Тарифи на комуналку заморозять до кінця війни. Ціна питання – 264 млрд грн. А хто заплатить?

Літо тільки розпочалося, а уряд уже готується до опалювального сезону. "Об’єктивно, це буде найскладніша зима за всі роки незалежності", — попереджав президент Володимир Зеленський у відеозверненні до українців 8 червня.

Ці слова складно переоцінити. Через війну знищено або пошкоджено в Україні тисячі житлових будинків, зруйновано сотні енергетичних об’єктів комунальної інфраструктури. Загальна оцінка прямих економічних збитків країни за понад 100 днів "великої" війни з РФ — майже $104 млрд, що зіставно з трьома держбюджетами України. 

Щоб підготувати країну до опалювального сезону, уряд створив спеціальний штаб і зареєстрував у Верховній Раді три важливих законопроєкти. З одного боку, вони мають зафіксувати в країні на період війни тарифи на комунальні послуги, а з іншого — виділяють з держбюджету на підтримку галузі безпрецедентні 264 млрд грн.

Хто їх отримає? 

Важливе рішення

1 червня Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкти №7427, №7428 та №7429. Ними уряд пропонує запровадити мораторій на підвищення тарифів на опалення, гарячу воду і газ на час воєнного стану, а також на шість додаткових місяців після. Натомість учасникам комунального ринку пропонується компенсація з держбюджету розміром 264 млрд грн. 

Про ці законопроєкти говорять уже давно. Ще 10 травня цю ініціативу уряду анонсував прем’єр-міністр Денис Шмигаль, сказав, що підвищення комуналки під час війни "не на часі". Згодом про це також повідомили голова НАК Нафтогаз України Юрій Вітренко та заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко.

"Це консолідована позиція уряду", — заявив Вітренко на засіданні енергетичного комітету Верховної Ради 16 травня. "Ми розуміємо, що під час війни підвищувати тарифи — не хороша ідея. Для нас головне — платіжна дисципліна. Якщо навіть сьогоднішні тарифи люди вчасно оплачуватимуть, це вже серйозний плюс", — пояснював голова енергетичного комітету Андрій Герус в ефірі ICTV 10 червня.

Урядовцям є про що хвилюватися. Окрім руйнації інфраструктури, з початком "великої" війни, за оцінкою асоціації Укртеплокомуненерго, платежі за комуналку в Україні впали до 50-60%. Аналогічні проблеми й у так званих облгазів. Як у таких умовах порівняно спокійно пройти майбутній опалювальний сезон? Поки що — це риторичне питання. Ризик, що Росія продовжить атакувати українську інфраструктуру цієї зими, як ніколи високий. Проте уряд, схоже, шукає рішення.

І не тільки військове. 

"Що б не готували окупанти, ми повинні готуватися до зими. Я поставив уряду конкретне завдання — зробити все, щоб тарифи на газ та електрику цього опалювального сезону не змінилися. Місцева влада відповідає за тарифи на тепло та гарячу воду, і на місцевому рівні тарифи мають бути незмінними взимку 2022-2023 років", — розповідав Зеленський 8 червня.

Мільярди на комуналку?

264 млрд грн — це п’ята частина українського бюджету на 2022 рік. Вона зіставна з "довоєнним" бюджетом на безпеку й оборону країни — 267,2 млрд грн. На що підуть ці кошти? Перш за все — на компенсацію різниці між ринковою вартістю газу та тарифами на газ та тепло для населення, які встановила держава.

Ця різниця — одна з головних причин, чому на газовому ринку країни накопичилися рекордно великі борги. За даними Нафтогазу (а Нафтогаз видобуває в країні левову частку газу), ще літом 2021 року сума накопичених боргів на газовому ринку перевищувала 120 млрд грн. Цифра практично зіставна з річним бюджетом України на медицину у 2022 році.

Урядова дотація дозволить підготуватися до опалювального сезону та безперебійно працювати облгазам, виробникам тепла та постачальникам газу для населення, переконував депутатів Вітренко. "Це спільна проблема... Якщо Нафтогаз імпортує газ за $1000-1200 (за тисячу кубів. — ред.), а продає за $200-250, то різницю треба компенсувати", — говорив він.

Як? Розподіл коштів передбачений проєктом закону №7429. Інші законопроєкти його доповнюють — забороняють підвищувати комуналку, вносять зміни до податкового кодексу. Найбільша дотація передбачена Нафтогазу — 150 млрд грн. Ці кошти — компенсація держкомпанії за продаж газу виробникам тепла та газзбутам за ціною нижче ринку.

Ще 76 млрд грн підуть на погашення боргу облгазів, постачальників газу та теплокомуненерго. Левова частка цих коштів знову ж перейде Нафтогазу, він — головний у країні постачальник блакитного палива для потреб українців і виробників тепла. 

Не забув уряд й про місцеві громади. На субвенції місцевих бюджетів і підтримку тарифів на тепло та гарячу воду в містах до законопроєкту закладено 38,2 млрд грн. Головним розпорядником усіх 264 млрд грн дотації уряд визначив НКРЕКП.

Чорна діра 

"Нафтогаз по суті є ланкою субсидування населення та теплокомуненерго", — говорить експерт Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп. А на це треба кошти, яких у Нафтогазу немає. Так він відповів на питання, чому Нафтогаз отримає з держбюджету найбільшу дотацію.

Ще в травні народний депутат від Батьківщини Олексій Кучеренко представив довідку на засіданні енергетичного комітету парламенту про фінансовий стан Нафтогазу. Автор цієї довідки — Міністерство енергетики, написав він 10 червня в Facebook.

Зі слів Кучеренка, документ свідчить, що Нафтогаз переживає не найкращі часи: держкомпанії начебто не вистачає 219 млрд грн, щоб закачати до підземних сховищ достатні об’єми газу. Вітренко цю довідку не коментує, водночас наявних проблем він не приховує. За його даними, до зими Україна має закупити 6 млрд кубів газу на $8 млрд.

За поточним курсом $8 млрд — це понад 236 млрд грн, що на 9% більше за всю річну виручку Нафтогазу за 2021 рік. "Поки що, у газовій сфері в України все добре, Україна показує свої сильні сторони. Але нам знадобиться допомога до опалювального сезону", – говорив Вітренко 7 червня у Вашингтоні.

За таких обставин, підтримка Нафтогазу коштом бюджету — необхідна ініціатива, вважає президент Асоціації Газових трейдерів Андрій Мизовець. З іншого боку, урядові законопроєкти "заморожують" всі нинішні проблеми ринку, особливо — комунальні тарифи, які не відображають ринкових втрат комунальних компаній, додає він. 

Це означає, що в майбутньому на газовому ринку знову може виникнути боргова криза, й уряду доведеться знову шукати в бюджеті кошти на вирішення проблем галузі.  

"Після війни ми в будь-якому випадку маємо якнайшвидше повертатися до ринкових методів. Тим, кому ринкові тарифи не по кишені, держава має надати адресну допомогу. Інакше ми годуватимемо дотаціями Нафтогаз, як чорну діру", – заявив Мизовець.