"Живлення Києва "висіло" на одній лінії". Як Україна готується до ударів РФ по енергетиці

Майбутня зима для багатьох українців може стати уособленням звернення президента Володимира Зеленського до росіян 11 вересня: "без світла, але без вас", яке він проголосив після найбільшого в історії обстрілу енергетичних об’єктів України російською армією.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

З 24 лютого Росія окупувала близько третини української генерації та знищила або пошкодила десятки, якщо не сотні, інших енергетичних об’єктів країни – підстанцій, ТЕЦ і енерговузлів, зокрема. Про це LIGA.net писала в матеріалі, який доступний за посиланням.

На 23 вересня, за підрахунками Міністерства енергетики, через пошкодження та бойові дії без електроенергії було 1300 населених пунктів України, де загалом проживає до 748 500 споживачів. Ймовірно, їхня кількість зростатиме, зона ураження російських ракет охоплює всю територію України.

Як у таких умовах українські енергетики готуються до зими та чому їх навчило повномасштабне вторгнення росіян? Інтерв'ю LIGA.net з радником прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та членом наглядової ради держкомпанії Укренерго Юрієм Бойком.

Про знищення української енергосистеми, високу аварійність на ТЕС і нестандартні рішення енергетиків

– Росія з початку повномасштабного вторгнення пошкодила низку українських електростанцій. Країні вистачить електроенергії цієї зими?

– Через військову агресію Росії споживання електроенергії в Україні скоротилося в середньому на 30%. Релокація та зупинка багатьох підприємств – основні фактори. Відповідно це вплинуло на виробництво електроенергії.

Зараз Україна не тільки задовольняє власний попит на електроенергію, а й експортує її в країни ЄС, заробляючи кошти на відновлення енергетичного сектору. Тому потужностей електростанцій, які розташовані на контрольованій території, цілком достатньо, щоб забезпечити електроенергією кожного споживача взимку.

– Виправте мене якщо помиляюся: гідроелектростанції, ТЕС і ТЕЦ роблять нашу енергетичну систему гнучкою, а атомна генерація – її основа. За нашими підрахунками, Росія з початку року захопила щонайменше три українських ТЕС, одну ГЕС і п’ять ТЕЦ. Знищено або пошкоджено близько десяти ТЕС і ТЕЦ. Системі вистачить гнучкості, щоб пройти зиму?

– Укренерго ще влітку розробила різні сценарії роботи на цей опалювальний сезон. Є серед них і ті, що передбачають відключення певних блоків на електростанціях, знеструмлення деяких критичних підстанцій і енергетичних вузлів. Я не буду вдаватися в деталі з міркувань безпеки, але у нас є чим підтримувати гнучкість енергосистеми.

Нагадаю, що з березня українська енергосистема – частина великої європейської континентальної мережі. Зараз це найбільше технічне об’єднання в світі, а великі енергосистеми більш стабільні та водночас більш гнучкі.

– Нещодавно Укренерго повідомило, що протягом останніх двох тижнів стрімко зростає кількість аварійних ремонтів на енергоблоках теплоелектростанцій (ТЕС). Можете пояснити, що відбувається?

– Ця ситуація говорить про те, що не на всіх енергоблоках ТЕС вчасно провели планові ремонти. Тому зараз, наскільки це можливо, потрібно дотримуватися графіків ремонтів на теплових та атомних електростанціях і готуватися до пікових навантажень (до високого попиту взимку. – Ред.).

– Росія цілеспрямовано б’є по наших енергетичних об’єктах. Ми до цього готові?

– На жаль, зона ураження російських ракет охоплює всю територію України. Ніхто не застрахований від ракетних ударів. І, ймовірно, ворог продовжить атакувати нашу енергетичну інфраструктуру.

Енергетики вже навчилися під час війни швидко усувати пошкодження різного ступеню складності. Наприклад, в Укренерго акумульовано доволі потужну матеріальну технічну базу, працюють понад 700 ремонтників у мобільних бригадах. Не буду розкривати деталі, але можу сказати, що відновлення відбувається за чіткими алгоритмами та протоколами.

Наша енергосистема будувалася з серйозним запасом міцності. У нас є можливості практично будь-якого споживача заживити різними гілками магістральних та розподільчих електричних мереж. Але, зрозуміло, якщо цілеспрямовано знищувати інфраструктуру, будь-яка система не витримає.

Після ракетних ударів, завданих по енергетичній інфраструктурі на Харківщині та Дніпропетровщині 11 вересня, енергетикам знадобилося чотири години, щоб відновити енергоживлення майже на всій території східних та південних областей країни.

Війна спонукає енергетиків до швидких дій, нестандартних технічних рішень та ще більш якісного прогнозування сценаріїв. В мирний час на ліквідацію такої аварійної ситуації пішло б значно більше часу.

Про окупацію Запорізької АЕС, окуповані території та кібератаки ворога

– Минулої зими Запорізька АЕС виробляла до 25% електроенергії в країні. Зараз вона стоїть і замість того, щоб виробляти електроенергію, навпаки споживає. Чи зможемо ми пройти відносно спокійно зиму, принаймні наскільки це можливо в таких умовах, якщо вона і далі простоюватиме навіть взимку?

– Запорізька АЕС видавала 25% електроенергії в країні досить короткий проміжок часу. Трошки більше місяця, коли працювала шістьма блоками. Не варто очікувати, що цієї зими рівень споживання електроенергії буде на рівні минулого року. Це не так.

Фактично в Україні все літо і початок вересня був профіцит електроенергії. Тому – так, за нинішніх умов – зможемо. Згадайте, що ми входили у минулу зиму із значно меншими запасами вугілля на складах ТЕС на тлі енергетичної кризи та дефіциту палива в світі.

Все це супроводжувалося високою аварійністю блоків на ТЕС. Більш того, в лютому-березні, коли температура повітря ще була низькою, а ворог розпочав повномасштабний наступ, енергосистема України пройшла три тижні ізоляції від інших енергосистем. І споживачі цього не відчули.

Мало хто знає, але тоді були дуже серйозні пошкодження мереж київського енерговузла і живлення столиці "висіло" на одній лінії. Зараз, коли Україна приєднала свою мережу до енергосистеми Європи, у нас є можливість взяти у них аварійну допомогу або імпортувати звідти електроенергію. Більш того, у разі дефіциту ми можемо припинити експорт.

– Вам відомо, звідки зараз надходить електроенергія на окуповані території? Запорізька АЕС стоїть.

– З інших українських електростанцій. Вся енергетична система України – це цілісний механізм, який працює з однаковим ритмом серцебиття. Електроенергія на окуповані території потрапляє магістральними лініями, які лишились в роботі. Наприклад, електроенергія із Південноукраїнської АЕС без проблем потрапляє у всі регіони Запорізької області. Крім цього, продовжує працювати окупована Каховська ГЕС. Деякі теплові електростанції дійсно стоять, але це переважно у регіонах, прилеглих до бойових дій. Всі інші електростанції працюють в енергосистемі.

– З території Росії немає живлення? Є інформація, що РФ постачає електроенергію, зокрема в Запорізьку область, через Донецьк.

– Вони намагалися під’єднати Запорізьку АЕС до своєї енергосистеми. Але, у них це не вийшло і навряд чи вийде. Я не можу розповідати подробиці, але повірте: і енергетики, і ЗСУ свою справу знають.

– Окупація українських електростанцій дає росіянам можливість втручатися в роботу нашої енергосистеми?

– Мені складно це собі уявити з технічного погляду. З початком війни ворог активно намагався зламати систему захисту Укренерго. Спроби зросли втричі в перші дні війни. Лише за перший місяць спроб атакувати ІТ-інфраструктуру було стільки, скільки за весь минулий рік. Всі ці спроби безуспішні. Укренерго побудувало одну з кращих в Україні систем управління енергосистемою та кіберзахисту.

Тому факт захоплення електростанцій не дає ворогу можливості залізти кудись вище та наробити шкоди всій енергетичній системі. У диспетчерів та лінійників також достатньо технічних засобів, щоб цьому зашкодити, якщо говорити не про кіберзахист, а про фізичний процес. У нас під окупацією працювало дві станції – Запорізька АЕС і Каховська ГЕС. Зараз працює тільки Каховська ГЕС. І обидві, до речі, виконували технічні команди диспетчерів Укренерго.

Про зиму в окупованому Херсоні та деокупованому Ізюмі

– В яких містах буде найважче, на ваш погляд, запустити опалювальний сезон?

– Найважче буде розпочати опалювальний сезон в містах, які найпізніше деокупують. Підготовка до зими – дуже довгий процес. Вона розпочинається ще весною, щойно закінчується опалювальний сезон. Тому, якщо на підготовку до зими відводиться мало часу, можна не встигнути підготуватися.

Я, наприклад, не дуже розумію як провести опалювальний сезон у Ізюмі. Цілком очевидно, що в таких критичних випадках необхідно евакуйовувати людей і готувати спеціальні теплові пункти. Швидко відновити такі колосальні руйнації електричної та теплової інфраструктури – дуже складно.

– А як проходитиме зима в окупованому Херсоні чи тому самому Енергодарі, де більшу частину міста опалює Запорізька АЕС?

– Мені важко відповісти на це запитання. Ви ж розумієте, що отримати з того самого Херсона об’єктивну інформацію складно. Поки місто під окупацією, вплинути на ситуацію неможливо.

Дуже часто найоптимальнішим рішенням є евакуація. В червні органи місцевого самоврядування отримали завдання від уряду організувати для таких людей спеціальні місця, де вони зможуть зігрітися та пережити зиму.

Я не готовий говорити в деталях – це не моя зона відповідальності, але, судячи зі звітів на нарадах, під головуванням прем’єр міністра та міністра розвитку громад та територій України рівень готовності міст до зими досить високий. Ситуація контрольована.

Про енергетичний фронт і імпорт електроенергії з Європи

– Стосовно імпорту електроенергії з Європи. В України є кошти на імпорт? Чи не виникне ситуації, як зараз із газом – потреба в імпорті є, але грошей на нього немає? Ціни в Європі – в 2-4 рази вищі, ніж в Україні. І питання: чи є в Європі взагалі ресурс, щоб нам допомогти?

– Є, але ви праві: аварійна допомога – дороге задоволення. Її не використовують на постійній основі, лише у форс-мажорній ситуації, щоб ситуативно перекрити дефіцит, якщо диспетчер Укренерго вичерпав всі можливості збалансувати енергосистему всередині.

До речі, ми також можемо надавати аварійну допомогу європейським країнам. І регулярно це робимо. Так відносно нещодавно надавали її Польщі в окремі вечірні години.

Щодо імпорту, вже зараз за потреби ми можемо імпортувати стільки електроенергії, скільки експортуємо. І цей обсяг буде постійно та поступово зростати.

Так, для імпорту потрібні кошти, ціни на електроенергію на європейському ринку зараз дуже високі. Тому фінансову можливість, на мою думку, треба буде все одно передбачити.

– Теоретично про які об’єми імпорту може йти мова?

– Спираючись на досвід попередніх опалювальних сезонів, в холодні пікові періоди імпорт не перевищував 3% в загальному українському балансі. Сценарії на цю зиму, прораховані Укренерго, не сильно відхиляються від цих показників.

Напевно, для фінансової спроможності доведеться придумати щось на кшталт PSO (Public service obligations, спеціальні обов’язки на ринку, які покладає уряд на певну компанію. – Ред.), яке за потреби дозволить імпортувати європейську електроенергію.

– Останнє запитання. Всі говорять, що на Україну чекає найскладніша зима в історії. Хід цієї зими може якось вплинути на процес об’єднання енергетичних систем Європи та України? Умовно, якщо система і далі буде стабільною – нам ще більше відкриють ринок, а якщо ні – навпаки.

– Ні, це некоректне твердження. Фізичне та ринкове об’єднання – це процеси, які вигідні не лише Україні, а й Європі. Для європейських споживачів ми маємо чималі резерви дешевшої, ніж у них, електроенергії, яка може стати альтернативою російському газу.

В Європі існує лише дві країни, які за структурою своїх енергосистем можуть довго працювати автономно від енергосистем суміжних країн, – це Франція та Україна. А втримати баланс в системі в таких умовах, як це доводиться робити сьогодні нашим енергетикам, – це ще більш складне завдання. І я сподіваюся, що нашим європейським колегам ніколи не знадобиться наш український досвід, який ми здобули на енергетичному фронті.

Ця зима точно буде найважчою в історії, але не тому, що наша система ненадійна або нестабільна, а тому що Росія може чинити акти агресії по енергетичних об’єктах. Тим не менш ми готові до будь-яких сценаріїв.