В історії будівництва російського газопроводу Північний потік-2 стався несподіваний поворот. 25 серпня Вищий земельний суд у Дюссельдорфі відмовився вивести трубопровід з-під дії норм Третього енергетичного пакету ЄС.

Позивачем у цій справі виступала компанія Nord Stream 2 AG – швейцарська "дочка" російського Газпрому та оператор Північного потоку-2 – газопроводу з Росії до Європи в обхід України через Балтійське море.

Рішення суду будівництво газопроводу, найімовірніше, не зупинить. І це погана новина для України. Хороша новина: Газпром не зможе запустити трубопровід без виконання європейських газових правил.

Чим це загрожує російському монополісту, що це означає для України і як Газпром втрачає контроль над газовим ринком Європи – в розборі LIGA.net .

Контекст. У квітні 2019 року, коли російський Газпром щосили будував у Балтійському морі газопровід Північний потік-2 в обхід України, Європейський парламент відновив газову директиву ЄС (входить до так званого Третього енергетичного пакету Євросоюзу). Вона застосовується до всіх газопроводів, що пролягають до країн Євросоюзу та через них.

Правила ЄС націлені на забезпечення конкуренції та запобігання зловживанням компаніями-монополістами на кшталт Газпрому – єдиного постачальника російського газу в Європу і найбільшого джерела природного газу для країн Євросоюзу.

За підрахунками Єврокомісії, за 2020 рік країни ЄС сумарно імпортували 326 млрд кубометрів газу. Частка РФ у цьому обсязі постачання – 43%. Найбільші покупці російського газу в Європі – Німеччина, Італія, Туреччина, Австрія та ін.

Російський газ потрапляє до європейських країн за чотирма основними каналами: газопроводи Північний потік (через Балтійське море), Ямал-Європа (через Білорусь), Уренгой-Помари-Ужгород (через Україну) і Турецький потік (через Чорне море і Туреччину). Газпром – фактично єдиний транзитер газу через ці газопроводи.

Добудувавши Північний потік-2, російський монополіст планував відмовитися від транзиту газу через українську газотранспортну систему (ГТС). Але планам завадили санкції США, запроваджені в грудні 2019 року. Тепер під дією американських санкцій трубопровід добудовують не європейські підрядники, а російські судна.

За даними агентства Bloomberg , "трубу" планується добудувати 12 вересня – Газпрому залишилося прокласти лише 14 кілометрів газопроводу в німецьких водах. Загальна протяжність двох ниток Північного потоку-2 – 1200 км.

Проєктна потужність – 55 млрд кубометрів газу на рік, що на 15 млрд кубів більше, ніж Газпром прокачує через Україну з 2021 року.

Суди та конкуренція

Рішення Вищого земельного суду в Дюссельдорфі – продовження низки негативних для Газпрому подій останніх двох років. Йому передувала відмова в травні 2020 року Федерального агентства з мереж Німеччини (Bundesnetzagentur) і Загального суду Євросоюзу звільнити газопроводи Північний потік і Північний потік-2 від виконання норм Третього енергопакету ЄС.

Що це означає? Простими словами, європейські інстанції відмовили двом швейцарським "дочкам" Газпрому в ексклюзивних правах: компанії Nord Stream AG і Nord Stream 2 AG домагалися поступок з боку європейського суду та німецького регулятора для своїх газопроводів.

Зокрема, оператори двох Північних потоків хотіли уникнути європейських конкурентних правил, прописаних у газовій директиві ЄС – насамперед, заборони одним і тим самим компаніям контролювати постачання і транспортування газу на території країн Європейського Союзу.

Услід за судовим програшем відбулися нові поразки на європейській арені. Так, наприклад, у липні 2021 року суд ЄС залишив чинною заборону суду попередньої інстанції на використання Газпромом понад 50% потужності газопроводу OPAL – європейського продовження "першого" Північного потоку.

У подоланні "чорної смуги" Газпрому міг би допомогти Вищий земельний суд у Дюссельдорфі. Сюди Nord Stream 2 AG подала позов з проханням скасувати рішення Федерального агентства з мереж Німеччини і встановити "пільги" для Північного потоку-2.

Норми Третього енергопакету оператор Північного потоку-2 вважав "дискримінаційними". Але переконати у цьому суддів не вийшло. 25 серпня німецький суд відхилив позов швейцарської "дочки" Газпрому і залишив чинним рішення регулятора ФРН.

Що це означає для Газпрому та України?

Вердикт німецького суду – проміжний. Як пише DW, Газпром ще може оскаржити рішення Вищого земельного суду Дюссельдорфа в двох європейських інстанціях: у Федеральному верховному суді Німеччини в Карслруе і в Європейському суді в Люксембурзі.

Обидві ці можливості не виключили в Nord Stream 2 AG у коментарі російському агентству РБК. Але остаточного рішення ще немає. Щоправда, шанси швейцарської "дочки" Газпрому в інших судах не такі великі, вважає радник глави НАК Нафтогаз України Світлана Заліщук.

Головний аргумент "проти" – всі газопроводи до країн Євросоюзу мають відповідати нормам Третього енергопакету. А це означає, що Nord Stream 2 AG не зможе пройти сертифікацію незалежного оператора, якщо не виконає три важливі умови. Ці умови детально розписав DW.

  • По-перше, Газпрому доведеться вивести з-під свого контролю компанію Nord Stream 2 AG і передати її незалежній компанії.
  • По-друге, новий оператор повинен буде тримати до 50% потужностей газопроводу порожніми – для інших потенційних клієнтів.
  • По-третє, газопроводу доведеться підкоритися німецькому регулятору – Федеральне агентство з мереж Німеччини встановлюватиме тарифи на транспортування газу через німецьку територію.

Все це невигідно Газпрому. Адже саме на цьому наполягала 24 серпня українська сторона на переговорах міністрів енергетики України, США та Німеччини. Відповідність Північного потоку-2 газовим правилам ЄС обговорювалася як один з компромісних кроків для запуску газопроводу і гарантій продовження транзиту газу через територію України.

Водночас виконання цих умов не виключає, що Газпром зможе добудувати газопровід у Балтійському морі. І українській ГТС все одно доведеться конкурувати з Північним потоком-2 за кожен кубометр газу, який російський монополіст продаватиме до Європи.

Північний потік-2Газпромтранзит газуnord steram 2 ag