовж останніх місяців, заявила колишня редакторка стрічки новин Букв Анастасія Печенюк. За її словами, за цей час з редакціЇ пішли близько 16 осіб. 

*Число у 16 працівників не відповідає дійсності, заявила у коментарі LIGA.net співвласниця Букв Катерина Рошук. За її словами, звільнилося до 10 працівників редакції.

Але ввечері 24 листопада конфлікт вийшов за рамки непорозуміння менеджерів медіа і журналістів. Екскерівник відділу SMM Букв Владислав Волков детально розписав причини звільнення 10 людей за останній місяць і, що важливіше, розкрив деталі непублічної діяльності, якою нібито займалось видання: створення ботоферми, що працювала для дискредитації президента Володимира Зеленського, численні замовні матеріали і медіакампанії, участь у виборах на боці Ігоря Кононенка й Іллі Киви та інші. 

Відповідь Букв була швидкою: нібито цей пост – частина плану рейдерського захоплення  видання, в інтересах влади Зеленського у виконанні Володимира Петрова (медіадіяч зі скандальною репутацією, засновник YouTube-каналу "Ісландія").

LIGA.net з'ясовувала наскільки правдиві звинувачення та чим цей скандал може закінчитися для медіа.

У чому звинувачують Букви

"Джинса" та медіакілерство

Колишній керівник SMM-відділу Букв Владислав Волков стверджує: протягом останніх п’яти років Букви використовувались у чисельних політичних і бізнесових піар-кампаніях. І навів десять кейсів на підтвердження своїх слів, а також виклав декілька десятків скриншотів, що нібито підтверджують інформацію. 

LIGA.net вдалося зв’язатися з Волковим і попросити документальні підтвердження його звинувачень. Він повідомив, що готує до публікації великий матеріал, де будуть відповідні скрини і документи, і до виходу статті не хоче їх показувати. 

Із викладених 24 листопада Волковим принтскринів можна стверджувати, що керівництво Букв дійсно співпрацювало з підприємцем Павлом Фуксом (із 18 червня 2021-го під санкціями РНБО), а також займалося накруткою підписників та переглядів як у Telegram Фукса, так і його колонок на інших сайтах (зокрема censor.net).

"Пан Фукс є благодійником, меценатом та "нестандартною особистістю": в його Telegram-каналі ви знайдете роздуми про Юваля Ноя Харарі, штучний інтелект, новини технологій тощо, – пише Владислав Волков у своєму пості. -  Втім, усі ці дописи замість пана Фукса писала редакція Букв, а їх ніхто не читав, адже нашим SMM-никам ставили завдання накручувати перегляди та підписників. Дійшло до абсурду: на каналі з 20 000 підписників, що приносить #Буквам $5000 на місяць, реальних людей з 10". Колишній фотограф Букв Олександр Кужельний підтверджує, що "співпраця" з Фуксом дійсно існувала:

"Не можу стверджувати, але, наскільки я зрозумів, людина, яка написала цей пост про #Букви, сама й вела канал Фукса", – сказав Кужельний LIGA.net. 

У коментарі LIGA.net Катерина Рошук заявила, що співпрацює з Фуксом у питанні комунікацій у рамках своєї компанії Reputation Security. Цей бізнес не має стосунку до роботи Букв, стверджує вона.

В пості Волков також написав, що у Букв є "мережа ботів і фан-сторінок з "анти-Зе риторикою" – нібито боти використовуються для накруток лайків та дискусій у коментарях. Колишній фотограф видання Олександр Кужельний каже, що це правда – ботів використовували і для власної розкрутки, і для того, щоб писати коментарі проти Зеленського. 

Інші викладені Волковим принтскрини листування свідчать про напружені стосунки між неназваними представниками редакції і Терентьєвим та нечіткі непрозорі фінансові домовленості. Наприклад, у однієї з SMM-ниць із зарплати вираховують 8000 грн за якісь курси. "Тому що це інвестиція і вона не окупилась".

 
Майже така сама історія сталася з Олександром Кужельним – він працював у Буквах майже чотири роки, а влітку його звільнили. 

"У серпні мене побили на акції під Офісом президента, де я робив фото для Букв, – розповідає Кужельний LIGA.net. – Після цього Терентьєв та Рошук вимагали, щоб я не писав пости у соцмережах та негайно змінив номер телефону. Я був проти такого пресингу, і мені сказали: "Якщо ти не будеш робити, як тобі говорять, будемо прощатися."

За словами Кужельного, Терентьєв часто використовував у спілкуванні з працівниками фразу "Якщо щось не подобається або якщо не будеш робити, як тобі кажуть, – ніхто тримати не буде", а атмосфера в редакційних чатах дійсно була токсичною. 

Через якийсь час після звільнення Терентьєв став вимагати у Кужельного 8000 грн за амортизацію редакційного фотоапарату та нібито зниклу карту пам’яті.

"Я взагалі не бачив цю карту пам’яті та віддав усе, що у мене було. А фотоапарат ще спочатку був не новий та з тими ушкодженнями, які мені потім приписав Терентьєв, – розповідає Кужульний. – Врешті-решт він написав моїй мамі, що напише заяву в поліцію про крадіжку, і вона скинула йому 8000 грн".

Волков у своєму пості згадує ще одну ситуацію з Кужельним: фотограф зробив світлину та виграв за неї електросамокат у конкурсі магазину "Алло". Після звільнення Терентьєв почав вимагати віддати самокат йому – адже світлину було зроблено на редакційний фотоапарат Букв. Кужельний підтверджує: Терентьєв дійсно щодня писав йому про самокат, і врешті фотограф віддав його. 

Перевірити інші звинувачення Волкова, що засновники та працівники Букв були задіяні у передвиборчих кампаніях Ігоря Кононенка й Іллі Киви наразі неможливо. На дзвінки LIGA.net ані Кононенко, ані колишній народний депутат від БПП Олександр Грановський не відповіли (Волков стверджує, що Букви вели медійну кампанію проти депутата Київради Вячеслава Соболєва в інтересах Грановського). 

Що каже колишня головна редакторка 

У своєму пості Владислав Волков також написав, що "за останні пів року проєкт #Букви змінив трьох головних редакторів". Одна з них – Тетяна Ніколаєнко. Вона працювала у виданні з грудня 2020 року до квітня 2021 включно. Рішення піти тоді пояснила браком коштів у редакції. 

25 листопада Тетяна прокоментувала Детектор медіа скандал, пов’язаний із Буквами. За її словами, у виданні під час її роботи "була дуже висока планка вимог до новин і їхньої достовірності" – зокрема, з боку власників.

Ніколаєнко заперечила, що працівники редакції вели телеграм-канал Фукса. Чи знала Ніколаєнко про те, що відділ SMM Букв займається піаром та антипіаром політиків, вона не сказала. Також Ніколаєнко заявила:

"Те, що ситуацію навколо видання, роздмухують люди, пов’язані з політтехнологом Петровим, – геть не дивно. У власників Букв із ним дійсно конфлікт, і я навіть не впевнена, чи обмежується він тільки відомим трешем навколо історії з "курячими лапками", коли намагались підставити чоловіка ексзаступниці голови ДБР Ольги Варченко".

За словами Волкова, Терентьєв "складав списки блогерів" для правоохоронців, адже нібито був їхнім інформатором ще за минулої влади.

У коментарі LIGA.net Тетяна Ніколаєнко сказала, що ні вона, ні журналісти не мали стосунку до піару або антипіару політиків. А відділ SMM працював окремо і, якщо й співпрацював із компанією Рошук Reputation Security, то це обговорювалося без участі редакції. 

Що кажуть власники Букв

Після публікації колишнього SMM-ника Волкова у Буквах заявили про тиск із боку влади та спробу рейдерського захоплення Володимиром Петровим. Останній в одному з відео на "Ісландії" дійсно заявив, що "цього сайту більше не буде". Він також анонсував появу інформації про фінансування Букв, тиск на працівників та "проплачені матеріали". За декілька годин після цього з’явилась публікація Волкова у Facebook.  

Петро Терентьєв від докладних коментарів відмовився, пославшись на брак часу через сімейні обставини.

"Це просто атака Петрова. Це все, що я можу вам сказати", – говорить Терентьєв. 

Співвласниця Букв Рошук додала LIGA.net, що Петров у цьому питанні працює на Офіс президента. За її словами, колишній SMM-ник Букв Волков через свого товариша пропонував виданню "закрити" питання за гроші. Вже після цього з’явився його допис у Facebook, каже вона.

Проте Рошук не відповіла прямо на запитання щодо того, чи була редакція Букв залучена до співпраці з Фуксом, Кононенком чи Грановським.

"Працівники виконували роботу в рамках своїх повноважень", – заявила Рошук.

За словами Волкова, Букви створили і використовували мережу ботів у соцмережах проти політиків та займалися акціями з дискредитації. Зокрема – дискредитації Зеленського чи колишнього депутата київської облради Вячеслава Соболєва. Сам Соболєв заявляв про атаки з боку Букв й підозрював у цьому колишнього народного депутата від БПП Олександра Грановського.

Зі слів Волкова випливає, що члени редакції Букв писали замовні політичні статті. Щонайменше троє колишніх журналістів Букв отримували від Терентьєва та Рошук подібні замовлення, заявив він. Такі матеріали власники Букв нібито за гроші публікували на сайтах менш популярних видань (зокрема – Комсомольська правда), додав він.

Частково це можна підтвердити у пошуку публікацій на сайті Комсомольської правди. В 2016-2018 роках там вийшло щонайменше чотири матеріали про нібито російське громадянство Соболєва та його зв’язок з окупаційною адміністрацією Росії в Донецьку. Самі матеріали на сайті вже недоступні.

За його словами, серед замовників таких "послуг" був соратник Петра Порошенка, колишній народний депутат Ігор Кононенко. Також одним із клієнтів був народний депутат Ілля Кива під час довиборів у Херсоні в 2016 році. 

______________

Усі крапки над "і" в цій історії ще не розставлено. Але це – важлива історія. Що більше буде в українських медіа репутаційних кейсів, то прозорішим ставатиме інформпростір.

* – доповнено після публікації.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес у Telegram: тільки важливе