RU

Енергетичний фронт | "Памперси були повні у всіх". Інтерв'ю Лани Зеркаль про нафтове ембарго ЄС і шантаж Росії

Лана Зеркаль (фото: Facebook/Lana Zerkal)
05.05.2022, 11:00

Інтерв'ю з радницею міністра енергетики Ланою Зеркаль про розкол у Європі, шантаж Газпрому та ембарго на російську нафту

Ім’я Лани Зеркаль знайоме багатьом у держсекторі. За каденції Петра Порошенка вона працювала заступницею міністра закордонних справ, курувала безвізовий діалог із Євросоюзом и міжнародні суди між Україною та Росією. 

У 2019 році Зеркаль могла увійти в команду президента Володимира Зеленського. Після обрання він пропонував їй місце в своєму офісі – відповідати за міжнародний блок під керівництвом Андрія Богдана, ексголови Офісу президента.

Зеркаль відмовилася.

Наступні два з половиною роки вона була хоч і на формальній, але не менш відповідальній позиції. Будучи радницею голови НАК "Нафтогаз України" ексдипломатка відповідала за діалог із Брюсселем та Вашингтоном. Її головне завдання – протидіяти Кремлю на енергетичному фронті, будівництву російського газопроводу Північний потік-2 в обхід України.

Північний потік– 2 встав на паузу, але завдання Зеркаль – те саме. Єдина відмінність – місце роботи та масштаби. Сьогодні вона – радниця міністра енергетики Германа Галущенка. ЇЇ місія – лобіювати санкції проти РФ, щоб відібрати у агресора доходи від експорту в Європу нафти та газу.

Яких дипломатичних зусиль докладає Україна, щоб виграти війну та як цьому протидіє Росія – в інтерв'ю Лани Зеркаль LIGA.net.

Про втому європейців від України, волонтерство та головну перемогу над Кремлем 

– В інтерв’ю ваш колишній колега Вадим Гламаздін розповідав, що коли ви разом працювали в Нафтогазі, вам доводилося їздити у закордонні відрядження ледве не щотижня. Як зараз змінився ваш графік ?

– За минулі два місяці я постійно була у відрядженнях. За тиждень – по дві поїздки, не враховуючи мої поїздки і зустрічі в Берліні. Чесно, я навіть не рахувала, скільки міст і країн довелося об’їздити.

Такого шаленого темпу у мене мабуть не було ще з 2014-2015 років. Інколи доводилось переїжджати з міста в місто двічі протягом одного дня. Поїздки були виключно власним коштом.

Тому скажемо так: це моє волонтерство.

– Минулого місяця в одному з інтерв’ю ви сказали, що якби у лідерів ЕС був вибір нічого не робити, вони б не запроваджували жодних санкцій проти Росії. Зараз їхні погляди залишилися такими самими? Що для них є рухомою силою?

– Настрої європейців змінилися, але в інший бік. Вони втомлюються. Вони втомлюються від того, що їм необхідно щось змінювати, виходити з зони свого комфорту та чимось жертвувати.

Жертвувати своїми інтересами, привабливими контрактами, зважати на наші інтереси. Вони відчувають втому. Тому шо санкції для них – це своєрідна жертва. 

– Суспільний тиск і є рухомою силою, яка змушує їх ухвалювати рішення та допомагати Україні?

– Суспільний тиск. Політики реагують на запит суспільства. Суспільство, а особливо бізнес, є сильним драйвером запровадження енергетичних санкцій проти Росії.

Такого ніколи ще було, принаймні, я не пам’ятаю, щоб до цього бізнес відмовлявся, наприклад, від дешевої російської нафти або від знижок, які їм пропонують росіяни.

– За вашими відчуттям, коли європейські лідери ухвалюють рішення, вони враховують нашу позицію та інтереси України?

– Для них перш за все важливі власні інтереси. Але, звичайно, вони реагують на те, що відбувається навколо них, і, звичайно, на них також впливає війна та все це жахіття, яке відбувається в Україні.

Але головне, що важливо: основна перемога, якої ми всі досягли, – що в ЄС ставляться до російських енергоносіїв як до зброї. 

Це те, в чому ми намагалися переконати європейців роками. До цього моменту в ЄС вважали росіян надійними постачальниками. Зараз цієї впевненості немає.

Про європейське ембарго на російську нафту, розкол у Європі та вразливість Росії 

– Зараз країни Євросоюзу розглядають можливість введення вже шостого пакета санкцій проти Росії. Вже зрозуміло, що в нього може увійти, а що – ні? 

– Буде ембарго на купівлю російської нафти. Ембарго на нафту в Євросоюзі – через шість місяців, а газолін (газовий бензин. – Ред.) – через дев'ять. Виняток дуже хочуть отримати Словаччина та Угорщина. Вони хочуть отримати можливість продовжувати купувати російську нафту аж до кінця 2023 року. 

Це може стати дуже небезпечним прецедентом і зруйнувати європейську єдність, що своєю чергою призведе до подальших проблем з узгодженням наступних санкційних пакетів. Саме на руйнування цієї єдності і спрямовані зараз зусилля Кремля, тому цього не можна допускати.

Цього разу в нас є важіль, який ми можемо застосувати як захід, щоб цього не допустити.

– Який?

– Угорщина та Словаччина отримують російську нафту через нафтопровід "Дружба". І так сталося, що він проходить через Україну. Цілком логічним було б синхронізувати дії з ЄС та застосувати санкції на транспортування російської нафти із застосуванням такого самого перехідного періоду.

Таким чином, ми сприятимемо збереженню єдності санкційної політики в ЄС та перекриттю не тільки фінансового підживлення агресії, а й джерела європейської корупції.

– Зрозуміло, що відведений час піде на перебудову ринку, пошук нових постачальників, організацію нових логістичних маршрутів. Як ви вважаєте, чому Словаччині та Угорщині дадуть більше часу на це, а іншим членам Євросоюзу – менше? Різний ступінь залежності? 

– Та сама Німеччина згодна й на миттєве ембарго. Хоча до цього вона пропонувала ембарго з відстроченням до кінця року.  

Угорщина та Словаччина сильно залежать від російських енергоресурсів. Обидві країни використовують важку російську нафту Urals, у них довгострокові контракти з Роснєфтью.  А це своєю чергою дає плоди.

Якщо ви порівняєте ціни на нафтопродукти в Угорщині з вартістю пального в Німеччині, в Іспанії або Нідерландах, ви побачите шалену різницю.  Якщо в Нідерландах, в Іспанії та Німеччини нафтопродукти коштують понад 2 євро, то в Угорщині – 1,35 євро. 

– Що спонукало Німеччину змінити свою думку? 

– Вперше ми зустрілися з приводу ембарго з міністром економіки та енергетики Німеччини Роберт Габек у середині березня. Тоді він був не готовий обговорювати ембарго на нафту. Навіть у перспективі поточного року. 

В Німеччині не мали жодної гадки, як їм перелаштуватися на іншу нафту. Два їхні найпотужніших заводи з переробки нафти належать російській Роснєфті. Ці заводи повністю залежать від нафти з Росії. 

Разом із McKinsey ми підготували для них усі цифри: як працює їхній ринок, завдяки чому вони зможуть збалансувати ринок, де знайти альтернативу російській нафті і тому подібне.

Так вони склади для себе нову картинку. Відкрили нову реальність, в якій можуть існувати без російської нафти. Німеччина ухвалила дуже цікаве рішення – арештувала майно цих заводів і тимчасово взяла під своє управління.

Один із цих заводів вони вже перелаштували на інший тип нафти, а другий завод, який виробляє 12% пального в країні, німці хочуть перелаштувати вже до кінця цього року. 

– Польща пропонувала альтернативний варіант ембарго – ввести 30% мита на енергетику з Росії. Нас би такий варіант влаштував?

– Це була не Польща. Такий варіант запропонувала Італія. Це було б дуже довго. Пройшли б місяці перш ніж країни Євросоюзу домовилися б про якесь рішення та всі проголосували "за".

Ми завжди говорили нашим партнерам на переговорах: ви можете обговорювати безліч варіантів, але зараз найголовніше – це зупинити потік грошей до Росії. Це зупинить війну.

Найпростіший спосіб – так звана "іранська" модель санкцій, коли нафта або газ надходить, але гроші йдуть не в Росію, а накопичуються на спеціальних рахунках.

– Що вам відповіли на цю пропозицію?

– Що Росія зупинить постачання і це може спричини колапс – підскочать ціни на електроенергію, зупиняться підприємства. Німці цього дуже сильно бояться.

– А Росія може зупинити постачання?

– Зараз перед всіма міністрами енергетики країн Євросоюзу стоїть чітке завдання -  заповнити до наступного опалювального сезону газові сховища Європи на 90%.

Всі свідомо готуються до того, що Росія буде вести себе неадекватно і в якийсь момент призупинить постачання газу. Росіяни можуть на це піти, якщо випаде вдалий момент, коли всім буде потрібен газ.

Але у росіян також дуже важка ситуація. Повноцінно обрізати всі постачання в Європу вони не зможуть. Це самогубство. Росія не зможе знайти рівноцінну заміну Європі.

За їхніми прогнозами, тільки видобуток нафти в Росії до кінця цього року може впасти на 25%. Це щонайменше. 

Про шантаж Газпрому, альтернативу російській нафті та долю Північного потоку-2

– Чому Євросоюз готовий обговорювати ембарго на нафту та на вугілля, а на газ – не готовий? Справа в залежності від російського газу чи щось інше?

– Проблема не в тому, що Європа купує у Росії нафту або газ, а в тому, що виручені гроші дозволяють Росії продовжувати війну проти України. 

Ембарго на газ – дуже складне питання. Російський газ займає 40% долю на європейському ринку. Ви погодитесь відмовитися від 40% газу без розуміння, чим його замінити?

Для нас головне не ембарго, а зупинити потік грошей до Росії. Наше завдання – не вбити європейську економіку,  а зупинити війну.

До того ж є ще один енергоносій – уран. Росія займає 35% світового ринку постачання урану для атомної генерації. Замінити його порівняно легко, і в ЄС вже починають говорити про повну відмову й від цього палива.  

Якщо Росія втратить ринки, то не зможе їх відновити ніколи. 

– Ви сказали, що представили для Європи альтернативу російській нафті.

– З нафтою все набагато краще, ніж з газом. Видобуток нафти набагато легше збільшити, тому набагато легше замістити російську нафту.

По-перше, більшість країн ОПЕК вже нарощують видобуток. По-друге, – за типом російська нафта схожа на нафту Ірану та Венесуели. Крім цього, США та Канада вже вивільнили з резервів на ринок дуже багато нафти.

Ринок Європи дуже привабливий – з високими цінами, значним споживанням. Це розуміє весь світ.

– Очевидно, що в Росії від такої перспективи не в захваті. Як РФ протидіє всім спробам зменшити свій вплив на європейський ринок?

– Пропонує всім знижки. Окрім газу, газ ще не на часі, але думаю, що газ стане наступним продуктом, на який РФ почне пропонувати шалені знижки.

– Нещодавно російський Газпром зупинив постачання газу до Польщі та до Болгарії. Ви назвали це шантажем та спробою розколоти Євросоюз. Росія виконала своє завдання, зважаючи на те, що та сама Угорщина пообіцяла блокувати будь-яке ембарго на російську енергетику?

– Ні, не вийшло. У Болгарії та Польщі є альтернатива. Наприклад, Болгарія вже закупила три судна зі скрапленим газом, а до Польщі їдуть – понад 50 суден. Для розуміння: минулого року Польща за рік законтрактувала близько 35 суден.

В червні запрацює новий газопровід між Грецією та Болгарією, він розрахований на 3 млрд кубів газу на рік. Це фактично все споживання Болгарії. Крім цього, у них є газопровід із Туреччини. А в жовтні запрацює газопровід із Норвегії до Польщі.

На що розраховують росіяни? Це на підвищення цін. І поки що вони трошки успішні. Болгарія – країна з низьким рівнем доходів у громадян. І ці громадяни вже мають високі ціни на електроенергію та тепло, що викликає незадоволення. Це улюблений метод Росії.

– Тобто значною мірою це був постріл собі у ногу?

– Щоб ви розуміли, тільки Польща та Болгарія споживали від 8,5% до 10% експорту російського газу. Тобто Газпром попросту скоротив свій ринок збуту на 10%.

Будь-які інші кроки призведуть до ще більшого падіння збуту. Ми розраховуємо, що Росія взагалі втратить європейський ринок.

У наших інтересах, щоб це відбулося якомога швидше. Так, це стане викликом для всіх європейських країн. І для нас також.

Якщо буде перервано постачання ми втратимо свої доходи за транзит. Але не без цього. Всі йдуть на жертви.

– Навіщо Росія хоче перевести всі контракти у російські рублі?

– Це банальний спосіб обійти можливий арешт їхніх рахунків. Щоб перевести усі розрахунки за газ у російську валюту, необхідно змінити умови чинних контрактів. Це їм дозволить нівелювати будь-який ризик застосування проти Росії "іранської" моделі санкцій.

Охочих купувати газ за рублі немає. Єврокомісар Кадрі Сімсон уже заявила, що будь-яка оплата за російський газ у рублях – це порушення чинних санкцій Євросоюзу.

– Яка подальша доля Північного потоку-2, з огляду на те, що газопровід уже добудований, але між Європою та Росією відносини дуже сильно погіршилися? Чи є у нього шанси на нове життя через 5-10 років, коли війна в Україні закінчиться, а політична напруга спаде.

– Німці розраховують, що так. Вони все ще думають, що війна скоро завершиться, а світ повернеться до нормальних реалій.

Вже зараз Німеччина могла б використовувати всю побудовану в країні газову інфраструктуру Північного потоку-2 – поставити на вході газопроводу LNG-термінал і приймати скраплений газ.

Але чи повернеться світ до нормальних реалій у найближчі роки? Це ще необхідно довести.

Про Україну майбутнього, енергетичний "безвіз" із Європою та "повні памперси" 

– Це правда, що країни ЄС рекомендували Україні не від’єднувати свою енергетичну систему від енергосистем Росії та Білорусі 24 лютого? Побоюючись, що Росія в ці дні оголосить повномасштабне вторгнення в Україну?

– Якщо відверто, то за місяць до початку війни пан посол Євросоюзу говорив, що нам не варто розраховувати на швидке приєднання України до енергетичної системи Європи. "Тому що ви не готові". Це була його персональна думка.

Я вам більше скажу, за два тижні до від’єднання ми були у Сполучених Штатах і витанцьовували, щоб усім пояснити, чому це треба зробити в будь-якому разі. Як ми підготувалися, які у нас є сценарії, що ми будемо робити, якщо Росія не захоче нас повернути назад до своєї енергосистеми.

Ми мали всіх запевнити і у всіх повичищати памперси. Бо памперси були повні у всіх – у американців, у європейців і навіть у наших. І ми не просто їх переконали, ми довели, що наші розрахунки були правильні, а наша енергосистема здатна працювати стабільно навіть попри війну.

Жоден наш сценарій не розрахував, що росіяни будуть пошкоджувати нашу енергетичну інфраструктуру. Тим не менш, ми все одно змогли місяць пропрацювати в ізольованому режимі, підтримували необхідну частоту в енергосистемі та врешті-решт об’єдналися з енергомережею Європи.

– У ваших сценаріях не закладався ризик можливого вторгнення Росії 24-27 лютого?

– Це просто співпало. Навпаки, нам навіть пощастило, що ми від’єдналися до початку повномасштабного наступу.

Коли ваш ворог приєднаний до вашої електричної мережі, він дистанційно може нею керувати. Створюючи додаткові ризики.

– Якою ви бачите майбутню роль України в енергетичній системі Європи? Логічно, що якщо Європа зменшить споживання російської нафти та газу, роль України як транзитера російських енергоресурсів у Європу відійде в минуле. Коштом чого ми можемо компенсувати втрату?

– Зміни будуть значні. Ми змінимо свою роль з транзитера російського газу та нафти на країну-експортера електричної енергії в Євросоюз. І наші прибутки будуть не меншими від транзиту газу.

Це вигідно всім. Європа зможе замістити генерацію електрики з газу українською атомною, а Україна зароблятиме, наповнюючи бюджет. Прозоро та відкрито, як росіяни не можуть і не вміють.

– Ідея перетворити Україну на країну-експортера водню в Європу ще актуальна?

– Ой, це таке майбутнє-майбутнє, яке залежатиме від розвитку технологій. Зараз це дуже примарно.

Я би сфокусувалася на чомусь реальному. Наприклад, на розвитку нашої ядерної енергетики або створенні умов для побудови малих ядерних реакторів.

Богдан Заїка
Богдан Заїка
спеціальний кореспондент
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Старший дизайнер
Киев Ligamedia
QA-спеціаліст
Киев LIGAZAKON
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини